Десь між моїх мар …

У мене багато мрій про відпустку. Хочу багато, але можу зробити мало. Я звикла мріяти про неможливе і насолоджуватись ціми марами, та час від часу...

Планувати зазвичай страшно бо часто перетинається межа, за якою починаються очікування та ідеалізація. Прагнення та невиправдані зусилля до досконалості призводить тільки до розчарувань та демотивації.

Настає час, коли виникає забовʼязанність навчитися відмовлятись від перфекціоністських мрій і планувати на базі ресурсів. Але мрії на то і мрії - щоб дозволяти собі більше … насолоди… ніж у реальності.

Я люблю подорожувати та отримувати культурну інформацію - відвідувати музеї, слухати екскурсії та дивитися різноманітні пам'ятки. Окрім прогулянок містом, я дуже люблю природу.

Зарас, серед моїх мрій ця викликає найбільше радості, тож я мрію об'їхати автівкою кілька міст України… Щоб це був кінець червня чи, можливо, липень.

Ця мандрівка починається на березі моря в селищі Форос. Два дні присвячені засмаганню, купанню в морі, різноманітним прогулянкам місцевими парками та смачними напоями.

Далі буде дорога до Рожевого озера в затоці Сиваш. Обрати живописну місцевість і провести там час за  фотосесією та медитацією (уяіляю ці солодкі відчуття зорової насолоди). Після - продовжити путь у село Чкалове (або в Ковильне) - відпочити та заночувати там.

Наступного ранку відправитись в Асканія-Нова — відвідати там парки та питомник пофоткатись з тваринками та насолодитись місцевою флорою. А потім через села поїхати до природного парку “Олешківські піски” — невимовно подобаються сільські маршрути! Я розумію що дороги там зазвичай “такі собі”, але те відчуття які дарують сільські пейзажі - щось невимовне! 

Олешківські піски - це те місце якому я хочу присвятити більше часу, тому хочу ввечері його швиденько оглянути та намітити як краще побудувати маршрут, а зранку повернутись і провести там якісно час.

На ночівлю можно поїхати у містечко Олешки. Здається там є непогадий готель. А зранку повернутись в Олешківські піски і отримати насолоду від краєвидів та фантастичне натхнення.

Вже ввечері відвідати головну площу Херсона (просльозитись - бо інакше не вийде) та зупинитись на каву та екскурсією до Національного музею. Без зайвих зволікань вирушити далі до Ольвійського заповідника, що на Миколаївщині. А ввечері приїхати  до Миколаєва і залишитися там на ніч.

Вранці відвідати площу Миколи Леонтовича та зоопарк, а після обіду вирушити далі до Одеси. По дорозі  відвідайти виноградник Кобалево і купити там напівсолодке вино.

В Одесі можна піти на пляж, у парк чи у ботанічний сад, погуляти містом і відвідати музей катакомби Кантакузена чи музей науки Curiosity.

З Одеси по дорозі до Києва зупиніться в Умані та відвідати національний дендрологічний парк «Софіївка», трохи відпочити та поїхати до Києва.

Ввечері можна погуляти містом. Повечеряти в «Under Wonder», та поїхати до парку Вічної Слави - подумати про щось важливе, деякі думки, сто відсотків, записати та відкласти для “збереження” до свого часу. Можливо схочеться намалювати якийсь пагорб - тож треба не забути дорожню акварель.

Наступного дня можно відвідати Ботанічний сад та Музей народної архітектури та побуту України. Залишитися в Києві на деякий час.

Якось так мріється останнім часом. ;)))

Веселка, як символ надії
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Olena Gaponova
Olena Gaponova@olen_gap

14Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Вам також сподобається

  • Перше знайомство з Іспанією: Валенсія

    Валенсія — класне туристичне місто. Тисячі відпочивальників приїжджають сюди, щоб насолодитися теплим Середземним морем. Саме у Валенсії відбулося моє перше знайомство з Іспанією. Деякі спостереження за життям в іспанському місті я залишу тут.

    Теми цього довгочиту:

    Подорожі
  • Автобуси

    Автобус став моїм основним видом транспорту Україною. Від Рені до Курахового, від Одеси до Харкова, а звідти в столицю — і це тільки за місяць. Мої дорожні нотатки за 2 роки війни, зроблені в автобусах різних маршрутів.

    Теми цього довгочиту:

    Подорожі
  • Атрибуційна санта-барбара української культурної спадщини

    Вас теж вкурвлює, коли ви бачите в закордонних музеях роботи українських митців/мисткинь, які підписані як твори "російських» авторів і авторок? Якшо ваша відповідь "так!", то у мене для вас погана новина: заміна тексту таблички мало шо змінить. І от чому. ⬇️

    Теми цього довгочиту:

    Культурна Політика

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Перше знайомство з Іспанією: Валенсія

    Валенсія — класне туристичне місто. Тисячі відпочивальників приїжджають сюди, щоб насолодитися теплим Середземним морем. Саме у Валенсії відбулося моє перше знайомство з Іспанією. Деякі спостереження за життям в іспанському місті я залишу тут.

    Теми цього довгочиту:

    Подорожі
  • Автобуси

    Автобус став моїм основним видом транспорту Україною. Від Рені до Курахового, від Одеси до Харкова, а звідти в столицю — і це тільки за місяць. Мої дорожні нотатки за 2 роки війни, зроблені в автобусах різних маршрутів.

    Теми цього довгочиту:

    Подорожі
  • Атрибуційна санта-барбара української культурної спадщини

    Вас теж вкурвлює, коли ви бачите в закордонних музеях роботи українських митців/мисткинь, які підписані як твори "російських» авторів і авторок? Якшо ваша відповідь "так!", то у мене для вас погана новина: заміна тексту таблички мало шо змінить. І от чому. ⬇️

    Теми цього довгочиту:

    Культурна Політика