Після альбому «Warning» колектив Green Day працював над релізом «Cigarettes and Valentines». Продюсер Роб Кавалло запитав у них чи задоволені вони цією платівкою, на що Біллі Джо відповів: «Ми не впевнені, що це достойна робота». Тим паче майже завершений альбом хтось викрав зі студії, через віщо довелось взяти павзу на 3 місяці.
Заховавшись у розкішному будинку з видом на East Bay, вокаліст Green Day Біллі Джо почувався дещо мляво. Він не мав жодних ідей чи бажання працювати, доки не почув по радіо пісню «That’s How I Like It» рок-гурту Lynyrd Skynyrd. Вона так сильно роздратувала його через слова: «мені подобаються гарячі жінки, холодне пиво, швидкі авто, старе віскі, а прапор Америки викликає в мене гордість». Словом, стільки пафосу і жодного натяку на ґречність.
Треба було якось відповідати на це. І саме так з'явилася ідея для альбому «American Idiot». Група зібралась на студії Ocean Way Recording. Робота над платівкою йшла стрімко.
Барабанщик Green Day Тре Кул навіть сказав:
«У нас все виходить неймовірно — це круто. Енергія просто зашкалювала. Мені здавалося, що Франк Сінатра сидить тут із нами. Це було щось дійсно унікальне. І я одразу зрозумів, що це стане чимось особливим. Думаю, всі ми усвідомлювали, що створюємо щось видатне».
Однак студія загорілась. Тому хлопці повернулись до готелю і пішли тусити. Вони часто заходили в кімнату, напивались, вмикали гучно музику, від чого сусіди звісно ж були не в захваті. А після таких вечірок Біллі Джо доводилось записувати вокал з похмілля.
Пізніше гурт переїхав до студії Capitol Studios. Хлопці днями й ночами писали музику, бо отримали вказівку дописати альбом виключно за 12 місяців. Це в першу чергу було важливо для лейбла, оскільки багато хто вважав колектив застарілим.
Отже, Біллі Джо кинув виклик своїм колегам: створювати музичні фрагменти, які могли б поєднати на позір несумісні ідеї в довгі композиції. Кожну ідею ретельно розглядали, незалежно від її незвичайності чи віддаленості від попередніх планів.
«Уся суть створення нової музики полягає в тому, щоб змусити себе робити те, що ми навіть не уявляли... Інакше ми просто створимо такий самий альбом, як і минулого разу, а цього я не хочу», — зазначив вокаліст.
У 2009 році в інтерв’ю журналу «Q» Біллі Джо сказав: «Це звучало приблизно так: “Я пишаюся тим, що я реднек”. І я подумав: “Боже, чому хтось може пишатися таким?” Це повна протилежність тому, що я відстоюю. Я подивився на хлопців і запитав: “Ви не проти, якщо я це скажу?” І вони відповіли: “Ні, ми згодні з тобою”. І з цього все й почалося».
Проте альбом «American Idiot» не так політичний, як дуже особистий для Біллі Джо. Це була спроба розібратись у хаосі, який тоді панував у Штатах. Коли пошук правди давався тяжко, позаяк на тебе ллється стільки зайвої інформації. Відтак, у цьому безладі ти губиш себе і свою ідентичність, яку потім намагаєшся знайти.
На маленьких клаптиках паперу хлопці записали назви 13 пісень, які планувалось включити до альбому. Опісля вони вирішували в якому порядку їх розташувати. Відтак, композицію «American Idiot» поставили на перше місце, слідом за якою має йти «Jesus Of Suburbia» — пісня, яка підштовхнула Біллі Джо зробити альбом як художній роман зі своєю історією, персонажами.
«Одразу після [фрази] «American Idiot» я вигадав [протагоніста альбому] Jesus of Suburbia. Мені здалося, що це перетнуло межу між церквою і державою, політикою і релігією. Я подумав: «Як би я трактував Біблію, навіть якщо ніколи її не читав?». Тому й тут немає палаючого куща [мабуть, натяк на неопалиму купину], але є палаючі міста і мораль», — зазначив Біллі Джо.
