Дощеві етюди

На небі крицеві хмари,

Танцюють неначе примари;

І наче бджоли спроквола

Кружляють, виписують кола.

А буйні вітри звідусюд

Починають дощевий етюд


Крицевий — колір криці, світло-сірий.


Сонце...

блідно-крицеве небо;

відблиск проміння в деревах.

Із зарошених віток

пада вода кришталева,

пада вода на обличчя,

не оминаючи скроні,

тихо вмива передпліччя;

крапа вода на долоні.

Падають краплі додолу,

тихо змиваючи втому.


Зарошений — вкритий росою, краплями.

Дякую за вашу увагу, сподіваюся що вам хоч трохи сподобалася моя творчість. Це моя нова поезія, хоч в планах є публікувати і написане трохи раніше. Чекатиму відгуків, критики та оплесків)

До нових зустрічей!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Просто Марія
Просто Марія@mariia

192Прочитань
7Автори
5Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

  • Про “общєпанятний”

    Цей користувач не розуміє російської:

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Дім

    Хоч маю будинок, але не маю дому

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • З поглядом до ребер

    Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія | цикл “uranus”

    Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (2)

Крицеві — не знав такого слова, дякую, поділюсь своїми знаннями Интенція - намір, мета

Вам також сподобається

  • З поглядом до ребер

    Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія | цикл “uranus”

    Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія