Що слухали в Європі 12-18 жовтня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Фінляндія-Нідерланди. Käärijä x Joost - Hyvää Puuta
«Добре дерево» (Hyvää puuta) – звучить як гімн лісорубів. Але ніт. Це свого роду некролог. Хто вмер – не суть. Колись успіху покійного усі трохи заздрили, а тепер друзі несуть труну й визнають, що той був людиною гідною, з «доброго дерева». Це вже третя спільна робота фінського й голландського реперів. На цей раз Käärijä та Joost, м’яко кажучи, осучаснили класичну авторську баладу Vesa-Matti Loiri (фінського Бобв Ділана), на чиїх піснях виросла половина сучасних музикантів Суомі. Вони перетворили її в рейвовий театр абсурду, де місять глину, рубають дрова і мало не вбивають один одного.
Молдова. Carla’s Dreams - Mai e
Схоже, молдовський гурт взявся за концептуальну історію. Уже у другому кліпі поспіль з’являється таємнича жінка в чадрі і біжутерії з черепами. І поки музиканти загіпнотизовано підіймаються по сходах, чи то до неба, чи то до прірви, вона терпляче чекає нагорі. Лише для того, щоби вручити їм жменьку піску. «Mai e», – постійною мантрою лунає з екрану. Ми ще є, ми тут – наче хочуть сказати Карл і його команда усім тим, хто призабув їхню колишню славу (з легендарною «Ероїною» включно).
Іспанія. Judeline - La Falda
Улюбленою піснею батька Lara Fernández Castrelo була бітлівська Hey Jude. Звідси й псевдо, яке обрала татова доня, коли вирішила стати співачкою. І ось Judeline дістає з музичної скрині одну з найвідоміших французьких мелодій, додає регетонний біт, фламенкові гітари й перетворює усе це на спокусливу гру з бажаннями. Її сингл La Falda (Спідниця) відверто обігрує мелодію Yann Tiersen із культового колись (а може, й досі) фільму «Амелі». І виявляється, його акордеонна меланхолія цілком уживається з андалузійською експресією.
Польща. Vito Bambino - Mimo najlepszych chęci
Цей сингл став візитівкою загальнопольської соціальної кампанії «Inny rytm to nie błąd. To nowa piosenka» («Інший ритм — це не помилка. Це нова пісня»). Вона спрямована на підтримку нейровідмінних дітей, яких у Польщі нарахували до пів мільйона. Тому не потрібно намагатися змінити їх, варто змінити своє ставлення до них. Але якщо абстрагуватися, то Vito Bambino говорить про інакшість навіть у ширшому плані. Озирніться: довкола багато «не таких, як усі». Може, хтось і тебе вважає одним із них.
Німеччина. Provinz - Cry Baby Cry
Сумна музика Provinz і без того мимохіть вичавлює з тебе скупу сльозу. А тут хлопці прямо спонукають: Cry Baby Cry. Їхній стиль можна охарактеризувати як оптимістичну трагедію. Ось і цей сингл викликає різнопланові почуття. Він видається доречним і у важкі, і в приємні часи. У ньому бринить все й одразу: самотність і близькість, біль, ейфорія і любов. Для відповідного антуражу Provinz спеціально вирушили до Англії: там у приморському курорті Блекпул зберігся колись популярний пляж зі старим парком розваг, естетика якого ідеально доповнює ностальгію кліпу.
Греція. AGapios - POU TO PAS
Великим знімальним майданчиком для кліпу стала Александрія – місто, яке в аналах історії застрягло посередині між Грецією та Єгиптом. Волею музики AGapios теж розтягнувся між ними у шпагаті. Народжений у сім’ї єгипетських емігрантів, усе свідоме життя він провів на протилежному березі Середземного моря. Але одним із його найяскравіших дитячих спогадів став спів церковного хору саме в єгипетському храмі. Малий нічого з того не розумів, та враження закарбувалося навіки. Може, навіть визначило його долю. А ця вроджена «східність» уже стала фішкою AGapios на грецькій сцені.
Франція. Adèle Castillon - C'est tout moi
Ось чому не варто стирати всі фото в телефоні. В один прекрасний день робиш з них «карусель» – і вуаля: маєш чудовий кліп без жодного відеомейкера. Шалена економія! Доведено Adèle Castillon. Її трек має назву «Це повністю я» і є анонсом до третього альбому співачки, який очікуємо до кінця року. Самоіронічний поп-щоденник Адель – від повзунків до дорослих вечірок – знайшов розуміння публіки, бо зроблений без жодної ретуші й фотошопу. Мовляв, полюбіть мене такою, якою я є. Зате щиро.
Італія. L'Elfo - Sicilia Bedda - Prod. Funkyman
На Сицилії, виявляється, практикують не тільки вендету, а й харакірі. Цю таємницю за сімома замками нарешті розкрив місцевий репер L'Elfo. Трек має саркастичну назву «Прекрасна Сицилія» (як і майбутній альбом L'Elfo), а в тексті чергується літературна італійська мова із сицилійським діалектом. Співак вирішив не видавати чергову туристичну листівку з бірюзовим морем і лимонними гаями, а показати портрет рідного острова без фільтрів, з його старими фантомними болями, плакальницями в чорному, буднями в сірому, вічним подувом смерті в повітрі.
Вірменія. D'Litte ft Gharib - Txte varder
Вони вже досить стабільна пара. Адже мають в активі кілька спільних релізів. Їхній творчий альянс тримається на контрасті двох голосів (вона – ніжність, він – стриманість) і на ліричних діалогах. D'Litte та Gharib співаючи розмовляють. Інколи сперечаються, інколи доходять згоди, інколи розводять руками. У цьому трекові під назвою «паперові троянди» вони більш-менш солідарні. Так, штучні квіти можуть стояти вічно, але це не робить їх кращими за живий букет. Бо в них нема аромату, природності, справжності. Тому не слід дарувати такі дівчатам.
Португалія. NUNO RIBEIRO - Saia Da Mãe
Колись це має статися з кожним. Настає час залишити своє маленьке безпечне село, відпустити мамину спідницю і розпрощатися з дитинством. Сенс не в тому, щоб нікуди не висуватися, а в тому, щоб з гордістю повертатися у місце, де ти народився. У Nuno Ribeiro із цим проблем нема. Маючи 13 платинових і 6 золотих сертифікатів, він приїжджає додому героєм. Принагідно знімає кліп про свою малу батьківщину, щоб віддати їй належне. Як бачимо, Нуно не соромиться свого селянського роду.
