якби не грудень
холодна зима
історії без господарів.
шукаю твоє ім'я.
якби не вітри
зі швидкістю в тисячі миль
я б не потонула у морі імен і хвиль
якби не дорога й брудний вагон
чуже місто, осінні червики, імен мільйон.
якби не моя клята впевненість, я ж вірила в себе..
дарма
(сніг став гарячим, розійшовся
з-під ніг, затихли чужі імена)
привіт.
я справді вірила, що стане легше.
та твоя зима мене не відпуска.
Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.
Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.
