Жіночі вагони

Про це не написав хіба що лінивий, але і в мене є моє власне бачення необхідності подібних речей.

Тож, почну відразу зі свого варіанту ідеального рішення:

1.    Показувати у додатку стать тих, хто уже придбав квитки у купе, щоб інші покупці могли вирішити, у якому купе їхати. Як варіант зробити можливість поставити мітку «жіноче купе» для тих, хто купує квиток першим;

2.    Зробити можливість залишати відгук про попутників: поїзд такий-то, число таке, поличка номер така-то, людина поводилася так і так. От як у таксі;

3.    Забезпечити тривожну кнопку у купе та наряд поліції на потяг.

Думаю, наявних технічних можливостей у нас для цього вистачає.

Дивно, але оголошення про появу подібних вагонів викликало протест серед великої кількості чоловіків. Дехто називає це привілеєм і усіма силами починає атаку відразу з кількох фронтів, закликаючи боротися проти куркопожирачів, хропунів, вонючок тощо (підставити необхідне). Я не знаю, чому люди вважають рівними фізичну небезпеку та банальну незручність. Вірогідно, в основному тому, що фонове почуття небезпеки в них таки відсутнє.

А жінки дійсно почуваються в меншій безпеці, ніж чоловіки. І це — не заморочка, а реальність. Ми фізично слабші, ми менше важимо. Ми звично оцінюємо навколишній світ на небезпеку, зважуючи, чи варто заходити з чоловіком в один ліфт, дослухаємося, чи не йде хтось за нами біля під'їзду, тримаємо в кулаках ключі на кшталт кастета, або ті ж самі перцеві балончики. І, як показую практика, навіть це не допомагає. Нещодавній випадок, коли невідомий намагалися заштовхати жінку у її власну (!) квартиру знову довів, що ходити озираючись – сувора необхідність. Врятувало її, по ходу, лише те, що він усвідомив, що заштовхує її аж ніяк не у квартиру, а в тамбур…

Інші пішли далі. Вони одночасно виголошують, що ображені тим, що їх відносять до ґвалтівників лише за статевою ознакою і  вже у наступному пості пишуть про те, що, якщо за наявності жіночого вагону жінка йде до загального, значить вона вже дає згоду на секс. Ніким іншим, крім як потенційними ґвалтівниками я таких людей вважати не можу.

Більшість чоловіків з мого кола спілкування — нормальні, відповідальні, дбайливі люди. Але у більшості жінок з цього ж кола є досвід якщо не зґвалтування, то ситуації, в якій його дивом вдалося уникнути або просто домагань. Бо колом спілкування життя не обмежується. Тому, доки чисто за статевою ознакою купа коментаторів видаватимуть: "вона його спровокувала", "віктимна поведінка", "провокаційний одяг", жінки будуть сахатися від носіїв ознак протилежної статі і не бажати знаходитися з ними у ліфті чи купе.

 

Як на мене, окремі вагони — таки зайві, вистачило б і купе. Але чоловіки — чомусь це завжди чоловіки — уперто доводять протилежне, стверджуючи, що окремий вагон, то прямо принада і запрошення для “бажаючих”. І що ніхто не завадить вломитися туди десь опівночі і піти виносити двері у купе. Що ж, життя покаже. Ніхто не стверджує, що вагони вводять назавжди. Можливо, наше суспільство таки доросте колись до усвідомлення наявності особистого простору інших людей і вміння у нього не влізати.

Єдине, що пропоную зробити зараз — не діставати жінок, які хочуть їздити окремо. Просто задумайтеся: кожна жінка, готова придбати квиток у окремий вагон, ВЖЕ має що згадати.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ianina Lymar
Ianina Lymar@lady_Taell

Технарка з купою творчих хобі

3.1KПрочитань
18Автори
42Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Кров, попіл та вогневуха

    Дикі, пустельні та небезпечні землі Некромунди повняться міфами та легендами всіх мислимих відтінків і різновидів. Деякі із них навіть правдиві.

    Теми цього довгочиту:

    Настільні Ігри
  • Гра - передбачення за книгою!

    Отже, тепер, коли я привернула Вашу увагу обкладинкою З вас - сторінка і номер рядка, з мене - відповідь на ваше питання у вигляді речення з книги.

    Теми цього довгочиту:

    Юрій Лисянський
  • Бачу. Чую. Говорю

    Я не хочу дивитися. Я дивитись мушу.

    Теми цього довгочиту:

    Явл Вірші

Вам також сподобається

  • Пост-РФ: Північний Кавказ

    Північний Кавказ останні сотні років був островом нестабільності: неосвічені племена кочівників і горців, які відступали усе далі і далі в гори під натиском московської армії, стали джерелом розбійництва і набігів на новозавойовані і колонізовані землі.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ПАСТОР МАРК БЕРНС: «ПУТІН — ЦЕ ЗЛО. ЙОГО ТРЕБА ЗУПИНИТИ»

    У ексклюзивному інтерв’ю для «Стоп Корупції» пастор Марк Бернс, духовний наставник Дональда Трампа, назвав Путіна злом, порівняв його з Гітлером і пояснив, чому світ не може мовчати про злочини Росії проти України.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОГО ПАТРІОТИЗМУ

    Кожна країна має свою форму політкоректності. І якщо білим американцям має бути соромно за те, що вони білі, то українська політкоректність вимагає відчувати сором за любов до України. Іншими словами, за патріотизм. 23 березня 2011.

    Теми цього довгочиту:

    Україна

Коментарі (16)

А у “відгуках” - не бачу сенсу бо не розумію на що вони будуть впливати? У будь-якому випадку дівчина не взнає з ким вона у купе їде - хуліган “Вася Пупкін” чи “ні”. Лише потім, за фактом… А розголошувати ці дані перед придбанням квитка для “сусідів” - ну теж воно якось не “комільфо”…

Вам також сподобається

  • Пост-РФ: Північний Кавказ

    Північний Кавказ останні сотні років був островом нестабільності: неосвічені племена кочівників і горців, які відступали усе далі і далі в гори під натиском московської армії, стали джерелом розбійництва і набігів на новозавойовані і колонізовані землі.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ПАСТОР МАРК БЕРНС: «ПУТІН — ЦЕ ЗЛО. ЙОГО ТРЕБА ЗУПИНИТИ»

    У ексклюзивному інтерв’ю для «Стоп Корупції» пастор Марк Бернс, духовний наставник Дональда Трампа, назвав Путіна злом, порівняв його з Гітлером і пояснив, чому світ не може мовчати про злочини Росії проти України.

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОГО ПАТРІОТИЗМУ

    Кожна країна має свою форму політкоректності. І якщо білим американцям має бути соромно за те, що вони білі, то українська політкоректність вимагає відчувати сором за любов до України. Іншими словами, за патріотизм. 23 березня 2011.

    Теми цього довгочиту:

    Україна