Насправді, найважливіше що потрібно про мене знати - я катастрофічно люблю красиві штуки. В чому я цю красу побачу і що буде моєю новою обсесією на декілька місяців то є загадка навіть для мене, але деякі речі я стабільно вважаю красивими: математику, естетику і процес фотографії, пташок.
За свої (поки що) 27 років я встигла поробити різних штук. Повчилася на теорфізиці, поробила наукпоп в Києві, зрозуміла, що математика мені смачніша, поїхала в Ізраїль вчитися математиці в магістратурі (от диплом захищаю), якимось загадковим чином опинилася в Швеції і починаю тут PhD. Все життя борюся з ментальними приколами: РХП, резистентна депресія, кПТСР; десь років шість(?) я в терапії (був і гештальт, і кпт, і EMDR, і от знову кпт). З достатньо великою ймовірністю у мене високофункціональний аутизм, але отримати офіційний діагноз в Швеції займає декілька років, і, якщо чесно, це нічого не змінить в моєму житті, тому я просто читаю як люди на спектрі пристосовуються до життя і імплементую це в своєму житті, працює шикарно.
Наразі я фотографую ягнят на миловидному шведському острові, перекладаю деякі розділи курсу з диференційного та інтегрального числення на українську, навчаю улюблених учнів математиці, вивчаю шведську, інколи граю в minecraft і роблю якісь жахливі червонокамінні проекти, читаю різну філософію (мій партнер - філософ-етик, тож мене вже не врятувати), веду щоденник птахогляду, намагаюся регулярно знімати відео для ютубу з математичним контентом, ходжу в університет працювати і колективно відчувати себе ідіотами з моїми PhD-сіблінгами, інколи ходжу в походи і хочу відновити “сеанси“ боулдерінга. Ще я люблю косметосик і шмоточки.
