Автори: Олександр Камишін та Герман Сметанін (для Мілітарного)
Оригінальне відео було опубліковане 27 грудня 2023 року
Олександр Камишін: Почнемо з того, що оборонна промисловість України – це 300 тисяч чоловік, це 500 компаній, більша частини яких – це приватні компанії, близько 400. І 100 компаній – це державний сектор. З них 70 – це «Укроборонпром», і 30 – це інші державні компанії. Але на сьогодні частина чи частка виробництва приватними компаніями наближається до частки виробництва державними компаніями. Нагадаю, що пару років тому назад сектор був майже повністю монопольним, в ньому майже повна частина цього виробництва була державна. Ми рухаємося до того, що збільшується частка приватних виробників. Ми раді тому, що в цей сегмент виходить приватний бізнес. Ми раді тому, що приватний бізнес стає значнішим у секторі оборонки. Наприклад, із 400 приватних компаній більше 200 – це те, що ми називаємо «defence tech». Це дрони - літальні, наземні, морські, РЕБ, РЕР та інші сегменти, які зроблять нашу оборонку більш сучасною, більш прогресивною і більш конкретно здатною. Загалом можна сказати, що ми цього року збільшили виробництво втричі. Це і державний, і приватний сектор порівняно з минулим роком. Наші спроможності на наступний рік готові вже в 6 разів більші, ніж спроможності цього року, і ми рухаємося до їх подальшого збільшення. В прогнозному зростанні ВВП України на 4,9%, 1,5% - це вже зростання, яке долучено нашою оборонкою. Ми на ділі вже підтверджуємо те, що оборонка стає локомотивом відновлення економіки. Так буде і надалі; в оборонці хороші, на сьогоднішній день, умови для приватного бізнесу, і ми раді, тому що до сектора будуть долучатися більше і більше компаній.
Те, що сьогодні хвилює всіх - це виробництво боєприпасів. Можна сказати, що в нас вже є значне зростання по номенклатурі мінометних пострілів. Це зростання в 42 рази. У нас є зростання по артилерійських снарядах. Це зростання майже в 3 рази. І працюємо на тим, щоб зростати далі. Що нас стримує до ще більшого зростання? Тому що потреба наших збройних сил значно більша. Це дефіцитні позиції вибухових речовин, порохів, які дефіцитні не тільки в Україні, але і глобально в світі. Ми працюємо над тим, щоб їх виробляти. Всі рішення, необхідні для цього, прийняті. І буде подальша лібералізація цього ринку. Ми будемо раді залученню приватних компаній у виробництво вибухових речовин та порохів. Почали виробляти номенклатуру, яку не виробляли багато років, десятиріччями. Це і танковий снаряд 125-мм калібру. Це і 73 мм. Це і ВОГ-17, ВОГ-25. Це і патрони для стрілецької зброї. І дуже потрібна на сьогоднішній день позиція – це боєприпаси для БПЛА. Вже кілька десятків компаній пройшли випробування зі своїми виробами. І на сьогоднішній день ми готові виробляти достатню кількість боєприпасів для БПЛА і державними, і приватними компаніями.
Декілька позицій, по яких ми сьогодні вже суттєво наростили виробництво, про що сказав президент Зеленський - це виробництво нашої самохідної артилерійської установки «Богдана». По листопаду місяцю, як він зазначив - це шість позицій, шість машин. І ми рухаємося до подальшого нарощування. В БТР-ах ми наростили, наприклад, на даний момент в 5 разів виробництво, осінь до весни. І рухаємося до подальшого нарощування. І аналогічна позиція – це бронеавтомобілі. У нас є кратне зростання по цьому напрямку. Ми ще не там, де ми зможемо забезпечити всю нашу потребу місцевим виробництвом, але можу сказати на сьогодні, що майже повністю сьогодні ця потреба може бути забезпечена кількома нашими українськими приватними виробниками. Протитанкові ракети - ми маємо кратне зростання теж. Це дуже потрібна на фронті позиція. Вони себе добре зарекомендували і показали себе в бою краще, ніж багато іноземних аналогів.
Історія, яка називається FrankenSAM - це наша продуктивна співпраця з американськими партнерами, в якій ми взяли наші радянські системи, їх зінтегрували разом з нашими західними партнерами, разом з західними ракетами, разом з західними пусковими установками і отримали на фініші нове гібридне ППО. Всі знають, що розробка будь-якої системи ППО – це 5 років плюс. Ми не чекаємо цих 5 років. 5 років ми розробляємо свої системи великі, складні, дорогі, довгі, але паралельно ми розробляємо те, що ми називаємо гібридним ППО. Це швидкі рішення, які нам дають ці результати цієї зими. Перші рішення з портфелю проєкту FrankenSAM вже працюють на полі бою. Коли ми були в Штатах останнього разу разом з головою Офіса президента та міністром оборони, ми там спостерігали системи, які розробляються спільно нашими і американськими компаніями і вони вже сьогодні працюють у нас на лінії фронту. Вони можуть захищати об'єкти критичної інфраструктури, міста, і ці рішення дозволяють нам мати своє швидке ППО вже сьогодні.
Я впевнений, що наш український «defence tech» буде ще багато років після закінчення війни нашого перемови об'єктом для дослідження всіх наших стратегічних партнерів. Тому що те, що ми сьогодні можемо показати світу як наше досягнення - це і літальні апарати, і наземні роботизовані системи, і морські дрони. І сьогоднішні результати у цих системах показують, що це той самий геймчейнджер, який може і здатний змінити хід війни. І сьогодні можу сказати, що українські виробники по цих номенклатурах дійсно уже спроможні виробляти достатню кількість і високу якість продукції. Починаючи з літальних апаратів, які від FPV-дронів до систем, які літають на 1000+ кілометрів, продовжуючи наземними системами - ви знаєте ситуацію, коли на околицях Авдіївки наш спостережний пункт 40 днів утримувався завдяки турелі автономній - і продовжуючи морськими дронами, які зуміли вибить російський флот з українського Криму. На сьогоднішній день це унікальне явище, який точно буде ще чимало разів досліджуватись. І впевнені, що український defence tech стане нашим експортним продуктом хорошим, тому що ми показали світу, що наші дрони достатні якісні, достатньо конкурентні з точки зору ціна-якість, і достатньо ефективні на полі бою. Якщо говорити про БПЛА саме сегмент, то дійсно, як заявив Президент, ми спроможні виробити 1 мільйон плюс систем FPV, більше 10 000 ударних дронів середньої дальності і більше 1000 дронів дальності 1000 км. Все це розробки, які фактично - ну, частина цих розробок, насправді, були в нас за кілька років ще до початку великої війни. Але левова частина цих розробок з'явилася під час великої війни. І сьогодні воно серійно виробляється і спроможне допомагати нашим воїнам на фронті.
