Дім

Хоч маю будинок, але не маю дому

Я, мабуть, не розповім про це нікому ;

Мати свій дім це для нас аксіома —

Та проте я чомусь іще досі не вдома;

Я постійно в дорозі,в пошуках дому;

Хочу ставити крапку, проте пишу кому;

Можеш втратити все, якщо дому немає,

Бо крім втратити його ніщо не зламає.

Дім це те місце,де на тебе чекають,

Дім це там, де тебе впізнають.

Дім не місце, де люди ночують

Дім це ті, хто тебе точно почують.


Дякую за перегляд, сподіваюся, що вам сподобалась моя творчість. З радістю чекатиму на коментарі та оплески. Бажаю вам відшукати свій власний дім.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Просто Марія
Просто Марія@mariia

169Прочитань
7Автори
5Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Невпевненість

    Сумніви взагалі-то не являються чимось поганим. Вони яскравий показник наявності критичного мислення, оскільки тільки абсолютний ідіот володіє таким багатством яке ми називаємо абсолютним радикалізмом. Та не варто плутати їх з тим шнуром на вашому горлі під назвою невпевненість.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Криза самоідентичності

    Цей жахливий період, коли ти, як за клацанням пальця, перестаєш розуміти, ким є. Ні, втрата цього розуміння відбувається поступово. Але усвідомлення втрати відчувається вже наприкінці, коли ти стоїш посеред пустелі зовсім голим і не розумієш, як тут опинився і що робити далі.

    Теми цього довгочиту:

    Думки

Коментарі (2)

Дуже влучні думки, браво!

Вам також сподобається

  • Невпевненість

    Сумніви взагалі-то не являються чимось поганим. Вони яскравий показник наявності критичного мислення, оскільки тільки абсолютний ідіот володіє таким багатством яке ми називаємо абсолютним радикалізмом. Та не варто плутати їх з тим шнуром на вашому горлі під назвою невпевненість.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Криза самоідентичності

    Цей жахливий період, коли ти, як за клацанням пальця, перестаєш розуміти, ким є. Ні, втрата цього розуміння відбувається поступово. Але усвідомлення втрати відчувається вже наприкінці, коли ти стоїш посеред пустелі зовсім голим і не розумієш, як тут опинився і що робити далі.

    Теми цього довгочиту:

    Думки