31 травня 109 років тому відбувся Ютландській або Скаггерацькій бій. Який став найбільшою битвою дредноутної епохи та війни, у якій взяло участь 250 кораблів Британського Королівського на Німецького Імператорського флотів.
Я не буду займатися аналізом усього бою, його передумов та наслідків, бо для цього не вистачить і книги.
Тому сьогодні ми подивимося на цю грандіозну баталію з точки зору лише одного корабля – німецького лінійного крейсера SMS Derfflinger. Він пройшов через всю гущавину бою, ставши одним з найрезультативніших кораблів. Ми побачимо всю славу й трагедію цього крейсера, через призму перископів його головного артилериста – Георга фон Хазе.
SMS Derfflinger
Але спочатку трохи про головного героя нашої повісті – SMS Derfflinger. Він був головним кораблем однойменного типу лінійних крейсерів - SMS Derfflinger. Його ввели у склад флоту 1 вересня 1914 р. Довжина корабля - 210 м., ширину – 29 м. Звичайна водотоннажність складала 26 600 т., повна – 31 200 т. Крейсери цього типу стали першими німецькими капітальними суднами із суцільною гладкою палубою та виразним форштевнем, тому візуально виділялися від інших кораблів.
Озброєння цього типу представлено головним калібром 8* SK 30.5cm L/50 у чотирьох двогарматних баштах за схемою - дві башти на носі та дві на кормі. Середній калібр був представлений 12*15cm SK L/45. Протимінний калібр складався із 8*8.8cm SK L/45, пізніше замінених на зенітні. Також було встановлено 4*50см підводних торпедних апарати.
Бронювання складалося з: Головного поясу, що мав товщину 300 мм при висоті 175 см, на носі та кормі звужувався до 100 мм та 120 мм відповідно. Броні башт головного калібру: лобова – 270 мм, бортова – 230 мм та дах – від 80 до 110 мм. Горизонтальне бронювання складалося з бронепалуби, товщиною від 30 до 80 мм з 50 мм відкосами.
Силова установка складалася з 18-ти подвійних котлів Шульц-Торнікрофт, 14 з яких мали вугільне опалення, а 4 – нафтове. Вони приводили у дію дві пари турбін Парсона. Номінальна потужність складала 63 тис. кінських сил, але при форсуванні SMS Derfflinger досягала 76 634 сил і швидкості 26.5 вузлів. Ці дані були отримані на ходових випробуваннях на мілководді, тому потенційно у відкритому морі швидкість могла досягнути близько 28 вузлів.
Підготовка та похід до місця бою 3 ночі – 3 дня
SMS Derfflinger знаходився у складі першої розвідувальної ескадри, під командуванням Віцеадмірала Франца фон Гіппера, разом 5-ти лінійними крейсерами: SMS Lützow, SMS Derfflinger, SMS Seydlitz, SMS Moltke та SMS Von der Tann. Їх супроводжувала 2-а розвідувальна ескадра з 5-ти легких крейсерів та 2-га, 6-та та 9-та флотилії міноносців (30 одиниць).
За цією передовою силою флоту, із затримкою, виходив увесь бойовий склад Флоту Відритого моря. Командування флоту не знало про те, що Королівський флот уже прямує до Скагераку, тому вони очікували на битву тільки 1 червня. Увесь Ютландський бій був неочікуваним зустрічним боєм.
У цей час кораблі готувалися до бою, на SMS Derfflinger прочищали гармати з 14.00 та виправляли незначні несправності, з 13 по 14 проходило артилерійське навчання.
З'єднання Гіппера до 14:15 31 травня перебувало за 65 миль на захід від данського маяка Lodbjerg, ідучи курсом 347° на ходу 16 вузлів. 9-а флотилія міноносців йшла як протичовнова охорона 1-ї розвідувальної групи. Легкі крейсери з іншими міноносцями йшли попереду, дугою за 8 миль від "Лютцова". Дредноути Шеєра перебували за 50 миль на південь і йшли аналогічним курсом на швидкості в 14 вузлів.
Початок бою
14:48 на кораблі оголошується тривога, легкий крейсер Frankfurt помічає ворожі сили — легкі крейсери ескадри Адмірала Бітті. Перша розвідувальна ескадра йде північним курсом, після тривоги, повертає на захід та слідує туди до 17:02, потім ще півгодини на північний-захід. Противника ще не було видно, тільки дими власних крейсерів і міноносців.
До 15:30 починається перестрілка легких крейсерів. На Дерфлінгері видні лише дими від їх повного ходу.
15:33 помічені 6 британських лінійних крейсерів – ескадра адмірала Бітті. Хіппер повертає на південь, намагаючись заманити британські сили на флот відкритого моря. Починається перша фаза бою – біг на Південь.
15:35 починається розподілення цілей, кожен корабель бере собі ціль зліва. Опонентом Дерфлінгера став HMS Princess Royal. Приціл на 15 тисячах метрів, Лютцов відкриває вогонь, до нього приєднується вся ескадра. Бій почався.