В нас важливим блоком стала міжнародка. Якщо раніше міжнародка була для оборонки чимось, що було допоміжним і не було ніколи частиною бізнесу, то сьогодні ми маємо інтегруватись в європейський, світовий оборонно-промисловий комплекс. Це частина нашої стратегії на шляху до НАТО і ми маємо розуміти, що наша оборонна промисловість має інтегруватись в світовий оборонно-промисловий комплекс. Ми працюємо на тим, щоб починати таку роботу. Сьогодні, наприклад, ми зранку з Германом Сметаніним були на заводі, на якому вже працює спільне підприємство наше, разом з Рейнметалом, по ремонту спочатку систем західних. Далі ми плануємо з ним починати виробництво таких систем. Для нас це хороший формат, як ми зможемо швидше інтегруватись в оборонно-промисловий комплекс країн Європи, а далі і інших країн НАТО. У нас є декілька таких вже реальних заснованих підприємств, які в різних форматах - хтось як просто відкритий офіс, хтось як СП, хтось як спільна колаборація, мають вже результат роботи в Україні. Я вже сказав, що наші спроможності наступного року готові виробляти значно більше, ніж виробили цього року, і ми впевнені, що протягом року ми будемо нарощувати далі, тому що оборонка стала важливим сегментом нашої економіки. І це не тільки опора безпеки, це ще й локомотив відновлення економіки. А відновлення економіки починається вже сьогодні, воно не чекає закінчення війни. Головні виклики - вони зрозумілі, фінансування і вибухові речовини, які дефіцитні по всьому світу. І обстріли. Наші підприємства обстрілюють щотижня, ми знаходимо можливість продовжувати працювати далі, шукаємо, як забезпечити живучість підприємств. І я вдячний всім працівникам в оборонці, які, попри ризики обстрілів, продовжують працювати. Я передам слово Герману Сметаніну і він доповість про результати Укроборонпрому. Якраз сьогодні Укроборонпром звітував про результати року, 70 директорів заводів звітували про їхні досягнення та результати роботи за рік. І я щойно із зустрічі з президентом, де і Укроборонпром, і інші державні, і приватні виробники послухали президента, і президент нагородив декількох із них. Передаю слово Герману Сметаніну.
Герман Сметанін: Дякую, пане міністре. Основні завдання, які стоять перед концерном - це збільшення обсягів виробництва, побудування антикорупційної інфраструктури та трансформація компаній. Коротко по кожній із цих цілей:
- За цей рік ми збільшили обсяг виробництва у майже два рази, якщо бути точним - на 92%. Минулого року ми зробили 42 мільярди гривень товару, цього року дохід компанії складе майже 79 мільярдів гривень. Якщо казати обсяг виробництва саме в одиницях, то минулого року ми зробили трішки більше 52 тисяч. Цього року ми зробимо майже 640 одиниців різних видів озброєння, техніки, проведеного ремонту, танків, БТРів тощо.
- По антикорупційній інфраструктурі проаналізували ті застереження, які були від наших «вотчдогів», StateWatch, НАКО, інших, затвердили антикорупційну інфраструктуру, затвердили антикорупційну стратегію на цей і наступний рік. Наразі вона виконується, вже два етапи виконані, третій і четвертий квартал виконані. Зараз звітує кожен директор підприємства по своєму напрямку, що виконано. Сьогодні провели підсумки. Три основних виклики. Перший – це призначення директорів, другий – використання майна і активів підприємства, і третій – закупівлі. По першому зараз проводяться конкурси. Щомісяця чотири конкурси, кожен вівторок проводяться відбір конкурсною комісією директорів на кожне з підприємств, де підходять терміни виконання обов'язків директорів, або закінчуються контракти. Конкурсна комісія, близько 15 чоловік, там є представники посольств, відомств наших, представники концерну, представники Мінстратегпрому, посольств наших країн-партнерів. Другий напрямок - закупівлі. Частину закупівель ми вже повернули в Prozorro, в зворотньому напрямку. Провели великий тендер на закупівлю електроенергії, закупівлю газу зараз тендеримо. Будемо потихеньку зараз переводити закупівлі підприємств, які не стосуються виконання своїх функцій і задач з ремонту або виробництва техніки, побутові речі будемо переводити в Prozorro. І третій напрямок - використання активів підприємств. Зараз формуємо порядок, політику використання майна і активів підприємств. Я думаю, що ми затвердимо це у першому кварталі наступного року. І також тут буде у нас все прозоро, чітко, ніяких можливостей для відхилення.
- І трансформація. 28 червня ми перетворилися з державного концерну на акціонерне товариство. Через місяць здійснили випуск акцій. Акції належать повністю 100% державі. Перетворили на сьогодні вже 26 державних підприємств на товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Зараз 10 пакетів документів ще готуємо до перетворення. Очікуємо обрання Наглядової ради, яку сьогодні Кабмін розглядає. Можливо, сьогодні затвердять нам Наглядову раду. Це буде виконання наступного етапу трансформації. І нам залишиться перетворити решту підприємств-товариств в акціонерні товариства або ТОВ-ки, І до кінця року сформувати галузеві бізнес-одиниці, кластери так звані, та утворити субхолдінги концерну. Таким образом, перейдемо повністю до корпоративної моделі управління, яка працює у всьому світі. Якщо коротко по трьом завданням - відзвітував, потім буду радий відповісти на питання. Дякую.
Олександр Камишін: Декілька слів по укриттях. Як ви пам'ятаєте, по задачі президента ми відповідаємо за координацію та контроль проведення укриттів в належний стан. Якщо до того, як ми отримали цю задачу, було приведено в належний стан всього 1287 укриттів за півтора роки великої війни вже, за 9 років війни, то на сьогоднішній день ми щомісяця добавляємо майже до 1000 укриттів. На сьогоднішній день до 7000 укриттів буде приведено в належний стан на кінець року. Це трохи більш, ніж 10% від загального фонду укриттів по всій країні. Роботи нам ще на кілька років вистачить з головою. Головне, що ви могли бачити і чути, що укриття стало важливим, і місцеві громади, місцеві органи самоврядування зрозуміли, що укриття повинні бути в порядку. Ми з командою, в мене за це відповідає [...] Ткаченко, в нього вже зібралась команда, яка вже всю Україну мабуть проїхала на сьогоднішній день, всі області, і східні прифронтові, і західні тилові, ми рівні на сьогоднішній день. І хочу сказати, що почали працювати у цьому напрямку. На наступний рік у нас вже більше, ніж 1400 проєктів готових. У нас є значне збільшення по бюджетах всіх рівнів на укриття на наступний рік. І хочу з певністю сказати, що укриття всі будуть залізними. Ми довго як країна будували себе як житницю Європи. Ми перебудовуємося як арсенал, арсенал вільного світу. Дякую. Буду радий відповісти на питання.
