Концерни ФРН ризикували у Росії, а тепер хочуть компенсацій — DW

Зміст

Меркель щедро видавала гарантії, Шольцю доведеться платити. Компанії, які довго заробляли в РФ, вимагають мільярди. У перших рядах - вірний партнер "Газпрому" Wintershall Dea.

Фото: Uwe Zucchi/dpa/picture-alliance

Німецька держава за канцлера Ангела Меркель (Angela Merkel) щедро страхувала інвестиції найбільших компаній Німеччини, які успішно робили бізнес у Росії, і тепер ті вимагають від нинішнього уряду ФРН < a i=2>, незважаючи на його серйозні проблеми з бюджетом, багатомільярдних компенсацій. Це дуже нагадує принцип "приватизуй прибуток, соціалізуй збитки", настільки популярний якраз у російського великого бізнесу.

Але, Німеччина - правова держава, а тому німецьким платникам податків, на думку політиків та експертів, швидше за все доведеться розплачуватись за те, що топ-менеджери Siemens, Volkswagen або Wintershall Dea свого часу захопилися зароблянням грошей у РФ і повірили в путінську стабільність . Причому незабаром щось подібне може повторитися з інвестиціями в Китаї, тільки в більших масштабах.

На гроші платників податків претендують Siemens та Volkswagen

Приблизно так можна коротко розповісти історію, яка останніми днями привернула увагу багатьох ЗМІ Німеччини. Як повідомило онлайн-видання Business Insider, зараз діють 82 гарантії на загальну суму приблизно 6,8 млрд євро, видані німецьким інвесторам у Росії владою ФРН до повномасштабного російського нападу на Україну 24 лютого 2022 року, коли таке державне страхування ризиків було припинено. До середини листопада 2023 року, за даними міністерства економіки ФРН, 8 компаній подали 16 заявок на компенсацію збитків у розмірі 2,8 млрд євро, нагадало інформаційне агентство dpa.

Сочі, 6 грудня 2019 року. Володимир Путін і тодішній глава Siemens Джо Кезер на зустрічі німецьких бізнесменів з президентом РФФото: Mikhail Metzel/Tass/dpa/picture alliance

Таким чином, досі лише дуже небагато німецьких фірм пішли на те, щоб вимагати від уряду Німеччини компенсацій за свої інвестиції в Росії, хоча ці капіталовкладення через міжнародні санкції< /span> та жорстких заходів російської влади проти фірм з "недружніх країн" з великою ймовірністю сильно знецінилися або зовсім втрачені.

Тим знаменніше, що на гроші німецьких платників податків претендують якраз найбільші концерни ФРН. Адже вони не тільки багато років вели великий прибутковий бізнес у Росії, але й мали в Москві власні представництва, які, за ідеєю, мали б спостерігати за політичним розвитком у РФ і попереджати свої штаб-квартири в Німеччині, що найпізніше після анексії Криму у 2014 році політика Кремля ставала все більш агресивною, антизахідною та несприятливою для розширення бізнесу.

Йдеться про провідного німецького технологічного концерну Siemens, точніше - про його підрозділ з випуску залізничної техніки Siemens Mobility, а також фінансовий підрозділ автобудівного гіганта Volkswagen - Volkswagen Bank. Прес-служби обох фірм підтвердили ЗМІ, що в уряді ФРН зараз йде розгляд їх заявок, але відмовилися повідомляти деталі.

Москва, 12 квітня 2019 року. Володимир Путін приймає в Кремлі тодішнього главу Volkswagen Херберта ДіссаФото: Maxim Shipenkov/Getty Images/AFP

Нагадаємо, що компанія Siemens Mobility, яка має багатомільярдний портфель замовлень головним чином завдяки німецькій державній залізниці, навесні 2022 року на тлі російської агресії проти України відмовилася виконувати укладений у 2019 році контракт на поставку в РФ чергової партії швидкісних поїздів "Сапсан". В результаті сумарні втрати материнського концерну, пов'язані з Росією, становили близько 600 млн євро, зазначають німецькі ЗМІ з посиланням на річний фінансовий звіт Siemens.

Найбільший у Європі автобудівник Volkswagen, у свою чергу, на початку березня 2022 року зупинив виробництво в РФ, а через рік, у травні 2023-го, продав свій завод у Калузі і низка інших бізнесів. Тим самим він автоматично втратив права на отримані свого часу гарантії уряду Німеччини. Але в Росії продовжує діяти і обслуговувати Volkswagen Bank, які купили автомобілі в розстрочку, тому він зберіг право претендувати на свою частину держгарантій і скористався ним, пояснила газеті Berliner Zeitung прес-служба автоконцерну. Зазначимо, що він не є суто приватною компанією, оскільки його співвласником c особливими правами є федеральна земля Нижня Саксонія. 

Від компенсацій Wintershall Dea виграють і олігархи у РФ  

Однак чи не першою компанією, яка вирішила скористатися державними гарантіями, стала нафтогазова донька світового лідера хімічної промисловості BASF, співвласником якої є також інвестиційна компанія LetterOne. Вона була створена в Люксембурзі групою російських підприємців на чолі з Михайлом Фрідманом та Петром Авеном, які через війну в Україні перебувають зараз під міжнародними санкціями.

Ганноверський ярмарок, 11 квітня 2005 року. Герхард Шредер та Володимир Путін на стенді "Ачимгазу" - Спільного підприємства "Газпрому" та Wintershall.
Ганноверський ярмарок, 11 квітня 2005 року. Герхард Шредер та Володимир Путін на стенді "Ачимгаза" - Спільного підприємства "Газпрому" та Wintershall. Зліва – тодішній глава BASF Юрген Хамбрехт.
"Ми вже тривалий час ведемо переговори з Wintershall Dea про ці гарантії та можливі сценарії збитків", - підтвердила агентству dpa прес-служба міністерства фінансів ФРН і пояснила, що йдеться про гарантії, видані між 2006 і 2016 роками.