Зробити «Jesus Of Suburbia» дев'ятихвилинною мініоперою він вирішив тому, що фанатів від пісні «A Quick One» гурту The Who: «Ми мали студію, де могли все продумати, експериментувати, потому я, Майк і Тре придумували маленькі 30-секундні уривки, а потім об’єднували їх. Коли я написав «American Idiot», у мене виникло питання: «Хто цей персонаж?». І тут мене осінило: I’m the son of rage and love/The Jesus of Suburbia/The Bible of none of the above».
Jesus of Suburbia і St. Jimmy — це одна й та сама людина або принаймні так планувалось спочатку. Бо пізніше Біллі Джо сказав: «Можливо, це дві різні людини, я не знаю… Мені дуже подобається St. Jimmy. Він досить крутий. Він досить сексуальний… Це частина роздвоєння особистості, яка, на мою думку, є у багатьох людей. Вони часом відчувають, як віддаляються від самих себе, і можуть піти шляхом саморуйнування. Думаю, що St. Jimmy саме це й символізує».
Про пісню «Holiday» він зазначив:
«Це був час, коли наша країна втягувалась у війну з вигаданих причин. Багато в чому це було пов’язано з політикою і нафтою. Здавалося, що країна починає розвалюватися. Думаю, що все почалося з Джорджа Буша. Тож ця пісня була про спробу знайти власний голос, свою індивідуальність і ставити під сумнів усе, що ви бачите по телевізору, у політиці, школі, сім’ї та релігії.
Я трохи занурився в образ. Хотілось зробити щось, що звучало б дуже бридко, ба навіть провокативно. Тому я сказав: «Зіг хайль президенту Гасману», посилаючись на старі пропагандистські фільми нацистської Німеччини, протиставляючи їх американській владі».
Хоча ця фраза трохи налякала Біллі Джо:
«Це було щось на кшталт: “Звідки, до біса, це взялося?” Ніби ти зображуєш потворну картину ще потворнішою».
Таке зухвальство не всім припало до смаку. Позаковою є ситуація в Техасі, коли під час концерту деякі з давніх фанів Green Day освистали їх за політичні висловлювання.
Але, як зазначалось раніше, тексти Біллі Джо містять багато особистих речей. Наприклад, на цьому альбомі він вперше розповів про смерть батька у пісні «Wake Me Up When September Ends»: «Я ніколи раніше не співав про свого батька. Я тримався якомога далі від цього».
«Коли я писав тексти до цього альбому, для мене було надзвичайно важливо, щоб усе, про що я співаю, було особистим. Тому навіть якщо це політика, вона повинна мати щось особисте. Інакше це просто не моє. Це вміють робити Rage Against The Machine, але я знаю, що у нас так не вийшло б», — розказав вокаліст.
А в основному в інших піснях розповідається про головних персонажів — St. Jimmy і Whatsername. Вокаліст вважає Whatsername справжньою геройкою. Адже це єдина людина, яка не занепадає духом і залишається вірною собі. Її роль полягає у тому, щоб сказати Jesus of Suburbia/St. Jimmy те, чого він насправді не хоче чути, але саме цього він прагнув із самого початку.
Що зрештою сталось з персонажами, ми не знаємо, адже як сказав басист Green Day Майк Дернт, «це рефлексивний фінал, який, безумовно, відкритий. Ми хотіли, щоб він був саме таким, позаяк це як у реальності: люди або персонажі книг не знають, як усе закінчиться, поки все не скінчиться».
Беззаперечно лише те, що завдяки American Idiot» навколо колективу знову з'явився ажіотаж.
«Я думаю, що American Idiot дійсно багато в чому змінив нашу історію. Він створив для нас нове майбутнє. Завдяки йому всі наші альбоми, починаючи з «Dookie», стали зрозумілішими для тих, хто не стежив за нами раніше», — розповів Біллі Джо.
«У 1994 році успіх був для нас чимось абсолютно новим, ми просто не знали, що з ним робити. Ми хотіли довести, що цей успіх не тимчасовий. І ми це зробили», — сказав Майк Дернт.
Тре Кул додав, що різниця між альбомом «Dookie» і «American Idiot» полягає у тому, що перший успіх був випадковим, а другий – цілеспрямованим.