Ігорь Перець: Добрий день, мене звати Ігор Перець, я журналіст, працюю на телеграм-каналі «Україна на часі». Зараз, перед Новим роком, у багатьох українців немає певного очікування щодо того, якою буде підтримка Заходу в плані озброєння. І багато хто переймається, зокрема, через великокаліберну артилерію, 155-мм снаряди. Ви під час конференції вже говорили про те, що в Україні нарощуються обсяги виробництва артилерії. Яка ситуація саме з артилерією натівського зразка, зараз, що буде вона вироблятися в Україні? І якщо ні, то як взагалі ці потреби будуть закриватися у наступному році?
Олександр Камишін: Можу сказати, що глобально світ цього року навіть не подвоївся. Якщо ми говоримо про саме 155-тий калібр. Ми почали розробляти снаряди 155-го калібру. У нас є дослідні зразки, з якими ми зараз проходимо випробування. І ми плануємо наступного року розпочати їх серійне виробництво. Нажаль, в цьому калібрі ми залежимо від наших партнерів. Ми залежимо від постачання дефіцитних порохів. Такі порохи ніколи не виробляла Україна. Якщо ми говоримо про одно- і двоосновні порохи, то ми їх колись виробляли. А якщо ми говоримо про натівські стандарти, то ми їх ніколи не виробляли. Тому ми сподіваємось на підтримку наших партнерів в питанні порохів і готові почати серійне виробництво. Тому що частину елементів ми вже освоїли.
Марина Шашкова, видання Київпост: У мене були питання, не знаю хто з вас може відповісти. Перше питання коротке - чи ракета українського виробництва знищила російський корабель «Новочеркаськ»? Друге питання, пане Олександре, напевно до Вас. Ви до цього казали, що ракетна програма є для Вас ключовим пріоритетом. Але, на жаль у презентації, про ракети, особливо далекобійні, не було нічого згадано. То можете розказати, яка взагалі з цим ситуація, які в нас вже є досягнення, і що планується у 2024 році? Дякую.
Олександр Камишін: Про те, чим було знищено і що - доповідають Збройні сили. Ми про це завжди мовчимо, ми звичайно все знаємо, і часто радіємо цьому разом з ними, разом з усією Україною. Щодо ракетної програми - це найсекретніша, найважливіша програма в Україні. Я про неї ніколи не буду говорити, мабуть. І ви можете пам'ятати, що президент в вересні сказав, що у нас з'явилася своя далекобійна вітчизняна зброя. От я думаю, що вам цього буде достатньо. Далі, навіть якщо через п'ять років після закінчення війни нашою перемогою, хтось десь може розказати, які заводи що виробляли - Ви розумієте, що відбудеться цими заводами ще через якийсь час, якщо не дай Бог наш скажений сусід знову вирішить на нас напасти. Це причина, по якій ми про ракетну програму завжди мовчимо. Але повірте мені, я і команда провели достатньо робочого часу і ночей на полігонах, для того, щоб у нас було чим своїм вже працювати по російських територіях.
Радіо Свобода: Пане Олександре, до Вас питання. За грудень, наскільки я пам'ятаю, Ви казали, що більше 50 тисяч тронів вдалося виготовити в Україні. І якщо помножити на 12, виходить 600 тисяч, правильно? Не мільйон. Яким чином будете збільшувати виробничі потужності для наступного року, для того, аби досягнути якраз цієї позначки мільйон плюс дронів? Дякую.
Олександр Камишін: По-перше, більше 50 тисяч – це не 50 тисяч. По-друге, в нас тільки один завод виробив 45 тисяч - це тільки одне виробництво, тільки одна ділянка. По-третє, у нас постійно нарощуються спроможності. Найкращим стимулом в цьому плані стала програма, по якій уряд виділив мільярд доларів, 40 мільярдів гривень на закупівлю дронів, і по цій програмі левова частка закупівель вже відбувається українського виробництва дронів. В цьому плані добре спрацювало Мінцифри, добре спрацювала ДСЗІ, і на сьогоднішній день приватні виробники зайшли в цей ринок. У нас більше 200 компаній, які виробляють дрони, у нас долучилися до виробництва FPV і державні заводи, і на сьогоднішній день у нас є державні заводи, в яких контракт на виробництво дронів вже перевищує контракти на інші продукти, які були історично характерними для цих виробництв. Але знову ж таки в цьому плані приватний сектор показав свою спроможність, показав свою спритність, і в мене немає ніяких сумнівів в тому, що мільйон FPV наступного року будуть вироблені. Головне, про питання - яких FPV, тому що є ж різні можливості, вже FPV застосовуються вже не тільки як можливості вразити техніку, от ви півроку назад бачили як FPV вражає техніку, потім бачили як FPV вражає групу людей, командний центр. Зараз ви вже будете бачити більше і більше відео, де FPV чиниться з однією людиною, з одним російським воїном, і FPV вже використовується навіть в іншій функції, логістики. Ви побачите ще мабуть відео, де FPV доставляє людям прямо в руки, туди, куди важко іншим способом доставити щось, доставляє якісь компоненти, елементи вже навіть. Тому в цьому плані головне буде питання - яких саме. І в цьому плані ми добре працюємо з Силами Оборони, з Генштабом, для того, щоб така спроможність була.
1+1: Уточнення про цьому запитанню, але щодо боєприпасів по дронам - все ж таки коли буде можливість вже на передовій їх використовувати, тому що ви знаєте, яка зараз ситуація, що це все робиться вручну, і коли, можливо, відбудеться таке постачання дронів, коли всі підрозділи будуть забезпечені, а не збирати, як зараз збирає донати вся країна.
Олександр Камишін: Ми відповідаємо за те, щоб спроможності були готові, за те, щоб виробництва були здатні виробити достатній об'єм. На сьогодні ми вже там, на сьогодні вже достатні ці спроможності для того, щоб виробити всі ці дрони. Коли ви бачите, що волонтери щось закуповують - воно закуповується, зазвичай, вже українське, правильно? Значить, виробництво вже є, і значить, спроможність вже є. Ми з вами півроку назад чули, що головною позицією були Мавіки. Мавіки – це імпортна позиція. На сьогодні левова частка того, що йде на фронт – це виробництво вже українське. Тому в цьому плані, повірте мені, вже спроможності наші готові, і можна купити по різних цінах, можна купити різних виробників, можна купити державне, можна купити приватне, і ми вже спроможні виробити достатні.
