Ця стаття присвячується українському “грачу”, який нещодавно відсвяткував своє 40-річчя.
Так, мова йде про Су-25 з бортовим номером “25 синій” (заводський номер 25508106009). Цей літак являється одним з ветеранів 299-ї Бригади Тактичної Авіації — борт практично безперервно знаходився на службі та активно експлуатувався, лиш час від часу стаючи у відстійник, щоб пару років відпочити.
Тож, історія нашого героя розпочинається у 1984-му році, а саме 21-го липня, коли він здійснив свій перший політ у Тбілісі. З завода літак вийшов у типовому для шостої виробничої серії зеленому “лісному” камуфляжі:
Після цього, літак практично одразу був переданий до складу 90-го Окремого Штурмового Авіаційного Полку (аеродром Арциз, Одещина). Там він увійшов до 2-ї Авіаційної Ескадрильї та отримав бортовий номер “22 білий контур”. В Арцизі літак пробув менше двох тижнів — 12 серпня 1984 року 2 АЕ 90-го ОШАП відправилася на аеродром Баграм (Демократична Республіка Афганістан) та увійшла до складу 200-ї Окремої Штурмової Авіаційної Ескадрильї.
Після прибуття в Баграм, наш герой був тимчасово перенумерований на “04 білий контур”:
Але під таким бортовим номером штурмовик теж літав не довго, вже 9 жовтня цього ж року, 200 ОШАЕ була переформована у 378-й Окремий Штурмовий Авіаційний Полк, а літак невдовзі отримав свій старий бортовий — “22 білий контур”:
Наприкінці 1984-го року, 378-й ОШАП не мав численого парку Су-25-тих, а кількість бойових вильотів, які щодня виконував полк, була колосальною. Наш герой літав більше всих в полку, тому він став першим літаком у складі 378-го ОШАП, який отримав білу зірку за сотню бойових вильотів.
Під час одного з бойових вильотів, з літаком сталася неприємна ситуація…
Під час бомбометання некерованими авіабомбами ФАБ-250 штурмовик заходив на ціль в крутому пікіруванні. Пілот — капітан Порубльов, після наближення літака до цілі, як завжди натиснув на бойову кнопку “ПОДВЕСКИ”, яка повинна була призвести до скиду авіаційних бомб.
Варто зазначити, що під крилами у літака було підвішено 4 ФАБ-250 (точки підвіски 4, 5, 7, 8); два блоки НАР УБ-32 (точки підвіски 2, 10); два ПТБ-800 (точки підвіски 3, 9). Тож, під час натискання льотчиком бойової кнопки, з точок підвіски повинні були зійти бомби, але замість цього відбувся нештатний сход всіх підвішених засобів ураження, а також паливних баків. Бомби та блоки УБ-32 розлетілися хто куди, а також один з баків.
Інший підвійсний паливний бак, після сходу з точки підвіски, був нанизаний набігаючим потоком повітря на сусідній балочний тримач (див. фото нижче). Спроби зкинути бак з літака маневром ні до чого не привели, довелося садити штурмовик на аеродром з вертикально зтирчащим з-під крила паливним баком. Після успішної посадки літака, було проведене розслідування льотної події, але ніяких несправностей виявлено не було: замки балочних тримачів, які підвіски під крилом і тримають, абсолютно цілі, електроланцюги озброєннь теж були повністю справними. Після даного інциденту, чудом не постраждалий літак продовжив службу, виконуючи бойові вильоти. Більше подібних нештатних сходів зафіксовано не було.
На двух фото нижче — грач, сфотографований після посадки з незвичайною “підвіскою”. Також, на підвісному паливному баці продубльований бортовий номер літака — “22 білий”:
Борт “22”, сфотографований на аеродромі Баграм. Під консолями літака підвішені авіаційні засоби ураження в тій самій конфігурації, в якій були під час того нещасливого вильоту:
У травні 1985-го року, наш герой, пілотований там самим капітаном Порубльовим, отримав в бойовому вильоті сильне пошкодження лівої мотогондоли та двигуна. Двигун Р-95Ш був замінений силами техніко-експлуатаційної частини, а також були усунуті всі пошкодження літака. Варто сказати, що менш ніж за два тижні до того, борт також отримав пошкодження лівої мотогондоли, після влучання кулі крупнокаліберного кулемета. У наслідок цього був виведений з ладу колектор пожежогасіння, а також ряд систем, розташованих навколо двигуна.
29 жовтня 1986-го року, літак повернувся в 90-й ОШАП, на аеродром Арциз. Всього за два роки служби в ДРА, борт виконав більше 900 бойових вильотів, за що отримав 9 білих зірок. В Арцизі літак був знову перенумерований — бортовий “22” змінили на “21”. Фотографій Су-25 з Арциза у відкритому доступі практично немає, тому ця сторінка історії літака нажаль залишилась незаповненою.
Після повернення до Арцизу, літак невдовзі відправився на проходження ремонту на 338-й АРЗ у Паневежесі. Табличка нижче датована кінцем 1990-х — початком 2000-х років, у ній наш герой знаходиться другим у списку, де вказаний як 25508106009/41, дата прийомки з ремонту 26.08.1987 рік:
У 1989-му році 90-й ОШАП розформували. Більшість літаків з розформованого полку потрапили до складу 299-го КШАП (Саки), на заміну палубним штурмовикам Як-38. На новому місці наш герой отримав новий бортовий — “41 червоний”.
На фото нижче штурмовик сфотографований у Саках, під час дня відкритих дверей, у серпні 1990-го року. Літак має жовто-зелену флору, отриману після ремонту в Паневежесі, а також прапор ЧФ СРСР на повітрязабірнику:
Після того, як була зроблена ця фотографія, літак пропав з ефіру на цілих десять років, поки у 2000-му році не пройшов ремонт на ЗДАРЗі. На заводі штурмовик отримав новий “ламаний” камуфляж та бортовий номер “17 синій”:
Емблема “ДРА-900”, нанесена на ЗДАРЗі у якості відзнаки за бойові вильоти в Афганістані:
Але, у такому вигляді літак служив не довго. Вже у 2005-му році, після об’єднання парків 452-го та 299-го штурмових авіаційних полків, грач отримав бортовий номер “25 синій”, тоді як місце 17-го борта в номерному ряді зайняв колишній “чортківець” з 452-го ОШАП. Також, приблизно у 2005-2006-х роках, літак був перефарбований силами техніко-експлуатаційної частини 299-ї ШАБр:
Емблему запорізького ремозаводу на кілі ТЕЧівці зафарбували, але відзнака за бойові в Афгані залишилася на своєму місці:
У 2008-му році міжремонтний ресурс літака вийшов, після чого штурмовик відправився в ТЕЧ бригади для його продовження:
Після ремонту в ТЕЧі, літак ще деякий час “ходив” у “ламаному” камуфляжі, у липні 2009-го року борт був востаннє помічений у даному окрасі:
Після цього, штурмовик отримав новий камуфляж, прозваний “трилистником”, в ньому літак був помічений на васильківському аеродромі, перед парадом над Хрещатиком, 24 серпня 2009-го року:
Техніко-Експлуатаційна частина продовжує ресурс літака лише на чотири роки, після цього, борт повинен знову пройти базовий ремонт в ТЕЧі, або капітальний ремонт на АРЗ. Тобто, міжремонтний ресурс штурмовика мав вийти на межі 2012-2013 років.
Невідомо, чи продовжували літаку ресурс, але у лютому 2013-го року він досі експлуатувався, що підтверджує фото, зроблене на кульбакинському ЦЗТ у вищевказаний період часу:
Вересень того ж року. Окрас літака вже зовсім втратив свій “товарний вигляд”:
14 лютого 2014 року літак потрапив у фоторепортаж з авіабази Кульбакине. Того дня на аеродромі проводилася зустріч ветеранів бойових дій в Афганістані. Один з пілотів МіГ-23, бравший участь в бойових діях, виявив бажання посидіти в кабіні штурмовика, який 30 років тому пліч-о-пліч з його МіГ-23 бився в Афгані з Моджахедами:
Під час бойових дій на Донбасі, у 2014-му році, через 28 років після останнього вильоту в Афгані, штурмовик знову здійнявся на бойовий. Наскільки відомо, літак тоді входив до складу оперативної групи штурмовиків, що базувалась у Мелітополі.
Кадр з зимової газовки “двадцять п’ятого” на мелітопольському аеродромі:
Під час вильотів на Донбас наш герой особливо не відрізнився, бойових він зробив відносно небагато, всі вильоти проходили штатно.
Мелітополь, осінь 2014-го:
Після 2014-го року, літак був частково перефарбований в ТЕЧі бригади. На фото нижче відсутні технічні написи на фюзеляжі літака, які були зафарбовані під час оновлення зовнішнього вигляду штурмовика:
Після 2014-го року літак в небо здіймався вкрай рідко, також, борт перестав потрапляти в об’єктиви камер. У 2017-му році штурмовик остаточно став “під паркан”, за технічним станом.
Після початку Великої Війни, у 2022-му році, літак був в числі перших Су-25, розконсервованих навесні 2022. Штурмовик отримав вже всим відомий сірий окрас, причому нанесений на “скору руку”, поверх старого зеленого. А також, літак отримав стандартний набір елементів швидкого розпізнавання “Анти Микола”:
Лівіше від відзнаки “ДРА-900”, наш герой отримав новий бортовий малюнок. Якоїсь інформації щодо нього поки що немає, як і його детальних фото.
UPD: автор ТГК “Николаевский Ванек” підсказав, що це не що інше, як наклейка “На нах*й”:
Літак пройшов дуже складний шлях: від Баграму до Кульбакино, прослужив в чотирьох різних полках, встиг взяти участь у трьох війнах. Орієнтовно, на момент написання статті, сумарна кількість бойових вильотів даного борта за весь час повинна досягнути півтори тисячі!
Тож, бажаємо нашому герою успішних бойових вильотів, зльотів та посадок!
