Автори: Павєл Лузін та Алєксандра Прокопенко для Carnegie Endowment for International Peace
Оригінальний допис був опублікований 29 вересня 2023 року
Зробивши ставку на військові витрати, Кремль заганяє економіку в пастку вічної війни. З одного боку, державі все складніше фінансувати війну інакше як коштом зниження рівня життя населення. З іншого – скорочення воєнних витрат неминуче приведе до структурного шоку.
Уряд загалом визначився з бюджетом на 2024 рік. Вперше в історії новітньої росії військові витрати бюджету досягнуть 6% ВВП і перевищать витрати на соціальні напрямки. Війна з Україною і, ширше, з колективним Заходом, як її розуміє Владімір Путін, остаточно перетворюється не тільки на головний пріоритет Кремля, а й на драйвер економічного зростання.
Судячи з опублікованих цифр, у Кремлі виходять з того, що санкції Заходу на нафту і нафтопродукти не працюють, як і обмеження на інші види експорту, а отже, виручка для наповнення бюджету буде. Рекордні військові витрати вказують на те, що 2024 року війна з Україною триватиме, а якщо і перейде з гарячої фази в менш інтенсивну або взагалі заморозиться, то промисловість працюватиме на заповнення розтрачених арсеналів. Також параметри бюджету створюють можливість для нової часткової і навіть загальної мобілізації з переведенням країни на воєнний стан, якщо Кремль вважатиме за необхідне ескалувати конфлікт.
Космічне зростання
Уряду ще належить провести бюджет через Госдуму, але вже схвалені кабміном загальні параметри вражають. Прибутки бюджету, за прогнозом Білого дому, зростуть більш ніж на третину відносно поточного року і складуть 35 трлн руб (19,4% ВВП). З них 11,5 трлн рублів мають становити нафтогазові доходи. Витратити планується 36,6 трлн руб (зростання на 7,6 трлн, або 26,2% до рівня цього року). Це означає, що дефіцит бюджету 2024 року, за задумом уряду, має значно скоротитися - із запланованих на 2023 рік 2% ВВП (2,9 трлн рублів) до 0,8% ВВП (1,6 трлн рублів).
Крім військових витрат, приблизно на трильйон рублів зростуть і соціальні (до 7,5 трлн рублів). Найімовірніше, сюди входять індексація пенсій і допомог, утримання «нових росіян» на окупованих територіях і передвиборчі виплати. Витрати на національну безпеку (за цією статтею фінансують Росгвардію, Службу виконання покарань та інші відомства) збільшаться з 3,2 трлн цього року до 3,5 трлн. Витрати за статтею «національна економіка», навпаки, знизяться з 4,1 трлн до 3,9 трлн. Витрати на освіту й охорону здоров'я збережуться в номінальному вираженні на рівні поточного року, що означає їхнє реальне скорочення у 2024-му через інфляцію.
За таких витрат уряду ціни наступного року, за прогнозом Мінекономіки, зростуть лише на 4,5%. Зростання ВВП очікують на рівні 2,3% (і не нижче 2% у 2025-2026 роках), а ціну нафти Urals закладено на рівні $71,3 за барель всупереч чинній ціновій стелі в $60. Середній курс долара у 2024 році, згідно з прогнозом, становитиме 90,1 рубля.
Таким чином, космічне зростання витрат буде багато в чому профінансовано за рахунок плавної девальвації рубля, яка частково вже відбулася. Стримувати інфляцію при цьому буде помірний дефіцит бюджету, фінансувати який планується внутрішніми запозиченнями. Усі нафтогазові доходи, отримані понад планку $60 за барель (а це приблизно 1,5 трлн рублів), підуть до резервного фонду.
З поточним рівнем санкційного тиску прогноз щодо доходів виглядає завищеним і нереалістичним. Якщо нафтові ціни раптово обваляться (наприклад, через економічні проблеми в Китаї) або якщо Захід посилить санкційний тиск чи навчиться краще боротися з обходом санкцій, то заявлених надходжень до казни не буде. Але військові та соціальні витрати в будь-якому разі оплачуються з ненафтогазових доходів, тож схоже, що уряд має намір у 2024-му зібрати з економіки все до копієчки.