Інтерфакс-Україна: Ми вчора бачили заяву президента про те, що Україна має виробляти у наступному році всі види озброєння самостійно. От з урахуванням цієї заяви виробництво яких ще видів озброєння не налагоджене і яке буде тепер налагоджене на виконання доручення президента? І також не повідомлялося, що об'єм фінансів певний буде спрямований негайно на оборонку - про який об'єм фінансів наразі йдеться і на які потреби буде спрямовано?
Олександр Камишін: На сьогоднішній день наші спроможності приблизно двічі більші, ніж наявне фінансування на наступний рік. Ми працюємо з командою з Міноборони, з Мінфіном, з прем'єром, з президентом, щоб знайти додаткове фінансування на цей сектор. Тому що, знову ж таки, нам важливо завантажити наше вітчизняне виробництво. Це не тільки швидше, це не тільки дешевше, це ще й важливий елемент нашої економіки. Це робочі місця, це податки, які знову ж таки дозволяють потім збільшити бюджет, який піде знову ж таки на Сили оборони. Тому, як би ми багато не шукали можливість виробити - нагадаю, найбільша війна в поколінні, в цьому плані жодна країна світу неспроможна своїм виробничим потенціалом закрити нашу потребу, потребу наших Сил оборони. Ми намагаємось наблизитись до них, ми шукаємо можливість виробляти постійно більше, але знову ж таки, ми боремося проти ворога, який системно 20 років розвивав свою оборонку. Наша оборонка, по суті, зараз тільки починається, тому що ми жили дуже довго, з поминами про минуле, коли наша оборонка колись була сильна, але давайте відверто, що ми в цьому плані виробили 5 років назад, давайте подивимося. Сьогодні ми виробляємо вже значну частину лінійки, яка нам потрібна. Далі головне питання за системним нарощенням виробництва, за дефіцитними компонентами і за належним функціонуванням.
Нікіта Галка, «Суспільне мовлення»: Пане Олександре, Ви згадали про виробництво боєприпасів - безумовно, дуже важлива річ, втім, ви не згадали про виробництво мін. Хочеться дізнатися, чи виробляє Україна, чи здатна вона виробляти протитранспортні, протипіхотні міни. Можливо, це відбувається в колаборації із західними підприємствами, західними країнами. Я також хотів б дізнатися відсоток, наприклад, мінометних пострілів, а також снарядів до гармат, які виробляються Україною, які виробляються спільно з іншими країнами. І ще одне питання щодо танкової програми. Чи, загалом, Україна в стані зараз війни, здатна якимось чином відновити цю програму, чи здатна виробляти танки? Бо можливо, мова йде тільки виключно про ремонт і модернізацію.
Олександр Камишін: Обидва види мін ми здатні і спроможні виробляти. Це раз. І в основному це якраз приватні компанії. Коли ми говоримо про відсотки - я завжди звик бути прозорим і відкритим. Ми сповідуємо цю філософію в Міністерстві і впроваджуємо її в Укроборонпромі. Ви маєте зрозуміти, що навіть звітувати про результати нашої роботи нам доводиться дуже складно. Тому що ми маємо сказати так, щоб ви зрозуміли, що ми робимо, але ворог не зрозумів наші абсолютні цифри. Тому відсотки я називати в цьому плані не буду, але по мінометних снарядах/пострілах ми досягли значних успіхів і в нас є хороші результати. Головне, що тут задіяні десятки приватних компаній, які роблять різні елементи цих снарядів. Коли весною ми починали, в нас було по два постачальники корпусів до мінометних снарядів. На сьогодні це вже десятки компаній. На сьогодні у нас, наприклад, тільки по 82-й міні вдвічі знизилася ціна за 9 місяців. От весною була ціна і на сьогоднішній день вона вже двічі нижча. А це значить і вдвічі більше боєприпасів для наших сил оборони по тій же ціні.
Нікіта Галка, «Суспільне мовлення»: А танкова програма?
Олександр Камишін: По танковій програмі я не буду розкривати деталі. На сьогоднішній день ми не виробляємо танки. Все, що потребує від нас Міноборони, все, що потребує від нас Генштаб по танковій програмі - ми робимо. Якщо весною ми починали, я починав роботу з того, що по ремонту танків були постійні проблеми. Це питання постійно звучало. Мені довелося самому приїжджати на прифронтові території, ремонт в бригадах подивитися, ремонт в ОТУ, в ОСУВах, на заводах, то на сьогоднішній день можна сказати, що питання ремонту танків не стоїть взагалі. Питання вирішено, в нас достатня кількість наших заводів, достатня кількість людей, які працюють в цьому напрямку. Державні компанії програли по швидкості освоєння імпортних зразків техніки, приватні компанії проявили свою швидкість, спритність і зайняли хорошу позицію в цьому сегменті. Але я радий тому, що ми на сьогоднішній день спроможні ремонтувати будь-яку позицію з того, що працює на фронті. Треба віддати належне нашим Силам оборони, в яких сьогодні мабуть найширший спектр озброєння та військової техніки, який тільки може бути в світі. І все це працює, вони якимось чином це підтримують в роботоздатному форматі. Це велика шана цим людям. І я впевнений, що це буде один з тих уроків, які наші партнери будуть вивчати по результатам цієї війни, тому що забезпечити роботоздатність такого спектру техніки - це здобуток.
Кіра Іванова, The Page: [...] Чи можете сказати, в якому стані будівництво заводу «Байкар»? І інше - ще в жовтні державне КБ «Луч» звернулось до влади через дії Держаудитслужби - і, наскільки я знаю, інші теж виробництва Укроборонпрому - через те, що прибуток не включений в кошториси. Навіть ДАСУ вже в грудні звернулося до Кабміну з питанням, нарешті вирішити це питання. Можете сказати, в якому зараз - я не знаю, це до пана Сметаніна чи до Вас?
Олександр Камишін: Я доповім. Завод «Байкар» - це одна з історій, коли з якихось незрозумілих причин завод довго не починав будуватися. На сьогоднішній день завод активно будується, там вже йдуть будівельні роботи. Я не раз, раз на кілька місяців, спостерігаю сам прогрес по роботах. Заявлений срок на осінь був півтора роки (до готовності). І це якраз один з тих проєктів, коли компанія без партнерів, самостійно почала будувати в Україні завод з повним циклом виробництва. Хороша, правильна історія.
