Ліліт: Ох, йо-йо. Ну зо поробиш, потрібно. Крилишка мені сподобалися
Ланко: Кому сили, а Ліліт крила.
Ліліт: І як тренування будуть проходити?
Ланко: Так як тебе фізично вже ганяють, то зі мною будеш з силами практикуватися.
Ліліт: Я ж ще не готова до них.
Ланко: Да, но маленьку частку звільнити можна.
Ліліт: А як її звільняти?
Ланко: Перед цим, ти маєш концентрацію свою потренувати.
Ліліт: І як це ми будемо робити ?
*Ланко пішов в будинок, а вернувся з двома дощечками і циліндрами. *
Ліліт: І для чого це ?
Ланко: Ложи лук.
*Ланко взяв положив циліндр боком, зверху на неї дощечку – став зверху на дощечку і почав спокійно балансувати*
Ліліт: О, то це легко.
*Ліліт: положила лук, зробила як робив Ланко, і стрибнула на дощечку, з під неї вилетів брусок – Ліліт полетіла на землю.*
Ліліт: Ай, болить.
Ланко: І, що за пафос був? Це було, дивіться яка я крута?
Ліліт: Я думала ---це легко….
Ланко: Це не означає, що я з легкістю зробив, то в тебе так же вийде.
Ліліт: Ех, я думала, що хоча б, це вийде…
Ланко: Не сумуй, я такий же був.
*Разом вони засміялися. Ланко дав Ліліт руку і вона встала.*
Ланко: Давай допоможу. Візьми мене за руки.
*Ліліт взяла за руки Ланко.*
Ланко: Молодець, а тепер стань на дощечку.
Ліліт: А якщо я впаду знову?
Ланко: Не бійся падати, кожне падіння і підйом наближає тебе до успіху.
*Ліліт тримаючи Ланко за руки, стала на дощечку. Вона пробувала балансувати*
Ланко: От, бачиш. Починає виходити, а тепер стань рівно і пробуй балансувати
Ліліт: Щоб не хиталась ?
Ланко: Да.
*Ліліт пробує встояти на конструкції, але падає на Ланко*
Ланко: Зловив.
*Так, пройшло 3 години в тому світі, як в тому настав вечір.*
Ланко: Ну, ти гарно постаралась, ти тепер можеш з моєю допомогою стояти на ньому.
Ліліт: Даа, але я втомилась сильно.
Ланко: Іди до Еми.
Ліліт: Дякую тобі за допомогу.
*З усмішкою сказала Ліліт*
Ема: Ліліт, іди чай з печивом пий.
Ліліт: Іду.*Ліліт прийшла на кухню до Еми*
Ліліт: Як у вас тут, добре.
Ема: Я, щаслива, що ти тут добре почуваєш.
*Діа з Лілі зайшли в будиночок*
Ема: О, ви вже тут, темно крилі.
Діа: Так.
*Ліліт вибігла і обняла Діа*
Ліліт: Діа-Діа я сьогодні з Ланко тренувалась.
Діа: І як успіхи, що сьогодні робили?
Ліліт: Він вчив мене балансувати .
Діа: Концетрацію твою розвиває.
Ліліт: Такк *З щасливив голосом сказала Ліліт. І притулилась до грудей Діа, він почав гладати Ліліт по голові. *
Лі: Ну, рада, що ти не байдикувала, можеш вже відпочивати. Мучати сьогодні не буду.
Ема: Діа, ти колись користувався мечем ?
Діа: Ні, ні разу.
Ема: Тоді заховай свій меч ложи.
Діа: Добре.
*Діа положив меч в ложи. Ема дала дерев’яний меч *
Ема: Пішли на вулицю, ми там с тобою будемо тренувати
Діа: Добре, пішли.
Ема: А ти, Лілі.
Лі: ЩО?
Ема: Не ображай Ліліт мені тут. Попий з нею чай і розкажи їй щось.
Лі: Добре.
*Лілі сіла біля Ліліт, вона налила чаю.*
Лі: Я тобі розкажу про твій лук. Хочеш узнати, що це за лук ?
Ліліт: О, давай.
Лі: Твій лук називається Дар небес. Його зробив майстер по лукам – Ланко.
Ліліт: О, мій пухнастик.
Лі: Не перебивай. Ланко – це дуже відомий лучник. Твої і сили Діа, вони дуже великі, як би їх не запечатали, то ви б померли б, так як ваші артефакти були розраховані з запасом на 20 років.
Ліліт: А чого саме на 20?
Лі: Взагалі вас батьки мали почати навчати в 18 років – вашою силою користуватися, але сталося як не гадалося. Я і Арк прийняли рішення віддати в руки Еми і Ланко, бо вони створювали ваші артефакти. Так як твій лук був скований з ресурсів небес, тому він забрав сили ангелів.
