Неоліберальний порядок, чий спокій ще 30 років тому могли потурбувати хіба що ісламські терористи або повстанці з забутих закутків Третього Світу, зустрічає другу четверть XXI століття в одній з найсерйозніших своїх криз. Десятиліттями згідно з догмами ліберальної ідеології, будь-яке політичне протистояння або маргіналізовувалось, або перетворювалось на проблеми менеджменту.
⠀
Сьогодні ж, Політика знов увійшла в повсякденне життя світової громадськості.
⠀
Стихійні пертурбації капіталізму поступово руйнували стовпи на яких стояв неоліберальний консенсус:
Громадське суспільство
Демократичні інститути
Глобалізація
⠀
Ліберальна думка була впевнена, що ліберальна демократія можлива лише за умови ринкової економіки, а економічний розвиток можливий лише за умови демократичних інститутів.
⠀
Як показав історичний процес, неоліберальний консенсус був, насправді, лише компромісом, до того ж, дедалі менш задовільним.
⠀
Ринкова економіка, капіталізм суперечать демократії, в той же самий час як демократія, втілена в своїй повноті, виключає капіталістичну логіку.
⠀
«Азійські тигри», державний капіталізм сучасної КНР показують, що авторитарні режими здатні підтримувати тривалий розвиток ринкових відносин.
⠀
З іншою ж сторони, інтереси капіталу на Заході постійно намагаються повністю підкорити собі демократичний процес. Влада народу, громадського суспільства, несумісна з владою капіталу.
⠀
Неолібералізм уходить в історію, залишаючи світ на роздоріжжі.
⠀
Шлях праворуч — влада капіталу дикого, імперіалістичного, неконтрольованого. Світ колоніальних війн, тиранії, неконтрольованого штучного інтелекту, екологічної кризи та ядерної війни. Світ без людства.
⠀
Але є альтернатива — шлях ліворуч.
Шлях демократії, соціального та національного визволення. Як і будь-яке визволення, ця альтернатива вимагає від нас знищення самої причини пригнічення — знищення капіталізму як такого.
⠀
🌟**РевДем**