Коли ми говоримо про прибуток - я впевнений, що прибуток в оборонних підприємств має бути, ми залучаємо все більше приватних підприємств в цей сегмент і я радий, що вони не тільки допомагають нашим Силам оборони, а й забезпечують своїх людей роботою і генерують прибуток. Прибуток в оборонці буде і питання, яке було спровоковане аудитом, буде вирішено, рішення вже є, воно вийде на Кабмін найближчим часом.
Дмитро Дідора, телеканал «Еспресо»: Питання, напевно, все ж до Вас, пане Олександре. Ви казали, що далекобійних дронів ми можемо виготовляти 1000+ в рік. Росія щомісяця виготовляє 1000 «Шахєдів». Розкажіть про перспективу виготовлення далекобійних дронів, що ми можемо отримати і про морські дрони. Не так давно всі побачили випробування дрону «Марічка», підводного дрону для враження кораблів. На який стадій зараз розробка? Чи виходить це в оборонну промисловість чи цим займаються виключно окремі підприємства?
Олександр Камишін: Коли ми говоримо про далекобійні дрони, це, на жаль, болюча історія, тому що 1000+ кілометрів - ця розробка була у держави з 2016 року. Чомусь вона не виробляла серійно. Ми почали їх серійно виробляти у серпні. На сьогоднішній день ми їх виробляємо десятками на місяць, на наступний рік ми їх готові виробляти 1000+ на місяць і далі готові нарощувати виробництво. Коли ми говоримо про морські дрони або навіть підводні дрони, тому що це четвертий елемент, який, я впевнений, ще про себе заявить, з морськими дронами - це одна з історій великих цієї війни, вона чомусь недооцінена цього року, але дійсно, ми тим, що називається mosquito fleet, ми прибрали Чорноморський флот з українського Криму. І це хороший приклад того як працює defence tech. Підводні дрони - вони в роботі і про їх результати ви побачите на відео, коли будуть успішні застосування. Ми повинні обережніше говорити про такі речі, тому що ви бачите, що росія починає виробництво морських дронів. І в цьому плані треба зрозуміти, що ми знаходимося в світі, де інформація поширюється миттєво. Все, що ми робимо, вони знають. Так само і навпаки.
«Укрінформ»: В Міноборони наголосили, що з 1 листопада скорочено термін постачання техніки з підприємств на фронт. Про які самі термини йдеться наразі і чи лишилися якісь запобіжники на цих підприємствах? Фактично, вони самі тепер відповідають за якість своєї власної виготовленої продукції. Не будемо казати про недобросовісних виробників, але тим не менше. Які запобіжники залишилися у цьому випадку для того, щоб на фронт потрібляла дійсно якісна продукція?
Олександр Камишін: Запобіжників залишилось достатньо. Я попрошу Германа розказати про приклади. Можливо, не треба називати конкретні вироби, а показати, що з кількох місяців ми скорочуємо до скількох час на постановку на озброєння.
Герман Сметанін: На всіх підприємствах трьохстадійна система якості. Перша - це безпосередньо та людина, яка виробляє продукцію, вона слідкує за тим, щоб вона здала свою продукцію відділу технічного контролю. Вона сама робить контроль і чи вона це зробила правильно, здає це власному відділу технічного контролю. А також на кожному підприємстві є представництво замовника. Представництво замовника приймає всю військову техніку, яка виходить, я думаю, і з приватних і державних підприємств. Тому три стадії контролю, всі перевіряють по якості. Поки що, якщо є якісь моменти, але вони точно не системні. І з якістю, я думаю, що якість наразі на найвищому рівні. З приводу постановки на озброєння - дійсно, завдяки дерегуляції Мінооборони, разом з Міністерством стратегічних галузей промисловості, значно спросили допуск до експлуатації. В якості останнього прикладу можна згадати боєприпаси для дронів. За місяць часу проходить заявлення продукції, випробовування, підписання всіх документів, прийняття рішення, що цю продукцію можливо постачати для Міністерства оборони України.
Олександр Камишін: Я хочу уточнити по попередньому питанню, було питання про далекобійні дрони. 1000 кілометрів плюс наша спроможність, 1000+ на рік. Якщо ви почули на місяць, якщо я сказав на місяць - я виправляюся.
«Українська Правда»: До пана Германа запитання. Наприклад, створення такого спільного підприємства з «Райнметал», яке зараз займається ремонтом і потенційно буде займатися виробництвом, і інші такі проєкти - це все конкуренція за той невеликий фінансовий ресурс, який у нас є. Чи готові, в виду цієї конкуренції, чи не будуть західні компанії забирати той хліб, який їдять наші підприємства? І чи не боїмося того, що ці підприємства зайдуть, впруться в наші закупівельні процедури, і якось, м'яко кажучи, будуть ошарашені від того, що їм доведеться пройти?
Герман Сметанін: Наразі спільне підприємство, яке створено, на сьогодні воно на першому етапі опирається виключно на виробничі спроможності і потужності, які є на підприємствах промисловості України. Тобто на першому етапі йде освоєння ремонту і виробництва техніки на виробничих площах, які наразі сьогодні існують в ОПК України. На майбутнє, на другому етапі, є можливість розширення виробництва. Наразі робота над цим йде, але більшість роботи буде виконуватися всередині країни, завантажувати робочі місця, і створювати нові робочі місця всередині країни для українців і для завантаження оборонно-промислового комплексу України. Це наш оборонно-промисловий комплекс і ми будемо приймати ті стандарти, які є в країнах-членів НАТО, в наших партнерів. Це тільки одні плюси для мене.
Олександр Камишін: Я від себе додам, що насправді це ще можливість залучати фінансування від наших країн-партнерів, тому що з «Райнметалом» розраховуєм, що частину контрактів покриють наші європейські партнери. Для мене це прозорий, зрозумілий механізм і це можливість дозавантажити наші ремонтні спроможності. В нас на наступний рік ми поки що бачимо профіцит ремонтних спроможностей, ми доволі добре розігнали наші заводи, доволі добре розігнали наші можливості і ми бачимо, що ми можемо трохи більше. І саме тому шукаємо фінансування від наших партнерів.
Армія Інформ: Питання до пана Германа - ми пам'ятаємо, яка була програма по модернізації танків Т-64, вони себе досить добре зарекомендували під час великої війни. Але з постановкою на озброєння танків «Леопард-1» та «Леопард-2» виникають, наскільки я знаю, певні проблеми з ремонтом, з відновленням, зокрема наші західні партнери не дуже охоче передавали технологічні карти для ремонту електронних пристроїв і так далі. Як з цим у нас справа? Вони їх ремонтують на території країни НАТО? Або можливо, виконують цей ремонт в нашій країні?
Герман Сметанін: Є і такий варіант, і такий варіант. Ми на сьогодні здійснюємо ремонт і на території України, як виробництво окремих складових частин, так і ремонт окремих складових частин. Також користуємося опцією наших західних партнерів, які нам допомагають і скоротити терміни ремонту, оскільки обсяги ремонту достатньо великі, враховуючи, що ця техніка виробництва наших партнерів, більш налагоджене виробництво складових частин, тому ми для зменшення термінів ремонтуємо і в нас. Вони нам допомагають, у нас плідна кооперація на благо наших Збройних Сил України.
Ірина Жданова, Українське Радіо: Чи є на сьогодні дефіцит кадрів на оборонних підприємствах? Якщо так, то з яких причин? І яких саме фахівців найбільше не вистачає? Що з цим робити?
Герман Сметанін: Якщо сказати, що дефіциту кадрів немає, це буде свідчити про те, що ми не збираємось зростати, не збільшуємо обсяги виробництва продукції. Ви бачите динаміку, вона росте кожного дня, і чому звітуємо по року, за загальні цифри - ця динаміка прослідковується на протязі всього року. Робота наших кадрових служб, підприємств проходить щодня. Щодня вони вирішують питання найму персоналу, бо, ви знаєте, дехто йде на пенсію, дехто народжує дітей. Це нормальне людське явище, і для кожного підприємства набор кадрів, враховуючи те, що вони збільшують обсяги виробництва, - вони вирішують кожен день. Звісно, нам хотілося б, щоб він вирішився автоматично, але так ніколи не буде. Тому кожен день вирішуємо ці питання. Наразі, і я знаю, що є можливість, нам допомагає те, що наші підприємства, ті люди, які працюють на них, вони мають відстрочку від призову на військову службу. Вони захищені від мобілізації, працюють, виробляють зброю, тому це одних із тих козирів, які є, щоб люди йшли працювати на оборонно-промисловий комплекс України. Тому проблема є, ми її вирішуємо, але це стандартна проблема, яка вирішується кожного дня.
Олександр Камишін: Я від себе додам, що дійсно в цьому плані оборонка знаходиться в більш комфортному стані, аніж інші галузі економіки, людей знайти легше, галузь більш високооплачувана. Я, наприклад, в своєму минулому житті на залізниці оборонку дуже не любив, тому що залізничники йшли з залізниці працювати на оборонні компанії, хороші інженери потрібні скрізь. І приведу декілька прикладів - на одному з заводів, на якому ми з Германом були, на цьому тижні чи на минулому тижні - у нас чимало таких історій, треба згадувати. Завод поміняв один станок, це один станок заміщує три старі станки, і на новому станку вже молодий хлопець стоїть працює. З вищою зарплатою, аніж три станки було поруч. Це одне рішення проблем з кадрами; друге рішення - аналогічний «Укроборонпрому» холдинг оборонний з однієї сусідній країни цього року матиме вже трошки меншу виручку, ніж «Укроборонпром». От «Укроборонпром» вже трошечки попереду, але в «Укроборонпром» працює втричі більше людей. Це говорить про нижчу продуктівність праці. Це наша можливість нарощувати далі наші об'єми випуску продукцій, при цьому маючи резерв по працівниках. Але нам постійно потрібні молоді інженери, тому що якщо ми хочемо, щоб наша оборонка видавала той самий геймченджер, то ми маємо розуміти, що цей геймченджер роблять інженери. А інженери – це головна професія в Україні на роки наперед. І саме таких інженерів ми шукаємо серед інших підприємств, серед студентів. До нас навіть повертаються з-за кордону, і люди починають працювати, тому що це гарантована бронь і це можливість отримати достойну зарплату. І часто, коли відвідую заводи, питаю у робітничих професій, які зарплати на руки, по факту за минулий місяць - цифри, які я чую, вони мене задовольняють. Я розумію, що галузь працює.
Богдан Мірошниченко, Економічна правда: Перше питання пану Олександру. Ви сказали, що держава наразі не може законтрактувати всі потужності української оборонки. Як ви ставитесь до ідеї часткового відкриття експорту зброї і як до цієї ідеї ставляться в уряді, якщо ви її вже обговорили? І питання пану Герману. Ви раніше казали, що чекаєте зростання виробництва зброї річне у 60%. Зараз на презентації ми бачимо 90%. За рахунок чого відбулась така корекція показників?
Олександр Камишін: Якщо ми говоримо про експорт, то в нас є на сьогоднішній день повна підтримка і президента, і прем'єра, і міністра оборони в тому, що все, що виробляється в країні, має бути законтрактоване, має бути викуплене. І я розумію, що ми маємо знайти ресурс разом для цього. Я впевнений, що на якомусь етапі ми маємо відкрити ринок і дозволити нашим оборонним підприємствам експортувати. Я думаю, що це відбудеться вже після перемоги. Але якщо ми знайдемо таке рішення прийнятне, то це зробимо раніше. Але це завжди рішення, яке має бути погоджене на найвищому рівні. Тому що наша оборонка після закінчення війни нашою перемогою буде значним експортним продуктом. Я впевнений, що багато країн захочуть мати наші дрони, наші «Богдани», наші БТР-и і багато інших наших продуктів, які на сьогоднішні себе зарекомендували в найбільшій війні покоління, в якій є і літо, і зима. Давайте відверто, такої війни світ не бачив давно.
Герман Сметанін: Ми очікували дійсно посеред року, згідно прогнозів, що ми будемо зростати десь на 60%. Трішки більше, 64%, здається, було. Але ми під кінець року запустили нові продукти, як вже казав пан міністр, це далекобійні дрони. Почали випуск FPV на своїх підприємствах. Також збільшили обсяг виробництва тієї продукції, яку виготовляли з початку року, але не достатньо, наприклад БТРів. Тому два штляхи. Перший – це запуск нових продуктів. Другий – нарощення виробництва того, що ми вже виробляли. Так і вдалось поки що на сьогодні на 92% збільшити випуск продукції. Наступний рік, сподіваюсь, що будемо законтраковані повністю, будучи кращим результатом.
Олександр Камишін: Щодо нових продуктів. Коли ми з Германом Володимировичем подавали кандидатів на нагородження державними нагородами півроку назад, коли підбирали кандидатів, ми зазвичай пробували зрозуміти, за що. То ми старалися нагородити людей за нові розробки, за нові рішення, за модернізації. То коли ми готували кандидатів на нагородження державними нагородами сьогодні, у нас 10 чоловік набралися дуже легко, дуже швидко. Всі ці люди отримали свої нагороди за нові розробки, за нові рішення, за щось, що вже починає працювати. В цьому плані це хороший приклад того, що галузь починає працювати.
