Пам'ять про польські злочини,
В серці горить, як вогонь,
Візьме кожен з нас на плечі,
Ту тягарну, страшну зброю.
Як на землях рідних кров лилася,
І сльози стали рікою,
На полях колишніх міст,
Де смерть безжальна ходила.
Де полонені й вбиті,
Де серце враз розривалося,
Ті спогади живуть в народі,
Їх не забути, не стерти.
Між поколінь, між сльозами,
Зберігається правди міць.
І хоч час все зітре й змішає,
Але пам'ять не помре.
Кожен крок на рідній землі —
Це гімн тим, хто не забув.
Наслідуємо ми ту сміливість,
Що не зламала в серці біль.