Ліліт: А які в нього сили?
Лі: Сили залежать вже від тебе, що ти створиш і опануєш. Коли ти зможеш опанувати свої сили, ти зможеш даси своєму луку ім’я.
Ліліт: Ім’я? А, хіба в його не звати небесний дар ?
Лі: Да і ні
Ліліт: А чого так?
Лі: Йому дали таке ім’я при запечатуванні.
Ліліт: Значить якщо я оволодію своєю силою, то я зможу йому ім’я дати ?
Лі: Так.
*Тим часом Ема вчить Діа рухам різним і стойкам.*
Ема: Так, як ти фізично натренований, то ти зможеш швидко опанувати прості рухи.
*Спустя 5 годин в тому, він опанував потрібні рухи *
Ема: Молодець в тебе все вийшло, можеш піти відпочити і подивитися чим зайнята Ліліт.
Діа: Добре.
*Він зайшов на кухню, а там Лі сидить щось пише*
Діа: А де Ліліт?
Лі: Вона трохи відпочила і пішла тренуватися.
Діа: Що пишеш ?
Лі: Пізніше розкажу, коли час прийде.
*Діа вийшов до Ліліт на заднє подвір’я і побачив як Ліліт балансує *
Діа: О, ти молодець.
*Ліліт зненацька почала падати і Діа її зловив.*
Ліліт: Не лякай мене більше так.
Діа: Добре не буду.
Ліліт: Але мені приємно було.*Ліліт почала усміхатися.*
*Пролунав будильник і вони прокинулися*
Діа: Лі, ти нічого не хочеш пояснити ?
Лі: Ти про що ?
Діа: А чого ти знову тут, тільки в моїй довгій футболкі?
*Ліліт скинула з ліжка. *
Ліліт: Мій Діа.
*Показала язик Лі*
Діа: Відколи це? Я на це згоду свою не давав.
*Ліліт заскочила на ліжко і сіла на ного Ліліт, почала її лоскотати. Ліліт сміється*
Ліліт: Зупинися, мені лоскітно.
Лі: Сама винна. Пішли на пробіжку.
Ліліт: Та, зупинися, іду я іду.
Лі: Ого, щось новеньке, що по своїй волі.
Ліліт: Одінь Лі. ізвращенка….
Лі: Е, з чого це дива?
Ліліт: Ну не я ж сплю в довгій футболці.
Лі: Можу собі позволити.
Діа: На пробіжку ви потім підете.
Лі: Е, чого це?
Діа: Ліліт мені жива треба не в сні після пробіжки.
Лі: А для чого вона тобі?
Діа: Мені ти і вона треба, а то мене щось турбує, що ви зі мною спите. Я ж правильно зрозумів, що ти тут жила?
Лі: Жила.
Діа: Я твою кімнату не чіпав з того часу.
Лі: Справді? Там все так і стоїть ?
Діа: Так
Лі: І одяг і речі ?
Діа: Так кажу ж. Все на місці.
*Лі побігла на верх і зайшла в кімнату. Всюди була пилюка, з під ліжка дістала шкатулку. *
Лі: Ура, воно тут.
*Вона відкрила шафу і там був весь її одяг.*
Думки: Я з того часу, такі ж форми зберегла.
*Поки ніхто не бачив вона оділа чорну футболку і чорні шорти. В неї на шиї залишилась чорна підвіска.*
Діа: Лі іди їсти.
*Лілі спустилась*
Ліліт: А де ти одяг надибала ?
Лі: В свої кімнаті.
Ліліт: Вони збереглись в такому ідеальному стані.
Лі: Сама в шоці.
Ліліт: Ох і демониця.
Лі: Візьми свою сумку і піди переодінься.
Ліліт: Я можу і тут. Діа мене ж все переодягав.
Лі: Бігом до мене в кімнату переодягатися. Ти не маєш перед хлопцями переодягатися.
Ліліт: Ну, добре.
*Ліліт взяла свою сумку і пішла в кімнату переодягатися. Ліліт Дістала з сумки білу футболку і шорти. Переодягнула штани і кофту. І спустилась в низ*
Лі: О, а ти вже на ангелочка похожа.
Діа: Сідайте їсти вже.
*Вони сіли за стіл і почали їсти.*
Діа: Я так розумію, що ти свою кімнату перевірила ?
Лі: Так.
Діа: Все на місці і як треба ?
Лі: Такк, дякую тобі.
Ліліт: О, то я сама з Діа буду спати ?
Діа: АГА, щас, розігналась. Рядом біля кімнати, є ще одна з великим ліжком. Будеш там спати. В чому хоч і як хочеш. І це тебе теж стосується Лі.
Лі: Та, добре.
Максим: Доброго ранку всім.
Ліліт: О, Мася прийшов.
Діа: Доброго, ти щось зачастив.
Максим: Ну не я ж живу з двома гарними дівчатами.
Діа: Я їх вже по кімнати назначив, бо не хватало ще, щоб вони зі мною голими спали.
Максим: Та чого?
Діа: Ніякого особистого простору.
Максим: То з ними розважся.
*Максим зненацька получив з двох сторін по щокам*
Лі: Дурень
Ліліт: Згодна, Мася дурень.
Лі: Біжиш з нами 5 кілометрів.
Максим: За що.
Лі: Щоб стежив за своїм язиком.
Діа: Попав ти.
Максим: А як же Діа?
Лі: А він що ? Він не позволяє собі такого. Та і його пробігти 5 кілометрів запросто…. Це для нього не покарання.
Максим: Забув.
Ліліт: Ти ще легко відбувся
Максим: Я так і зрозумів.
Лі: А тепер на пробіжку без відпочинку.
Максим: ЩО ? На одному диханні?
Лі: ТАК*Заусміхалась Лі*
Максим: Діа рятуй *Діа помахав ручкою *
Діа: Дивись не здохни.
*Лілі потягнула за футболку Максима.*
Діа: Все йому гаплик, треба гробік замовляти для нього.
Ліліт: Розового ?
Діа: Так, розового.
Максим: Ви, що вже мене похоронили ?
Ліліт: Так, Масічка.
*Ліліт поцілувала Максима в лобік*
Ліліт: Покойся з миром.
*Лілі засміялась *
Лі: Все хватить, а то я щас від сміху помру. І побігли вже.
*Пробігли вони до озера*
Лі: Ліліт, о це в тебе успіхи я навіть вже тебе не підганяла.
Ліліт: Дякую, я старалась. Мася хочеш покупатися?
Максим: Нє-нє, ви мене потопите щас.
Ліліт: Та, не сси.
Максим: Пішли вже до Діа, поки я жив..
*Вони вернулись до будинку*
Діа: О, ти вижив.
Максим: Вони мене хотіли втомити.
Ліліт: Не правда, ми йому пропонували покупатися.
Максим: А потім, випадково б потонув би ?
Лі: Так.
Ліліт: Мася, будеш на наступний раз знати, що казати.
*Вхопила м'ясо на столі і почала його наминати. З повним ротом*
Ліліт: Яке воно смачне.
Лі: Діа, а Ліліт швидко пробігла 5 кілометрів.
Діа: То ти будеш збільшувати дистанцію?
Лі: Так.
Максим: Знаєте… Я приїду завтра після обіду…. А, то щось мені підказує що я не виживу….
Діа: Як хочеш.
Максим: Я поїду поки живий.
*Максим поїхав*
Діа: Ну, налякала ти його.
Лі: Та не вчасно він приїхав.
Ліліт: Я пішла спати.
Діа: Іди.
*Ліліт прийшла в кімнату, зняла одяг і лягла спати.*
Лі: Одним словом. Я знайшла свою зброю.
Діа: Яку ?
Лі: Коли мене звідси забирали, то я не встигла забрати свою скриньку… Тоді я вспіла звільнити свою силу, але була без зброї.
Лі: Я так понімаю, Ліліт там сподобалося в Еми ?
Діа: Дуже сильно, вона сильно почала старатися
Лі: то добре
Діа: А поясни, а для чого нам сила ?
Лі: Бо вас скоро можуть знайти ……
*Кінець 10 глави*
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Глава 30 – Пробудження ?
Це сталося)
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або СмертьГлава 29 – все стало на своїм місця
Зустріч з важливими котиками
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або СмертьГлава 28 – Ема в ярості
Коли Арк перестане получати?
Теми цього довгочиту:
Верховенство Або Смерть
Вам також сподобається
Силові види спорту та ріст дітей.
‼️‼️‼️ШОКУЮЧА ПРАВДА!!! ЗАНЯТТЯ СПОРТОМ ЗУПИНЯЄ РІСТ У ДІТЕЙ!!! АХТУНГ!!!⚠️⚠️⚠️
Теми цього довгочиту:
СпортЯк «Пошторг» змінює життя людей на краще
За понад 15 років роботи у «ПОШТОРГ»® я стала свідком багатьох дивовижних змін у житті наших клієнтів завдяки маркетинговим акціям Компанії. Вони вже стали невід'ємною частиною діяльності «ПОШТОРГ»® і користуються великою популярністю серед постійних клієнтів.
Теми цього довгочиту:
Щось ЦікавеСпільна публічна позиція провідних обʼєднань ІТ-галузі: Diia City Union, Diia City United, Асоціації IT Ukraine, Kharkiv IT Cluster, Lviv IT Cluster.
ІТ-індустрія України під загрозою. Інвестори занепокоєні можливим підвищенням податків у Дія. City
Теми цього довгочиту:
It