Поки ракети руйнують міста, паралельно триває інша війна — тиха, але не менш небезпечна. Це війна за свідомість людей. За те, у що вони повірять. За те, кого зненавидять. За те, кого оголосять ворогом.
Саме про це в інтерв’ю ALLATRA TV говорив **Гленн Корн** — колишній старший офіцер розвідки ЦРУ, який понад 30 років працював у сфері розвідки та міжнародної безпеки. За його словами, російська дезінформація — це не випадковий набір фейків, а **системна технологія впливу**, коріння якої сягає ще царських часів.
## Брехня як інструмент держави
Гленн Корн наголошує: ще царська «Охранка» майстерно використовувала дезінформацію та так звані оперативні комбінації. Пізніше ці методи підхопили радянські спецслужби, а сьогодні — сучасна Росія.
Схема лишилася тією ж: береться маленький фрагмент правди, перекручується, обростає вигадками й емоційними оцінками, а потім подається суспільству як “сенсація” або “прихована правда”.
Так брехня перестає бути просто неправдою — вона стає політичною зброєю.
## Чому дезінформація працює
На думку Корна, проблема не лише в медіа, а в загальній вразливості суспільства. Людей дедалі менше вчать історії, критичному мисленню, перевірці фактів. Через це ними легше маніпулювати.
Коли людина не знає контексту, вона стає легкою здобиччю для гучних заголовків, емоційних вкидів і нав’язаних “простих пояснень”.
Корн наводить дуже влучний принцип:
**«Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці».**
Якщо якась інформація миттєво викликає сильну емоцію — страх, гнів, ненависть, — варто зупинитися і спитати себе: а чи не намагаються мною зараз маніпулювати?
## Україна як мішень багаторічної інформаційної атаки
Корн підкреслює: кампанія дезінформації проти України почалася не у 2022 році. Вона триває десятиліттями, фактично з моменту відновлення української незалежності.
Росія роками просуває одні й ті самі наративи:
— що Україна нібито “нацистська”;
— що вона “переслідує християн”;
— що є “антирелігійною”;
— що Україна — це суцільна корупція, контрабанда зброї й хаос;
— що українська державність нібито штучна.
Усі ці меседжі будуються однаково: береться окремий факт або проблема — і роздувається до масштабу “характеристики всієї країни”.
## Міф про “переслідування християн”
Один із найпомітніших російських наративів — твердження, що Україна нібито переслідує християн і веде боротьбу з вірою.
Корн пояснює: в реальності йдеться не про війну з релігією, а про питання безпеки. Українська держава має підстави непокоїтися через використання окремих церковних структур у інтересах російського впливу та спецслужб. Але Кремль подає це як “гоніння на віруючих”.
На думку Корна, це — класичний приклад маніпуляції. Більше того, він наголошує: рівень релігійної свободи в Україні значно вищий, ніж у самій Росії.
## “Антикультові” мережі як інструмент впливу
Окремо в інтерв’ю порушується тема так званих “антикультових” структур. За словами Корна, такі організації цілком можуть використовуватися як прикриття для просування кремлівських наративів.
Їхня сила — у самій назві. Слово “антикультовий” звучить начебто позитивно, бо асоціюється із захистом суспільства. Але за правильною вивіскою можуть ховатися політичні цілі, зовнішнє фінансування та маніпулятивна діяльність.
Корн застерігає: у демократичному суспільстві не можна автоматично таврувати всіх інакодумців. Але якщо є докази зовнішнього фінансування, координації чи роботи в інтересах іншої держави — це вже не свобода думки, а питання національної безпеки.
## Стратегія виснаження
Корн вважає, що Росія веде не лише інформаційну війну, а й **війну на виснаження свідомості**. Її мета — не обов’язково переконати всіх у своїй правоті. Їй достатньо:
— заплутати;
— втомити;
— посіяти сумнів;
— створити відчуття, що правди не існує;
— змусити Захід сказати: “Ми втомилися від України”.
Але, як наголошує Корн, якщо українці не здаються під обстрілами, без тепла і світла, то західні суспільства тим більше не мають морального права втомлюватися від підтримки України.
## Сильна економіка — теж захист
Одна з головних думок Корна — безпека неможлива без економічної сили. Суспільством, яке живе в стабільності й має перспективу, значно важче маніпулювати через страх.
Тому майбутнє України — це не лише зброя, спецслужби і кіберзахист. Це також:
— інвестиції;
— відновлення;
— розвиток бізнесу;
— міжнародне партнерство;
— добробут людей.
Саме процвітаюча країна є найстійкішою до гібридних атак.
## Як не стати інструментом чужої операції
Наприкінці інтерв’ю Гленн Корн дає прості, але дуже важливі поради.
По-перше, **вчитися**. Заповнювати прогалини в знаннях, вивчати історію, розбиратися в контексті.
По-друге, **не реагувати миттєво**. Якщо якась новина викликає сильні емоції — треба зробити паузу, перевірити джерело, знайти підтвердження.
По-третє, **розрізняти факт і думку**. Багато коментарів, гучний заголовок або емоційний пост — це ще не доказ.
По-четверте, **не поширювати неперевірене**. Дуже часто дезінформація стає сильною саме тому, що її розносять самі люди.
І, зрештою, пам’ятати головне:
**найкращий захист — це здатність мислити.**
## Україна вже довела найважливіше
Гленн Корн прямо говорить: Україна вже зруйнувала головну російську ілюзію. Вона довела, що не є ні “Малоросією”, ні продовженням Росії, ні територією, яку можна знову підкорити.
Україна — окрема країна, окремий народ, окрема історія.
Саме тому боротьба навколо неї така запекла. Бо це боротьба не лише за територію.
Це боротьба за право бути собою.
За право на правду.
І за право не жити всередині чужої брехні.