15:39 з шостого залпу корабля перше накриття, починає вогонь артилерія середнього калібру. ГК стріляє напівзалпами кожні 20 секунд, середня стріляє після залпу головної 2 рази. Британці не рівномірно розподіляють вогонь, по Дерфлінгеру ніхто не стріляє. Противник помічає помилку й переводить вогонь на крейсер.
Дистанція зменшувалася до 11 300 м. О 15:55. Пізніше зростаюла до 11500 м. О 16:00 – 15200 м. Противники розходилися, але знову зблизилися о 16:19.
В 16:00 під вогнем SMS Von der Tan вибухає HMS Indefatigable в кінці колони. Сили зрівнюються.
16:17 Дерфлінгер продовжує обстріл, через пошкодження середньої башти Q на HMS Lion відходить за колону. Бітті переходить на Princess Royal. Дерфлінгер продовжував стріляти по 2 кораблю колони, якою опинилася HMS Queen Mary.
16:15 британські міноносці йдуть в торпедну атаку, німці відповідають власною. Розгорається битва легких сил між битвою титанів. Крейсери зближуються.
Queen Mary обстрілює Derfflinger повним залпами, завдяки центральному управлінню стрільбою, Йому відповідають напівзалпами - двома на один. По Queen Mary також веде вогонь SMS Seydlitz. Дистанція 13 000 м.
З 16:24 Дерфлінгер впевнено цілить у Queen Mary, накриваючи її кожним залпом. О 16:26 німецький снаряд пробиває башту й викликає пожежу та вибух носових погребів. Queen Mary гине.
З 16 год. 24 м. кожен наш залп по "Queen Магу" був влучанням і останній досяг мети о 16 год. 26 м. 10 с., коли вже стався жахливий вибух усередині крейсера. Спочатку з носової частини корабля здійнялося яскраве червоне полум'я; потім стався інший вибух у носовій його частині, що супроводжувався набагато сильнішим вибухом у середній частині крейсера. У повітря злетіли темні складові частини корпусу, після чого весь корабель був охоплений ще одним сильним вибухом. Щогли звалилися до середини, хмара диму приховала "Queen Магу" і здіймалася все вище і вище. Нарешті на тому місці, де щойно перебував корабель, застигла густа хмара чорного диму, вузька внизу і розширювалася догори. Висота цього стовпа досягла 3000-4000 футів.
Lion повертається у стрій, залишається лише чотири британських лінійних крейсерів. Дерфлінгер переводить вогонь на Princess Royal на дистанції в 12200 м. Через зміни курсу вогонь безуспішний.
16:36 у бій вступає ескадра Едвіна Томаса – 4 швидкісні лінкори типу Queen Elizabeth. Через атаку міносців та дим вогонь ГК припиняється.
16:48 кінець торпедної атаки. 16:50 ескадра повертає на північний захід, стаючи в голову колони сил Шеєра, що наближаються.
16:45-50 безуспішний обстріл Princess Royal.
Кінець першої фази бою
Друга фаза бою. Біг на Північ
Після з’єднання з Хіппера з Шеєром, Бітті на максимальній швидкості відходить на північ на швидкості 28 вузлів, намагаючись огорнути сили німецького флоту. Бій продовжували вести тільки лінкори 5-ї ескадри, ведучи його на крайній можливій дистанції 18 км. Дерфлінгер отримує 2-3 попадання 380 мм снарядів. По кораблям Едвіна Томаса вели вогонь 9 лінійних кораблів Німеччини.
Погодні та світлові умови погіршуються, починає сутеніти, видимість значно падає. На додачу до зменшення освітлення частішають полоси туману.
17:40 нова торпедна атака британців.
18:00 перебудова лінійних крейсерів у пеленг для обминання торпед.
18:15 крейсери попадають під обстріл, Гранд фліт Джеліко вступає в бій. Хаазе бачить палаючий SMS Wiesbaden під вогнем ескадри Худа. Дерфлінгер починає обстрілювали найближчий до нього корабель, ним стає HMS Defence. Після другого залпу на ньому починається пожежа погребу, після якої крейсер повернув і почав виходити з бою. Раптово крейсер вибухає, розламується навпіл та зникає в морській безодні. Вважається, що він був потоплений SMS Lutzow.
18:30 HMS Invincible попадає у просвіт між полосами туману й стає гарно видимий.