Нещодавнє введення нових мит для експортерів (залежно від курсу рубля мито становитиме 10% для виробників добрив і 4-7% для всіх інших галузей), що має на меті додати грошей до бюджету і водночас підтримати курс рубля, з тимчасового заходу може стати постійним. Не виключено і зростання податків - війну якось треба оплачувати.
Надзвичайний військовий бюджет
Витрати на оборону у 2024 році збільшаться в 1,7 рази. Це поки менше за 12-17% ВВП, які витрачав на оборону СРСР, але вже можна порівняти з військовими витратами США в 1980-ті роки. Кремль почав істотно нарощувати витрати на армію, ухваливши 2011 року 9-річну програму переозброєння на 20 трлн рублів.
У рублях російські витрати на армію, що воює, і силовиків у 2022-2023 роках уже перевершили все, що було у 2011-2021 роках. У 2024 році військові витрати росії будуть порівнянні з тим, що вона витрачала на ці цілі за будь-які три-чотири роки у 2015-2021 роках. Такі витрати неможливо пояснити, наприклад, тільки оголошеним наприкінці 2022-го збільшенням чисельності збройних сил до 1,5 млн осіб. Витрати закладаються на армію, яка більша за нинішню, а також на високий рівень майбутніх втрат.
Найбільше планується витратити на виконання державного оборонного замовлення, а також на виплати за загиблих і поранених. Зростання витрат на держоборонзамовлення зумовлене не стільки збільшенням випуску гармат (оборонка теж працює на межі), скільки багаторічною неефективністю галузі та збитковістю підприємств. Після початку війни з Україною ці проблеми лише посилилися.
Для порівняння: у 2016-2017 роках російський уряд витратив близько 1 трлн рублів на погашення безповоротних кредитів військової промисловості. Однак уже 2019 року розмір безповоротної заборгованості ВПК становив 700 млрд рублів, а загальний розмір кредитів галузі - 2 трлн рублів. На тлі сукупного розміру кредитів громадян і бізнесу борги військової промисловості виглядають не дуже істотними. Але ці гроші забезпечують роботу довгих ланцюжків поставок, включно з імпортом різноманітних комплектуючих і промислового обладнання. У виробництві кожного більш-менш складного виробу беруть участь десятки компаній.
По суті, безповоротні борги ВПК - це форма приховування колосальних збитків. При цьому якщо окремі заводи (Курганмашзавод, Мотовіліхінскіє заводи) або цілі корпорації (Уралвагонзавод, ОАК) перетворювалися на зомбі, їх просто поглинав Ростєх. Запуск формальних процедур банкрутства підприємств перед подібним поглинанням імперією Сєргєя Чємєзова часто не вів до їхнього оздоровлення.
Гостроту проблеми вкотре купірували 2020 року, списавши половину з 700 млрд безповоротних боргів і реструктурувавши іншу половину. Водночас загальне боргове навантаження ВПК все одно продовжувало зростати - 3 трлн рублів наприкінці 2020 року. Не вирішивши багатьох фундаментальних проблем ВПК, Кремль увійшов у повномасштабну війну з тією військовою промисловістю, яка була, - в надії на швидку перемогу.
У червні 2022 року, на тлі вже величезних втрат, було вирішено збільшити держоборонзамовлення щонайменше на 700 млрд рублів: з 1,8 трлн до 2,5 трлн. На практиці це призвело до латання дірок окремих підприємств на тлі ще більшої інфляції витрат.
Наприклад, попри різке збільшення держоборонзамовлення, виручка від постачань озброєнь і військової техніки Ростєха у 2022 році виявилася навіть нижчою за рівень 2020 року: 1,174 трлн проти 1,24 трлн. Багато в чому це пояснюється різким спадом експорту - до $8 млрд у 2022-му порівняно з $14,6 млрд роком раніше. Роскосмос закінчив минулий рік зі збитком у 50 млрд рублів проти збитку в 31 млрд рублів у 2021-му.
Об'єднана суднобудівельна корпорація отримала збиток у 20 млрд рублів проти кількох мільярдів рублів збитків 2021 року і чистого прибутку в 508 млн рублів за підсумками 2019 року.
