На жаль, ми більше не мусимо уявляти світ воєн — ми живемо у ньому. І на цьому тлі все частіше з’являються розмови про ризики стагфляції в економіці країни-агресора. Про це попереджають як міжнародні експерти, так і російські економісти — і ці новини насправді тішать, особливо українців, бо вони є свідченням того, що ворог слабшає.
Попри стриману радість від таких новин, ми зосередимось на іншому — спробуємо пояснити, що ж таке стагфляція для широкої аудиторії, яка часто не має економічної освіти.
Насправді все просто: стагфляція — це ситуація, коли життя дорожчає, а можливостей стає менше. У магазинах ціни ростуть, але зарплати залишаються незмінними. Роботу знайти складніше, бо бізнеси часто припиняють свою діяльність через високу собівартість, падіння попиту й нестабільність ринку. У підсумку люди відчувають, що витрати збільшуються, а джерела доходу зникають. Це і є пастка стагфляції.
Щоб пояснити цю складну економічну пастку у зрозумілий спосіб, ми використаємо знайому всім метафору зі світу Гри престолів — країни, де одночасно закінчилися і харчі, і золото.
🍞 Харчів менше, ціни вищі
У Вестеросі війни спалили поля, врожаї знищені, ринки спорожніли. Хліб, який учора коштував одну срібну монету, сьогодні вже дві, а завтра й трьох може не вистачити. Це інфляція — ціни ростуть не через зростання добробуту, а через брак найнеобхіднішого.
Це добре ілюструє закон пропозиції: коли товару стає менше, а люди потребують його так само, ціна неминуче зростає. У Вестеросі зерна стало менше — але попит на хліб залишився. Тому ціни злетіли вгору. Те саме відбувається і в реальному світі: дефіцит пального, продуктів чи техніки завжди тисне на гаманець споживача.
🏰 Золота немає, робота зникає
Королівська казна спорожніла: золото з шахт Ланністерів більше не надходить, а витрати на війни зростають. Ковалі й ремісники залишаються без роботи, адже люди витрачають останні гроші лише на їжу. Це стагнація — економіка завмирає, можливостей для заробітку дедалі менше.
Цю ситуацію пояснює закон попиту: коли у людей стає менше грошей, вони купують менше товарів і послуг. У Вестеросі доходи зникли — тому попит на зброю чи ремісничі вироби впав. Майстерні закриваються, економіка зупиняється. У сучасному світі відбувається те саме: коли доходи населення падають, бізнеси змушені згортати діяльність.
⚡ Подвійний удар
Поєднання інфляції та стагнації перетворюється на стагфляцію. Люди стикаються з тим, що товари постійно дорожчають, в той час як економіка не зростає. У результаті гаманець відчувається порожнім, навіть якщо монет у ньому стільки ж, як і раніше.
🌍 Реалії
Те, що ми уявили у світі Гри престолів, зовсім не фантазія. Схожі сценарії вже відбувалися у реальній економіці.
Так, у США у 1970-х роках нафтові шоки призвели до різкого стрибка цін на бензин. Інфляція перевищила 10% на рік, продукти й енергія дорожчали щомісяця, а водночас заводи зупинялися, і рівень безробіття невпинно зростав. Наслідки відчули мільйони американців: сім’ї витрачали більшу частину доходу на пальне й продукти, підприємства закривалися, а політична напруга зростала. Довіра до влади падала, бо традиційні рецепти — підвищення ставок чи друк грошей — не працювали. У результаті США пережили затяжну економічну кризу, яка тривала майже десятиліття — від початку 1970-х до початку 1980-х років, і вдалося її подолати лише завдяки жорстким реформам та новій політиці Федеральної резервної системи. Тож стагфляція залишила глибокий слід у пам’яті покоління: вона показала, що іноді економіка може застрягнути у «зимі», коли ні ціни, ні робочі місця не дають надії на швидке полегшення.
Подібну картину сьогодні дедалі більше спостерігають у Росії. Санкції, відтік інвестицій і залежність від військових витрат штовхають економіку в ту ж пастку: товари дорожчають, а реальні доходи падають. Бізнеси поза воєнною сферою занепадають, технологічний розвиток зупиняється, а для людей повсякденність зводиться до вибору — платити більше грошей за менше товарів і послуг. Економісти попереджають: якщо США у 1970-х пережили стагфляцію близько десяти років, то в Росії ця «економічна зима» може затягнутися ще довше. Причина проста — там немає реформаторських кроків, які могли б розірвати замкнене коло. І поки війна триває, стагфляція для росіян стає не тимчасовою кризою, а новою нормальністю.
Стагфляція небезпечна тим, що створює відчуття безвиході. При інфляції економіка часто розвивається, а при рецесії ціни зазвичай падають. А тут — обидві біди разом: і ціни високі, і нові можливості відсутні.
🧩 Висновок
Саме тому стагфляцію називають «економічною зимою». І так само, як у Вестеросі, у реальній економіці стагфляція теж означає довгий, важкий і холодний період, який можна подолати лише рішучими кроками, бо, як і в Грі престолів, зиму не можна ігнорувати — до неї потрібно готуватись.