Юрій Бутич, 5 канал: Запитання наступне. Нині російські війська щодня, точніше щоночі обстрілюють не лише критичну інфраструктуру, але мирні міста дронами, безпілотниками, «Шахєдами». Тут в гру має вступити - ви часто кажете «геймченджер». Це РЕБ і радіоелектронна боротьба. Розкажіть детальніше про те, які зараз системи виробляються українським оборонним комплексом стосовно РЕБу. І про ці дві останні розробки, які на початку грудня беруть на експлуатацію Збройних сил.
Олександр Камишін: Щодо РЕБів. В нас є державні заводи, які роблять від великих систем до окопного РЕБу. І є більше п'ятидесяти приватних компаній, які мають розробки на різних рівнях. Перші контрактації вже пішли. Це перші дві позиції. І впевнені, що в цьому плані наші вітчизняні спроможності достатні для того, щоб забезпечити Сили оборони. Головне, що нам треба зрозуміти в РЕБі, що це буде постійна боротьба. Коли ми будемо робити нову розробку, російські війська будуть міняти частоти, міняти свої алгоритми. Ми маємо знову міняти наші алгоритми у відповідь на їх зміни. І це буде вічна боротьба. В цьому плані питання не в виробничих спроможностях, їх достатньо. І ми налагоджуємо роботу з Міноборони, з Генштабом, щоб такі зміни робити постійно і видавати на фронт якісні продукти. Підійдете, якщо треба буде, після. Я вам скажу два бренди, які пішли вже в контракт.
Катерина Супрун, Мілітарний: Стосовно FrankenSAM програми - Ви сказали, що вже є на фронті зразки, який це відсоток від загальної кількості проєктів, які існують в програмі FrankenSAM, скільки це всього проєктів? Це мала дальність, середня дальність, велика дальність? Якщо можна назвати, які українські системи адаптуються в рамках проєкту FrankenSAM?
Олександр Камишін: Перше - на фронт пішли перші зразки, і далі вони щомісяця будуть йти в більш значній кількості. На сьогоднішній день портфоліо проєкту FrankenSAM – це п'ять проєктів. Це, зазвичай наші радянські системи, які починають використовувати західні ракети. У нас є приклад, коли ми західну систему, пускову установку інтегруємо в радянський комплекс. В цьому плані це зазвичай системи середньої і малої дальності, але одна з них – великої дальності. Хочу сказати, що головне в цьому рішенні – це швидкість. Це те, що ми маємо вже цієї зими, це те, що вже сьогодні працює. Далі ми будемо тільки нарощувати. І ще головне – те, що в цьому плані починає працювати наша індустрія. У нас декілька наших компаній – і приватних, і державних – працюють в цьому проєкті. Я радий тому, що навіть приватні наші компанії знайшли можливість себе знайти у цих проєктах. І ми далі будемо тільки збільшувати долю українських компаній в цьому спільному проєкті.
Телеканал «Україна»: Наскільки сьогодні Україна не залежить, що стосується в постачання дронів на фронт, від наших партнерів? І загалом, мільйон дронів, які планується виробити в наступному році, наскільки цього достатньо буде? І український аналог «Шахеда», про який заявляли ви. Можливо, ви можете розповісти трошки характеристики, наскільки далеко може летіти, і, можливо, скільки типів, принаймні, можемо виробляти. І я перепитаю, тисячу в рік, не в місяць?
Олександр Камишін: Ого! Давайте ще раз з першого питання.
Телеканал «Україна»: Наскільки сьогодні ми залежимо, що стосується в постачання дронів на фронт, від партнерів?
Олександр Камишін: Весною я починав свою роботу в оборонці, і все, що я чув - було два сегменти. Перший сегмент – це були імпортні системи, «Мавік», «Аутел» іноді. Другий сргмент – це були наші признані українські бренди, які працювали вже за багато років до цього - «Фурія», «Лелека» і так далі. «Фурія», «Лелека» були законтрактовані надовно, імпортних було дуже мало, і це була така вічна проблема. Ніхто майже не говорив про якесь масштабне українське виробництво. На сьогоднішній день, знову ж таки, ви можете купити все, що завгодно, від мільйона FPV до тисяч далекобійних, до десятків тисяч середньої дальності ударних дронів. Коли ми говоримо про те, що називається «Український Шахєд», в нас є більше п'яти серійно виготовляємих аналогів «Шахєд-131» і є один виріб, який аналог «Шахєд-136». В цьому плані можна вибирати будь-яку позицію, і все це серійні вироби, які і серійно виробляються, і покращуються, тому що, наприклад, той виріб, який працював раніше на 1100 км - скоро буде нова версія. Ви про неї почуєте з часом, по результатам застосування. Там, де «Шахєд-131» - аналогічно, кожна компанія, кожний виріб покращується і спроможності ромтуть. Тому в цьому плані точно спроможності вже є.
РБК Україна: Пане Олександре, скажіть, будь ласка, на що наша влада, коли ви з ними спілкуєтесь, робить найбільший акцент в плані фінансування? Тобто, що контрактується найбільше? Тобто, на що робиться акцент? Це перше. І друге, в рамках вашої поїздки в Америку. Чи ми можемо сподіватися на якусь колаборацію в роботі з нашими партнерами? І щодо цієї програми FrankenSAM, окрім гібридного ППО, що у нас ще може бути гібридним, якщо це можна розповісти?
Олександр Камишін: Якщо ми говоримо про пріорітетизацію - вона заявлена, вона зрозуміла, це системи ППО, це боєприпаси, це дрони. Не можна сказати, наприклад, що бронетехніка не в пріоритеті, тому що ми з вами розуміємо, що ті ж БТР, ті ж бронеавтомобілі - це важлива позиція. Не можна сказати, що ракетна програма не в пріоритеті, але якщо виділити три речі - то це ППО, артилерія і дрони. Якщо говоримо про наших партнерів західних, ми маємо зрозуміти, що будь-які проєкти спільних виробництв з такими країнами – це роки. Якщо говоримо про спільне виробництво 155-го калібру - ми маємо принципові домовленості з двома виробниками з Штатів, то це знову ж таки 2+ роки. Але якщо ми не почнемо сьогодні, ми не матимемо цього виробництва через два роки. Ми розуміємо, що, інтегруючись в західний обороно-промисловий комплекс, ми маємо стати частиною цього комплексу. В Америці, наприклад, немає жодної компанії, яка самостійно виробляла 155-го калібр повністю. Це все завжди спільно інтегровані проєкти. Ми хочемо стати частиною цієї системи, ми шукаємо можливість разом з ними це виробляти. Якщо говоримо про FrankenSAM - це тільки про ППО і це приклад того, як наш інженери і їхні інженери, наші збройні сили, їхні збройні сили зуміли проявити смєкалку і зуміли виробити такі швидкі рішення. Ми шукаємо постійно такі рішення в інших сегментах. Мабуть, ми не так гарно, як наші партнери, брендуємо наші проєкти, але таких рішень чимало, вони постійно в роботі. Ми повчимось, як це правильно брендувать ще, але такі рішення є постійно. Ми це впроваджуємо, ми міняємо, даємо нашим силам оборони на фронт. Вони кажуть, що так, працює, це добре.
