Друкарня від WE.UA

24/7

на сьогодні досить, зачиняємось.

в голові по колу пустота

ти чомусь і досі залишаєшся

світлим світлом, хоч навколо темнота.

на сьогодні досить, ось ключі

позакривай двері, вимкни світло.

підмети любов мітлою у куті

вона тут валяється ще з літа.

і табличку на дверях переверни.

нині тут зачинено, а завтра

світ мій знов лататиме твої світи.

й наша правда вже не буде чутися, як страта.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
катя пише
катя пише@katia_writes

7Довгочити
116Перегляди
2Підписники
На Друкарні з 2 січня 2025

Більше від автора

  • ***

    Бракує

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ***

    милий, ти не перший

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • гарячий сніг

    якби не грудень

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Найдревніша поезія світу: Гімн храму Кеш.

    Гімн храму Кеш – це дуже особливий текст. Це – перша відома нам поезія. І їй понад чотири з половиною тисячі років. Гімн цей – для храму в місті Кеш, що був присвячений богині плодючості Нінтур. В статті подано український літературний переклад із коментарями.

    Теми цього довгочиту:

    Шумер
  • v.b | *** | цикл “uranus”

    Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Найдревніша поезія світу: Гімн храму Кеш.

    Гімн храму Кеш – це дуже особливий текст. Це – перша відома нам поезія. І їй понад чотири з половиною тисячі років. Гімн цей – для храму в місті Кеш, що був присвячений богині плодючості Нінтур. В статті подано український літературний переклад із коментарями.

    Теми цього довгочиту:

    Шумер
  • v.b | *** | цикл “uranus”

    Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія