Кохання як зла собака,
залиши її на прив'язі, щоб не було втрати.
Тримай міцно, а краще прив'яжи подалі,
нехай отриманих ран буде менше,
нехай смерть тебе оминає.
Від кохання губи стають терпкими, принаймні коли не відчуваєш інші на своїх,
тіло стає немов невагомим, коли чекаєш тої любові.
Зла собака кричить, вивертає усе навколо,
хоч би їй тебе вкусить, хоч би згризти серце твоє.
Ні, не давай їй рук своїх, не чаруйся від її доброти,
тільки но відв'яжеш, вона піде за тобою.
Вона буде жадібно бігти до тебе, впиватись зубами в тебе поки ти її цілуєш.
Залиш її, просто залиш, клята собака тебе зачарує.
Кохання як зла собака,
оминай її, щоби далі жити.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 25 квітня
Більше від автора
Вам також сподобається
не ховайся, не тікай, я не ворог, я твій рай
часом, потрібно лише відкритися, і стає справді легше
Теми цього довгочиту:
ВіршіТеми цього довгочиту:
ВіршіЛегенда Про Безсмертя
Вашій увазі представлений вірш, більшість подій якого базуються на реальності, й водночас наразі ці події можна вважати фентезійними. Цікаво? Тоді гайда читати!) (вірш презентувався на АльМорівському конкурсі, а також на конкурсі від К.Р.У.К.)
Теми цього довгочиту:
Українська Поезія