Мілітарний: Питання стосовно українських УМПК. Чи є якісь розробки, чи є можливості на українських підприємствах відповідній модулі виготовляти для Повітряних Сил?
Олександр Камишін: Так, є. Яке питання - така відповідь.
Богдан Мірошниченко: Ви нещодавно говорили про інтеграцію української оборонки у Стратегію оборони ЄС. І зокрема про можливість отримувати, щоб наші заводи отримували замовлення від європейських фондів. Чи можете розповісти трохи детальніше, яким умовам ми маємо відповідати, щоб ми розпочали подібну співпрацію, наскільки ми близькі до цього?
Олександр Камишін: Ми починаємо спільні підприємства із західними компаніями. Ми розуміємо, який шлях нам треба до цього пройти, починаючи з базового due diligence, продовжуючи технічним due diligence і продовжуючи тим, що ми маємо стати зрозумілими і комфортними партнерами для них. У цьому плані - от після того, як були перші СП, ми шукаємо можливість, наприклад, ще з однією великою західною компанією організувати спільну роботу по ремонту всієї західної техніки в Україні. компанією шукаємо можливість подолати партнерство відносеним Українію. Це складна і довга історія, тому що ця компанія є партнером для Збройних сил США в багатьох країнах. Скрізь, де є US Army, вони скрізь супроводжують їх по ремонту і обслуговуванню. Ми з цією компанією шукаємо можливість будувати патртнерські відносини в Україні, тому що зараз вони ремонтують цю техніку за межами України. Ми маємо великий пакет документації, який ми маємо пройти, бути готові його виконувати. Це той шлях, який ми маємо йти. Європейська оборонна промисловість інтегрувалася і будувалася багато років. Ми в неї зараз шукаємо можливість вбудуватися, ми приносимо наші цінності, ми показуємо, чим може бути корисними, але нам треба зробити велику домашню роботу. У нас англомовних працівників менше ніж треба. У нас готовність виконувати ті стандарти якості, які вони мають - над цим теж поки що треба попрацювати. Тому це шлях, ми на нього стали, ми по ньому йдемо, але нам потрібний час для цього.
Associated Press: В кінці своєї презентації ви сказали, що Україна трансформується, ми маємо намір трансформуватися з житниці Європи у арсенал вільного світу. Скажіть, будь ласка - чи не вбачаєте ви в глобальному сенсі конфлікту інтересів українських виробників зброї та виробників в країнах-партнерах, які зараз отримують великі контракти на постачання зброї та боєприпасів в Україну. І чи зможе, на вашу думку, оборонна промисловість поствоєнної України конкурувати з виробниками на світовумо ринку?
Олександр Камишін: Ми не хочемо конкурувати. Ми хочемо будувати партнерські відносини. Є ринок, який не був доступний раніше для західних оборонно-промислових компаній. Це ринок, який зазвичай мала росія. Ми хочемо на цей ринок йти разом і йти з спільними продуктами. В цьому плані FrankenSAM - це хороший приклад того, як ми беремо старі радянські системи і інтегруємо їх під західні ракети. Коли ми беремо старий радянський комплекс, інтегруємо в нього пускову установку від західного комплексу. Якщо ви завтра прийдете в Алжир і спробуєте їм запропонувати купити Patriot, вони навряд чи підуть на це, тому що у них вся система побудована на радянських системах. Але якщо ви запропонуєте їм в комплексі С-300 вбудувати впускову Patriot, ви цим самим спочатку продасте їм пускову Patriot, а далі продасте їм ракети Patriot, а далі ви зможете продати радари і інші частини цієї системи. Таким чином ми показуємо нашим партнерам, що ми маємо спільну можливість відкрити новий ринок. В цьому плані, я впевнений, що ми зможемо побудувати партнерські відносини, в яких разом підемо на нові ринки.
Не зміг розібрати: Що стосується виробу випуска стволів для гармат? Для танкових 120 мм або для заміни зношених стволів радянських калібрів. Як з цим обстоять справи? Я знаю, що свого часу Україна випустила танкову 120мм гармату, але потім цей проєкт був згорнутий. Чи планується зараз або що робиться в цьому напрямку нашими підприємствами?
Олександр Камишін: По стволах для артилерійських систем - на сьогоднішній день в нас є виробляти спроможності аж до 155-го калібру, так і стволи по меншому калібру. Є декілька навіть виробників, які спроможні це виробляти. В цьому плані вже проблеми з виробничими спроможностями немає. З 155 калібром ще є, але там більша проблема в технічній документації, а не в виробничих спроможностях. Тому, повірте, наші інженери, наші виробники освоїли таке виробництво. І на сьогодніщній день от до 155 калібру вони є.
Суспільне мовлення: У мене запитання дещо загальне. Думаю, що це відповідальність Мінстратегпрому, щодо захисту нашої авіації, літаків. Ми, зокрема, розуміємо, що ворог буде намагатися, напевно, і далі атакувати, в тому числі за допомогою безпилотників, українську авіацію. Чи відбувається якась робота щодо будівництва певного захисту для цих літаків? І щодо інфраструктури для літаків нового покоління, F-16, які Україна має невдовзі отримати - на якому етапі готовість щодо цього?
Олександр Камишін: Не наше питання. Колеги, я вам дякую за увагу. Я прошу вибачення за те, що не на всі питання ми можемо прямо відповісти. Ви знаєте, що на залізниці я звик відповідати чітко, конкретно цифрами про досягнуті результати. Ми шукаємо можливість зробити оборонку більш прозорою, відкритою, зрозумілою для вас, для наших західних партнерів, для людей загалом. Тому що, давайте відверто, оборонка стає важливою частиною нашого життя. Ми маємо зрозуміти, що оборонка – це наш майбутнє. Я прошу вибачення ще раз за те, що не всі речі можемо говорити прямо, відверто, називати компанії, відсотки, цифри і так далі. Я все це знаю. Але ви маєте зрозуміти, що ми маємо думати про безпеку. Для нас це сьогодні головне. Оборонку обстрілюють щотижня і, на жаль, в нас є поранені, на жаль, в нас є загиблі. І ми маємо думати про безпеку в першу чергу. Я вам дякую за увагу.
