Державне регулювання може мати як позитивний, так і негативний вплив на економіку та суспільство. Тобто, розумні правила можуть гарантувати безпеку, захистити навколишнє середовище, громадське здоров’я тощо. У той час як погано розроблені правила, можуть завдати умисної чи ненавмисної шкоди.
Тож пропоную розглянути конкретні рішення української влади за останні кільканадцять років, щоб зрозуміти різницю між хорошим, поганим і потворним державним регулюванням.
Хороше державне регулювання
Перш ніж згадувати якість приклади ухвалених урядом України рішень, спробую пояснити, що я розумію під словосполученням “хороше державне регулювання”. Таке регулювання, на мою думку, має відповідати трьом ключовим критеріям: безпека, стабільність ринку та преваги для суспільства.
В Україні є приклади реформ, що відповідають усім зазначеним вище критеріям. І це реформа енергоефективності будівель, запроваджена у 2017 році і спрямована на зменшення енергоспоживання та підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у житлових та комерційних будівлях.
Суть реформи: 1) запровадження енергоаудиту, 2) створення фонду енергоефективності, 3) освітні програми, 4) законодавча база.
Наслідки реформи…
1) безпека: вимоги до безпеки будівель забезпечують захист мешканців та користувачів, стандарти безпеки для будівельних матеріалів та технологій підвищують безпеку на будівельних майданчиках;
2) стабільність ринку: а) запобігання провалам ринку (встановлення чітких стандартів енергоефективності стимулює розвиток конкурентного ринку); б) стимулювання інвестицій (інвестори охочіше вкладають кошти в проєкти з підвищення енергоефективності, знаючи, що їхні інвестиції підтримуються державними стандартами);
3) переваги для суспільства: а) зменшення викидів CO2 (підвищення енергоефективності будівель сприяє зменшенню викидів парникових газів, що позитивно впливає на довкілля, а відтак і здоров’я громадян); б) економія енергії (модернізовані будівлі споживають значно менше енергії, що зменшує витрати на комунальні послуги для мешканців).
Це приклад продуманих і добре реалізованих регуляторних ініціатив для досягнення позитивних змін у суспільстві.
Погане державне регулювання
Критеріями “поганого державного регулювання” є непередбачувані наслідки (даремно витрачені ресурси та ненавмисне (чи умисне) завдання шкоди тим самим людям, яких хочуть захистити); викривлення ринку (надання переваги певним компаніям або технологіям, створюючи переможців і переможених); економічний вплив (зменшення економічних результатів і ефективності).
У 2020 році Україна прийняла закон про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, що фактично зняло 20-річний мораторій на продаж земель. Закон потрібний і мета благородна – створення більш ефективного ринку земель, що мало б сприяти зростанню економіки та розвитку аграрного сектора. Але….
Це приклад поганого державного регулювання через недостатню підготовку, слабку правову базу та відсутність соціальної підтримки.
Суть реформи: 1) продаж землі обмежено фізичними особами-громадянами України з обмеженням до 100 гектарів на одну особу до 2024 року; 2) після 2024 року буде дозволено продаж землі юридичним особам з обмеженням до 10,000 гектарів; 3) іноземці не можуть купувати землю до проведення відповідного референдуму.
Наслідки реформи…
1) викривлення ринку - створення нерівних умов для різних учасників: перевага для окремих компаній (надання переваги великим агрохолдингам або компаніям, які мають доступ до значних фінансових ресурсів та можуть дозволити собі виконання складних вимог на відміну від дрібних фермерів).
2) серйозні непередбачувані наслідки: а) безглузде витрачання ресурсів (якщо значна частина бюджетних коштів буде витрачена на адміністрування та контроль, а не на розвиток інфраструктури чи підтримку фермерів); б) шкода для тих, кого планують захистити (якщо доступ до кредитування або ринків буде ускладнений, це призведе до зниження конкурентоспроможності та доходів дрібних фермерів); в) пригнічення інновацій та зростання (погано розроблені регуляторні акти можуть створювати бар'єри для інновацій та розвитку);
3) негативний вплив: а) відтік капіталу з сільської місцевості (збільшення продажів землі може призвести до того, що значні кошти будуть зосереджені у великих містах або навіть виїдуть за межі країни. Наслідок – економічний спад в сільських районах, де основна економічна діяльність пов'язана із сільським господарством); б) соціальна напруженість (значні зміни у власності на землю можуть призвести до соціальної напруженості, особливо серед тих, хто втратив свої ділянки або не зміг придбати нові. Наслідки – протести та конфлікти на місцевому рівні); в) негативний вплив на екологію (великі агрохолдинги можуть бути менш зацікавлені в довгостроковому збереженні якості землі та екологічних стандартів порівняно з дрібними фермерами, що може призвести до деградації земель та екологічних проблем).
Реформа земельного ринку в Україні має бути добре продуманою та впровадженою з урахуванням усіх можливих наслідків.
Потворне державне регулювання
Потворне державне регулювання породжує надмірні витрати (урядова тяганина коштує людям досить дорого і ще й значно псує їхнє майбутнє, скорочуючи національний обсяг виробництва); ерозію довіри (підриває сталий розвиток та довіру суспільства до уряду); проблеми адаптації (рішення, які часто не встигають за швидким технологічним прогресом і суспільними змінами).
Прикладом потворного державного регулювання в Україні є спроба регулювання цін на газ для населення та підприємств у період 2010-2014 років. У цей період уряд здійснював контроль над цінами на газ для населення, залишаючи їх значно нижчими від ринкових, з метою забезпечення соціальної стабільності та доступності енергоресурсів для населення. Проте….
Це породило:
1) фінансові втрати "Нафтогазу" (через різницю між низькими цінами для споживачів і високими цінами на імпортований газ державна компанія "Нафтогаз" зазнавала величезних збитків, що призвело до нарощування боргів компанії та необхідності державних субсидій для підтримки її функціонування);
2) енергетичну неефективність (низькі ціни на газ не стимулювали населення до енергозбереження);
3) корупція та зловживання (через регулювання цін виникали численні схеми зловживання, коли дешевий газ для населення, перепродавався за вищими цінами промисловим споживачам);
4) вплив на бюджет (фінансові втрати від субсидування "Нафтогазу" впливали на державний бюджет, збільшуючи дефіцит і знижуючи можливості для інвестування в інші критично важливі сфери, такі як інфраструктура та соціальні програми).
Наслідки…
Нарощування державного боргу через необхідність підтримки збиткової газової компанії. Нездатність інвестувати в енергетичну інфраструктуру та диверсифікацію джерел постачання призвела до залежності від імпортного газу, зокрема москальського). Низькі ціни на газ не завжди були доступні найбіднішим верствам населення через корупційні схеми та нерівний розподіл ресурсів).
Ось така вийшла цукерочка, яка, між іншим, мала підтримку у більшості громадян, бо ж дешевий газ у хаті.
Тож кілька правил на останок…
Нічого не буває безкоштовно, а ціни мають встановлюватись ринком.
Якщо ви маєте щось безкоштовно чи надто дешево, то хтось за це все платить. І може виявитись, що це ви, тільки оплата йде з іншої кишені (з податків). Якщо ні, тоді слід подумати, чим викликаний такий альтруїзм.
#простопроекономіку
