Чому ми старіємо швидше, ніж повинні?
Справа не лише в генетиці: як нанопластик може змінювати наш біологічний вік
Ми звикли думати, що старіння це просто роки в паспорті та спадковість. Але сучасна наука дедалі частіше дивиться глибше: не на цифру, а на те, що відбувається всередині організму.
У недавньому матеріалі BBC журналісти говорили з геронтологами та хірургами про важливий зв’язок: стан кишківника і мікробіому може бути пов’язаний з біологічним віком. Зокрема згадується доктор Мері Ні Локлейн з Королівського коледжу Лондона, яка визнає, що експериментальні дані вказують на цей зв’язок.
Кишківник як маркер молодості
Науковці часто порівнюють мікробіом із садом: чим більше в ньому різноманітних корисних бактерій, тим стійкіше здоров’я.
Цю ідею підсилюють результати досліджень. Зокрема публікація в Nature (2022) повідомляє, що у довгожителів мікробіом багатший і різноманітніший. А експеримент 2020 року (США) з пересадкою мікробіоти від старих мишей до молодих призводив до погіршення пам’яті та когнітивних функцій у молодих тварин.
Здавалося б, рецепт простий: підтримувати мікрофлору правильним харчуванням. Але останні дані додають до цієї картини ще один фактор, який довго недооцінювали.
Фактор, який змінює правила гри: мікро- та нанопластик
Поки дієтологи сперечаються про “правильні продукти”, екологи й біологи ставлять інше запитання: що потрапляє в організм разом із їжею, водою і повітрям?
Дослідження, опубліковане на PubMed/NIH, описує мікро- та нанопластик як частину сучасного середовища, яка може накопичуватися в тканинах, зокрема в кишківнику, серці та ендокринних органах.
Також наводяться дані професора Гюндоду про аналіз 26 людських тіл і виявлення мікропластику у шлунково-кишковому тракті. Ключовий висновок тут не у “вазі”, а в розмірі та кількості частинок: що менша частинка, то легше їй пройти бар’єри організму.
Удар по «другому мозку»
Кишківник нерідко називають “другим мозком”: у його стінках міститься велика кількість нейронів, а зв’язок із мозком відбувається через блукаючий нерв (вісь “кишківник–мозок”). Мікробіота тут відіграє ключову роль, впливаючи на імунітет, обмін речовин і загальний стан.
Мікро- та нанопластик може порушувати цю рівновагу. Механізм пояснюється через фізику: наночастинки можуть мати електростатичний заряд. Саме це дозволяє їм пошкоджувати клітини кишківника, послаблювати бар’єр між клітинами і змінювати склад мікробіоти. Унаслідок цього токсини та мікроби легше потрапляють у кров, підтримуючи системне запалення.
Наслідки для організму
Порушення, що починаються в кишківнику, можуть впливати на роботу імунної, нервової та ендокринної систем. Цей процес пов’язують з підвищеним ризиком запальних станів ШКТ, алергій та аутоімунних розладів, метаболічних порушень, нейродегенеративних захворювань, депресії та тривожності.
Якщо повернутися до тези про зв’язок мікробіому та віку, висновок у цій логіці такий: руйнуючи мікробіоту та підтримуючи хронічне запалення, мікропластик може прискорювати біологічне старіння. Старіння починається не зі зморшок, а з порушення клітинних процесів та збоїв у мікробному балансі.
Детальніше ці механізми та ширший контекст пояснюються у документальному фільмі «НАНОПЛАСТИК. ЗАГРОЗА ЖИТТЮ».
Інформація у першому коментарі.
#Наука #Здоровя #Мікробіом #Мікропластик #Нанопластик #Довголіття #Біологія #Дослідження #Медицина