"Приціл 9000 м., залп!" - скомандував я і очікував із гарячковим нетерпінням на падіння наших снарядів. Офіцер-спостерігач передав мені з марса: "Переліт. 2 влучання". Я скомандував: "1/2 менше. Добре, по". Через 30 с. наступний залп викидається з наших гармат. Я побачив два недольоти і два влучання. З марса закричали: "Попадання". Кожні 20 с. ми вистрілювали тепер по залпу. О 18 год. 31 м. ми випустили по цьому кораблю наш останній залп, і в цей момент перед нами розігралася втретє жахлива картина, яку ми спостерігали під час загибелі "Queen Магу" і "Defence". Так само, як і тоді, на ньому сталося кілька послідовних жахливих вибухів. Звалилися щогли, частини корпусу мчали в повітря, величезна чорна хмара диму здійнялася, з корабля, що розламувався, розлітався на всі боки вугільний пил. Полум'я пробігло по ньому, послідували нові вибухи, і він зник з наших очей за чорною стіною. Я крикнув у телефон: "Наш противник злетів у повітря"! І серед гуркоту бою пролунало по всьому кораблю гучне "ура", що вилітало з усіх переговорних труб і телефонів.
18:33 противника більше не видно.
18:38 наказ гарматам – вільно.
18:50 Відбій. Екіпаж споглядає на долю SMS Lutzow, який мав крен та сильний диферент на ніс. Хіппер покидає флагман і на міноносці G 39 переходить на SMS Moltke. До переходу командувача, ескадра була під командуванням капітана Дерфлінгера – Хартега. SMS Lutzow покидає бій.
SMS Derflinger мав пошкодження надбудовов та величезну пробоїну на носі 6*4.5 м., вище ватерлнії. Через пошкодження протиторпедних сіток, корабель змушений зупинити машини. Проте через декілька хвилин повертає хід.
19:05 нова бойова тривога
Відступ флоту відкритого моря
19:12 Шеєр віддає наказ поворот «Всі разом». Лінійні крейсери отримують наказ “Ran an den Feind – voll einsetzen”, наказ який означає “На противника”, лінійні крейсери мали атакувати головні сили королівського флоту, щоб дати час флоту відритого моря відступити.
Кораблі 1-ї розвідувальної ескадри повертають на південь, прямуючи прямо на голову британської колони. Важкопошкоджені кораблі, які вже потопили 2 лінійних та 1 броненосний крейсери, сміливо попрямували прямо у полум’я. З труб повалив дим, крейсери розганялися до повного ходу. Ескадра скоро опиниться під, можливо, найбільшою концентрацією артилерійського вогню в морській історії.
Не моргнувши оком, наш командир наказав: "Повний хід уперед. Курс SO". Ми йшли в супроводі "Seydlitz", "Moltke" і "Von der Тапп" спочатку на SO, а з 9 год, 15 м. на S, прямо на головні судна ворожої лінії. Весь наш загін, а особливо ми, як головний корабель, потрапили тепер під найсильніший ворожий вогонь. Кілька ворожих кораблів стріляли по нашому крейсеру одночасно. Я обрав собі ціль і також стріляв - якомога швидше. Дистанція спочатку доходила до 12000м., але потім зменшилася до 8000м. А ми все ще мчали в киплячий казан, у якому представляли чудову ціль для ворога в той час, як його було дуже погано видно. Залп за залпом обрушувалися в нашій безпосередній близькості, і снаряд за снарядом потрапляли в наш крейсер.
19:13 380 мм снаряд потрапляє в башту “C”,” викликаючи пожежу картузів. Башта вигоряє, у результаті чого загинуло 73 людини обслуги. Такий же снаряд потрапляє в башту “D” вона повністю вигорає, 77 людей загинуло.
Хазе веде вогонь з двох носових башт без результатів, у башті “B” перестає працювати центральна наводка, залишається в строю лише одна башта, друга стріляє періодично. З 19:18 – плутонговий вогонь, башти стріляють самостійно. Німецькі міноносці йдуть в атаку.
19:37 противника не видно, команда справляється з пожежами. Корабель прийняв 3400 тон води.
Близько 20:00 корабель знову під вогнем. Ескадру прикривають старі броненосці які закрили їх від вогню.
Дерфлінгер участі в подальшому нічному бою не брав.
Зійшло сонце. Сотні біноклів і труб обшукували горизонт, але ніде ворога не було видно. Ми продовжували йти на S і 1 червня після полудня увійшли до Вільгельмсгафена. Крейсер був сильно побитий, багато відділень були купою ламаного заліза і являли собою жахливе видовище. Але життєві частини не були пошкоджені: машини, котли, рульова проводка, гребні гвинти і майже всі допоміжні механізми вціліли, завдяки товстому броньовому захисту. Машинні відділення були деякий час наповнені отруйними газами, але машинна команда в протигазових масках продовжувала роботу, хоча й зазнавала втрат. Тисячі осколків покривали корабель, між ними ми знайшли майже неушкоджені головні частини двох 15-дюймових снарядів. Поясну броню пробило в кількох місцях. Близько 200 убитих ми поховали у Вільгельмсгафені.
Після 6-місячного ремонту на верфі в Кілі, у грудні 1916 року "Derfflinger" був готовий для нових боїв.
Дякую за прочитання!
Підписуйтесь на наш телеграм канал
Автор: Aidan4