З цього випливає, що зростання військових витрат протягом 2023 року до 6,4 трлн рублів багато в чому є спробою уряду надолужити ці витрати і збитки. Ймовірно, схожий процес відбуватиметься і 2024 року, враховуючи залежність російського ВПК від імпорту. Санкції та девальвація рубля поряд з нескінченною боротьбою за імпортозаміщення призводять до радикального здорожчання собівартості військової продукції.
Крім виробництва озброєння, інша велика стаття військових витрат - виплати сім'ям загиблих, а також військовослужбовцям за поранення. Уряду 2024 року доведеться робити масштабні виплати (зокрема й за воєнні 2022-2023 роки), з яких тільки за загиблих заплатять 2-3 трлн рублів.
Це випливає з того, що Мінпраці замовило 230 тисяч посвідчень для членів сім'ї загиблого або інваліда війни на найближчі місяці. Зазвичай таке посвідчення в сім'ї оформляє одна людина, чоловік або батько, який отримує пенсію по втраті годувальника. Звісно, російська влада може замовляти бланки таких посвідчень про запас, але цифра замовлення зазвичай базується на якомусь короткостроковому (до року) прогнозі.
Війна для зростання
Суттєве збільшення витрат на армі. і безпеку вказує, що Кремль не просто налаштувався на сценарій довгої війни, а й бачить у ньому певні економічні вигоди. Схоже, в уряді вірять, що воєнізація економіки може стати стійким драйвером зростання.
На відміну від масла, гармати тягнуть за собою промисловість: у липні зростання становило 4,9%. Істотна частина цього зростання припадає на галузі, пов'язані із забезпеченням фронту: виробництво іншого транспорту (+66,7% до рівня минулого року), комп'ютерів та електроніки (+42,6%), а навігаційних приладів - одразу +72,4%, електрообладнання (+29,5%), спецодягу (+40,4%). Аномально високими темпами зростають і галузі, які безпосередньо не пов'язані з фронтом, але беруть участь у виконанні «фронтового завдання»: ремонт і монтаж обладнання (+8,5%), харчова промисловість (+11,3%).
Виробничі потужності в оборонці працюють у три зміни. Більшість галузей цивільного сектору також повернулися до довоєнних рівнів, що вказує на граничне завантаження потужностей. Говорить про це й історично низьке безробіття - лише 3%.
Схоже, уряд вважає обмеження і з боку трудових ресурсів, і факторів виробництва несуттєвими, а тому нарощує витрати, стимулюючи внутрішній попит. Уряд розраховує на впевнене збільшення випуску у 2024 році, що випливає з макропрогнозу. Фактори зростання, на думку урядовців - збільшення продуктивності праці та інвестиції.
У реальності ці ж фактори є ризиками. Дефіцит кадрів і технологічні санкції навряд чи дадуть наростити продуктивність. Бюджетні витрати з такою високою часткою військових і соціальних витрат можуть бути стійкими тільки в одному випадку - якщо держава веде війну. Економіка, що функціонує в режимі воєнного часу, залежна від імпорту, приречена на високу інфляцію, отже, Банк Росії буде змушений тримати ставки високими. А це ризик для інвестицій.
Поточні бюджетні параметри, зрозуміло, не є ніяким «бюджетом розвитку», як про це говоритимуть чиновники і російська пропаганда. Пріоритети Кремля в майбутньому році прості: війна з Україною, витрати на силовиків, які підтримують внутрішній порядок, і купівля лояльності населення соціальними виплатами. Решта оплачується за залишковим принципом. Що буде за горизонтом 2024 року, уряду не видно - макропрогноз не дає відповідей на це запитання. Це мовчання зрозуміле і красномовне. Владімір Путін навряд чи розповів міністрам, скільки ще має намір воювати. Навряд чи він знає про це сам.
У будь-якому разі, зробивши ставку на військові витрати, Кремль заганяє економіку в пастку вічної війни. З одного боку, державі все складніше продовжувати фінансувати війну інакше як за рахунок зниження рівня життя населення, балансуючи між високою інфляцією або підвищенням податків. З іншого - скорочення військових витрат, якщо воно з якихось причин відбудеться, неминуче призведе до структурного шоку, на подолання якого знадобиться значний час. Платити за все це будуть у будь-якому разі громадяни.