Це був період правління у Німеччині різних коаліцій під керівництвом Ангели Меркель, яка вперше стала канцлером у листопаді 2005 року.

У той період Wintershall (яка тоді ще не об'єдналася з Dea) брала участь у всіх великих газопровідних проектах свого багаторічного російського партнера "Газпром" на європейському напрямку: "Північний потік", "Південний потік" (до його перетворення на "Турецький потік") та "Північний потік - 2", за введення в дію якого вона всіма силами боролася. 

До того ж саме Wintershall у 2015 році добилася від уряду Ангели Меркель дозволу передати під повний контроль "Газпрому" великі німецькі газосховища, які згодом, узимку 2021/2022 напередодні російського нападу на Україну, виявилися фактично порожніми, що стало однією з причин найгострішої енергетичної кризи у ФРН . І саме Wintershall ще в 2019 році всіляко лобіювала ідею, що Німеччині не слід мати власні СПГ-термінали, оскільки скраплений газ відіграватиме лише нішеву роль на німецькому ринку .                

Так що Wintershall несе чималу частину відповідальності за те, що Німеччина опинилася в надзвичайно високій залежності від російського газу, а уряду ФРН довелося в 2022 році в авральному режимі за великі гроші реалізовувати програму термінового створення німецьких ЗПГ-терміналів. До того ж, ця компанія весь минулий рік на тлі війни в Україні продовжувала видобувати в Росії і постачати "Газпрому" газ, і навіть газовий конденсат. А він, як запідозрили ЗМІ, використовувався під час виробництва палива для атакуючих цілей в Україні російських військових літаків.

Кассель, штаб-квартира Wintershall Dea, 10 листопада 2022 року. Акція протесту проти вбивства російською авіацією цивільного населення України

І ось тепер Wintershall Dea, яка роками заробляла великі гроші на газовому бізнесі з Росією, не має, схоже, сумнівів у тому, що має повне не лише юридичне, а й моральне право вимагати від уряду Німеччини, навіть у ситуації великих проблем з держбюджетом, ще й компенсацій за свої багаторічні особливо тісні зв'язки з Газпромом . Причому від цих виплат, до того ж, виграли б ще й підсанкційні російські олігархи.

ФРН - правова держава і має виконувати зобов'язання

Але в тому й річ, що юридично ця та інші згадані компанії таке право мають. "Якщо підприємства досягли домовленості про експортні гарантії щодо певних угод, то у разі їх зриву їм належить компенсація, - підкреслив у відповіді за запит DW депутат бундестагу Райнхард Хоубен (Reinhard Houben). - Виплата компенсацій залежить від відповідних домовленостей, а не від стану бюджету. Це стосується і Wintershall Dea". Райнхард Хоубен є економічним експертом парламентської фракції ліберальної партії ВДП, лідер якої Крістіан Лінднер (Christian Lindner) займає в нинішньому уряді ФРН пост міністра фінансів. 

Берлін, міністерство фінансів ФРН. Тут вирішується питання про компенсації німецькому бізнесуФото: Hannes P. Albert/dpa/picture alliance

"Уряд зобов'язаний дотримуватися своїх юридично закріплених зобов'язань. Якщо компенсації виправдані, їх потрібно сплачувати. Бюджетна криза, яка виникла з вини "світлофорної коаліції", тут ні до чого. Адже ми все-таки правова держава", - відповів DW економічний експерт парламентської фракції опозиційної партії "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) Лайф-Ерік Хольм (Leif-Erik Holm).

Думку двох депутатів повністю поділяє професор Інституту світової економіки у Кілі (IfW) Штефан Коотс (Stefan Kooths). В інтерв'ю DW він наголосив: "Якщо держава надала гарантії, то вона, природно, має виконувати ці домовленості. Тут річ у принципах правової держави незалежно від того, чи подобається нам це у конкретному випадку чи стан бюджету. Не можна заднім числом відмовлятися від виданих гарантій, це підірве довіру до державних зобов'язань.

Гарантії для інвестицій у Китаї тепер отримати все важче

Але можна зробити висновки на майбутнє. "Так, федеральний уряд у травні цього року відмовився видавати гарантії концерну Volkswagen для нових інвестицій у Китаї", - зазначив у відповіді DW Райнхард Хоубен з ВДП, що входить до правлячої коаліції. "Обсяг гарантій для бізнесу з Китаєм скорочується, це факт", - підтвердив Лайф-Ерік Хольм з АдГ, але додав: "Інше питання, чи це розумно".

Volkswagen в Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю.

Опозиційний депутат рекомендує федеральному уряду надалі більше думати про наслідки, "перш ніж поспішно вводити санкції": "Не можна вимагати від підприємств виконання санкцій, а потім намагатися уникнути відповідальності. Інакше уряд втратить залишки довіри з боку підприємств.

Уряд Німеччини став більш стримано видавати експортні та інвестиційні гарантії, констатує професор Штефан Коотс з IfW, і він це в принципі схвалює. "Коли маєш справу з ненадійними режимами, не можна просто перекладати підприємницький ризик на платників податків. І якщо підприємства знатимуть, що держава не стане їх виручати, то й діятимуть вони обережніше.

Автор — Андрій Гурков, експерт у галузі європейських ринків, бізнесу та фінансів.

Джерело — DW

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Космос Політики
Космос Політики@politikosmos

Світова політика

73.8KПрочитань
4Автори
278Читачі
На Друкарні з 1 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (2)

чому немає пруфів на першоджерела у вас?

Вам також сподобається