на сьогодні досить, зачиняємось.
в голові по колу пустота
ти чомусь і досі залишаєшся
світлим світлом, хоч навколо темнота.
на сьогодні досить, ось ключі
позакривай двері, вимкни світло.
підмети любов мітлою у куті
вона тут валяється ще з літа.
і табличку на дверях переверни.
до завтра тут зачинено, а завтра
мій світ знов лататиме твої сліди.
й наша правда вже не буде чутися, як страта.
Божий дотик не лише вказує шлях, а й дає сили та заохочує долати власні страхи та сумніви.
Вірш передає напружену атмосферу військового життя, зображуючи емоційний стан солдатів, їхніх близьких сутичках. У першій частині описується моменти очікування та тривоги, коли солдати виходять на службу, а жінки відчувають страх за своїх рідних. Спокуса, сльози за рідних, зрада
Божий дотик не лише вказує шлях, а й дає сили та заохочує долати власні страхи та сумніви.
Вірш передає напружену атмосферу військового життя, зображуючи емоційний стан солдатів, їхніх близьких сутичках. У першій частині описується моменти очікування та тривоги, коли солдати виходять на службу, а жінки відчувають страх за своїх рідних. Спокуса, сльози за рідних, зрада
