на сьогодні досить, зачиняємось.
в голові по колу пустота
ти чомусь і досі залишаєшся
світлим світлом, хоч навколо темнота.
на сьогодні досить, ось ключі
позакривай двері, вимкни світло.
підмети любов мітлою у куті
вона тут валяється ще з літа.
і табличку на дверях переверни.
до завтра тут зачинено, а завтра
мій світ знов лататиме твої сліди.
й наша правда вже не буде чутися, як страта.
Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.
Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.
