Ка-29 — палубний транспортно-бойовий гелікоптер, спроєктований КБ Камова у 70-х роках. Серійне виробництво машин розпочалося у 1984-му році, та вже через рік перші серійні гелікоптери були передані до складу 33-го Центру Бойового Застосування та Перенавчання Льотного Складу, розташованого на аеродромі Кульбакине, місто Миколаїв.
У 1985-му році, 5 гелікоптерів були передані до 555-го Змішаного Протичовногово Авіаційного Полку (ае. Очаків). Пізніше, в Очаків були передані ще 16 бортів, але вони практично одразу були направлені на комплектування 710-го ОКПВП, Тихоокеанського флоту. Таким чином, у складі 555-го полку знову залишилось 5 Ка-29. Нумерація гелікоптерів починалась з бортового “19 жовтий” та закінчувалась “23 жовтий”.
Розпад СРСР полк зустрів вже з чотирьома бортами Ка-29, п’ятий до того моменту був переданий у Кіровське, до складу 986-го Окремого Полку Спеціального Призначення, для проведення випробувань, про нього поговоримо пізніше.
Також, варто зазначити, що ремонтом “флотських” гелікоптерів, зокрема і Ка-29, займалося Севастопольське Авіаційне Підприємство. Конкретної інформації про ремонт наших Ка-29 в Севастополі на жаль не знайшлось. Все таки не складно зрозуміти, що за 23 роки, маючи на озброєнні 5 бортів, завод виконав невеликий обсяг робіт по даному типу ЛА.
Також, варто зазначити, що майже одночасно з розпадом СРСР, Ка-29 змінили колір своїх бортових: з жовтого на червоний.
Після розформування 555-го полку, у 2004-му році, всі 4 Ка-29 були передані до складу новоствореної 10-ї Морської Авіаційної Бригади, на аеродром Саки, де вони почали отримувати нову, більш логічну нумерацію, про яку ми поговоримо трохи пізніше.
Фото нижче було зроблене на аеродромі Кульбакине, у 2014-му році. На ньому всі чотири Ка-29 зі складу 10-ї бригади стоять щойно привезені з окупованого Криму на материк:
Жоден з бортів за невідомими причинами так і не здійнявся у небо 3 березня, під час перельоту авіаційної техніки з Сак до Кульбакино. Чому так сталося досі не відомо, так як станом на початок 2014-го року як мінімум одна з машин була на ходу. На щастя, ті гелікоптери, які не змогли вилетіти з Сак своїм ходом, пізніше вивезли по землі, але все таки, того дня ми могли втратити весь свій парк “двадцять дев’ятих”.
Тепер пройдемося по номерному ряду бортів, а також згадаємо історію кожного з них…
Ка-29 б/н “30 жовтий” (заводський номер 52350225118807), рік випуску — 1985, у 2012-му році мав такий зношений вигляд:
У складі 555-го полку мав бортовий номер “23 червоний”:
Станом на 3 березня 2014 року знаходився у нельотному стані. Наскільки відомо, останні 10 років борт також не здіймався у небо.
Борт “31 жовтий” (заводський 52350235118817), також 1985-го року випуску. Мав доволі обшарпаний вид, станом на 2014-й рік знаходився у робочому стані, але в небо підіймався вкрай рідко:
Після анексії Криму, доставлений до Кульбакино. Після 2014-го року борт не експлуатувався. 2016-й рік:
Ка-29 б/н “32 жовтий” (заводський 5235021812290), 1988 року випуску. Сфотографований у Саках, у 2009-му році, мав обшарпаний вигляд:
Через рік-два, після того як було зроблене попереднє фото, зовнішній вигляд гелікоптера помітно оновився:
Правда, не зрозуміло, де він отримав новий камуфляж: на заводі в Севастополі, чи в ТЕЧі у Саках. Так чи інакше, станом на 2014-й рік, гелікоптер скоріш за все міг дістатися до Кульбакино своїм ходом.
Регламент в кульбакинській ТЕЧі, 2016-й рік:
До речі, не так давно “знавці” з форумів чомусь вирішили, що цей борт Україна продала до Екваторальної Гвінеї, ігнорувавши наступну фотографію, зроблену в Кульбакино, у 2018-му році:
Це фото також цікаве тим, що на так звані ферми, підвішено чотири блоки Б-8 для некерованих авіаційних ракет, що в Україні на Ка-29 робили вкрай рідко. Зазвичай, гелікоптери літали “порожняком”.
Борт “33 жовтий” (заводський 52350218122910) 1988-го року випуску:
На фото вище можна побачити, що гелікоптер має досить свіжий окрас, що свідчить про проходження ним капітального ремонту в Севастополі, на початку нульових років, хоча деякі джерела заявляють, ніби цей борт насправді був відремонтований на НАРПі, у Миколаєві.
А так гелікоптер виглядав до ремонту, в нульових роках. Фотографія також цікава тим, що на ферми гелікоптера, окрім блоків для некерованих ракет Б-8, підвішені ПТКР “Штурм-В”:
Станом на 2014-й рік, гелікоптер був здатний здійнятись у повітря, але 3-го березня чомусь залишився у Саках.
В подальшому, після 2014-го року, даний борт активно експлуатувався.
Б/н “79 жовтий”, ні заводський номер, ні дата випуска цієї машини на жаль не відомі. Існує припущення, що цей борт являється першим серійним Ка-29. Наразі гелікоптер встановлений у якості пам’ятника у авімістечку Башня, СМТ Приморський, розташованому в декількох кілометрах на захід від Феодосії:
У 1998-му році борт був сфотографований недалеко від Києва, тоді ще з бортовим “79 червоний”, тоді гелікоптер належав 168-му Льотно-Випробувальному Комплексу ПС України (ае. Кіровське):
На фото нижче — цей самий борт, щойно висадивший десант, під час навчань “Козацький степ — 95”:
Також, варто згадати загадкового Ка-29 зі складу ВПС Екваторіальної Гвінеї:
Стверджується, що даний гелікоптер був проданий Україною до Африканської держави, в роки покупки останньою Су-25-тих (2007-2009-ті роки). Справа в тому, що всі чотири вищезгадані Ка-29 досі стоять на озброєнні в 10-й бригаді, а п’ятий музейний борт так і стоїть в Криму на постаменті. Імовірно, цей борт належав морській авіації РФ та був проданий до Африки при посередництві України.
В цілому, Ка-29 — це дуже непогана машина, нічим не гірше від Мі-24. Але враховуючи кількість “двадцять дев’ятих” у наших ВМС, а також наш корабельний склад, перспективи у Ка-29, та в цілому у нашої корабельної авіації, м’яко кажучи не дуже.
Після 2022-го року, наші ВМС почали отримувати західні гелікоптери-амфібії “Sea King”, які першочергово повинні замінити Мі-14. З часом, заміна знайдеться і решті наших гелікоптерів, зокрема Ка-27 і Ка-29.
Тож, враховуючи всі ці факти, служити “двадцять дев’ятим” у складі наших ВМС залишилось зовсім не довго.
**Весь матеріал було узято з відкритих джерел та опрацьовано командою телеграм каналу Eastern Eagle, просимо вказувати авторство**
