Дивне століття у нас

Ми — діти такого дивного століття,

ми маємо все і водночас нічого,

бо пожирає нас наша ж свобода.

Роби усе, що хочеш —

пиши вірші, читай поезію важку, малюй про правду гірку,

плач щоночі через нездійсненні обіцянки,

а потім зустрічай прекрасні світанки!

Дивись на світ абстрактно:

бо ніколи від нього не отримаєш правди,

бо рот наш бреше нам щодня:

“зі мною все впорядку”,

а потім усміхаєшся до всіх незнайомців,

чекаєш від них ласки та підтримки,

бо не отримала цього в дитинстві.

Вертаєшся додому присвітлій зорі,

сидиш у тиші гучній,

гадаєш про долю свою загадкову

та п’єш вино насолоди,

засинаєш під пташині співи,

і тоді не думаєш про втрачені години

життя,

якого ти чомусь ніколи не любила.

Бо наше століття таке дивне,

пожирає тебе зсередини

і виходу ніякого нема,

як змиритися і піти в інше життя.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
v13saturn
v13saturn@v13saturn

549Прочитань
17Автори
14Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається