Що слухали в Європі 24 лютого – 2 березня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Ісландія. Є іспанський сором. А є ісландський сум. Це коли сумують вони, а журбинка раптом пронизує тебе. Вони – це ісландка Magga Einarsdóttir (та, що з бубном) і німкеня Patty Gurdy (та, що з колісною лірою). На тлі мальовничого й суворого північного пейзажу вони виконують баладу про фею, яка зманила собі на втіху молодого парубка. Феї добре. Хлопцеві добре. Тільки матінка його в печалі.
Франція. Ґанді Джуна, відомий як Gims – неймовірно плодовитий автор. Може за місяць видати кілька пісень. Тому вони часто схожі одна на одну. Якщо, наприклад, слухати таких п’ять підряд – стає одноманітно. Але якщо одну, як ось цю Baby – так нічого. А ще завдяки Gims ми тепер знаємо, що подають у кращих домах Парижа. Там ще лакей такий, трохи схожий на Макрона.
Угорщина. Така Tesla, як у виконанні byealex és a slepp – це страшний сон Ілона Маска. Електрокар перетворюється у старий тарантас, літієві батареї підривають усе довкола, а з мережі X/Twitter вивалюються якісь агресивні кракозябри. Аж нарешті на арену виходить Суперкотяра, який, сподіваємося, розрулить цю катаклізму.
Німеччина. Витончений чи навіть позірно естетський кліп презентує незалежний німецький гурт Frida Gold. Солістку, між іншим, звати зовсім не Фріда, а Аліна. Її команда поєднала корисне з приємним, організувавши зйомки на одному з Канарських островів. Хоч картинка нагадує більше Близький Схід – якусь Йорданію чи нетуристичну Туреччину. Натомість текст пісні «Новий день» не такий вибагливий, як відео. Усе очікувано: пробуджується новий день, помирає ніч, а нею помирає все вчорашнє. Бла-бла-бла.
Італія. Романтична хімчистка з нової роботи Rkomi (перекручене від імені Мірко), можливо, ще десь існує в його рідному Мілані. А може, тільки у співаковій уяві. Доля у пісні трохи парадоксальна. Цьогоріч, на найбільшому пісенному фестивалі Італії в Сан-Ремо, вона зайняла 28 місце, передостаннє з-поміж усіх конкурсантів. Натомість за глядацькими вподобаннями – у п’ятірці кращих. І в цій ситуації голос народу, здається, більш об’єктивний, ніж вердикт журі, котре щось недопетрало.
Чехія. Але в кінці гойдалка все одно залишиться порожньою… Молодий празький рок-гурт Jamaron презентує не те що всепропальний, а радше філософський сингл Utíkám (Я втікаю) – про марноту життя. Хоч так само і про його цінність. «Трапляються речі, які не мали б статися, але є й такі, що варті того. Діти наших дітей забудуть нас. Але, можливо, щось таки залишиться», – губляться у здогадах Марія Досталова та її капела під щільний акомпанемент електрогітар.
Фінляндія. Поетеса-піснярка Saara Törmä написала понад 100 текстів для різних популярних фінських виконавців. Й ось цей перший – для себе. Одразу й образ для себе придумала: тітоньки середніх років, що фонтанує нерозтраченою енергією. Це що натяк на початок регулярної пісенної кар’єри? Якщо так, то настрій у Саари правильний. «Що мені робити у цьому глобальному хаосі? – запитує вона риторично. І відповідає, – Ану ж бо, спечу торт і запрошу друзів на каву». Так деколи прості рішення рятують менталку.
Португалія. Пташина тема продовжує тригерити португальську сцену (див. попередній плейлист). Комусь подобається харчуватися з гусячою зграєю, а комусь – літати з нею по небу. Як-от Rita Rocha. Це тільки третій сингл 18-річної виконавиці, а вона встигла нахапати авансів на 5 років наперед. Дехто в Португалії вже порівнює Риту з Олівією Родріго. Поживемо – послухаємо. Цей твір має назву «Я сумую». Але як швидко з’ясується, ні краплі вона не сумує.
Румунія. Раз, два, три! Усі танцюють зі мною. І так – хоба – на стіл. MIRA вміє заряджати (чи заражати) голосом і ритмом будь-кого в радіусі 20 метрів. Це в неї ще змалечку. Зі шкільних років Марія-Мірабела (це її справжнє повне ім’я) ходила співати з мамою по весіллях, заробляючи собі кишенькові. 10 років опісля нічого не змінилося. Жодна румунська весільна забава не обходиться без Міриних пісень.
Туреччина. Це суб’єктивна асоціація, але Lil Zey дещо нагадує дикобразку Еш з мультика «Співай!». Така ж сама суміш збентеженості, таланту й наполегливості. А ще й ці чудернацькі шапки. Як м’які колючки. Симптоматично, що її нова пісня називається Öteki (Інші). Бо й сама Lil Zey помітно виламується зі стандартної турецької реп-манери. Дівчина кілька років навчалася сучасної музики в університеті Берклі (США). І це дається взнаки.
