Закордот, або як совіцька влада проводила гібридні війни в 1920-21 роках

Я не претендую на роль великого знавця історії України, але хотів би розказати вам про закордонний відділ ЦК КП(б)У, тут буде коротко написано про нього. Якщо вас зацікавить ця тема, то можливо згодом випущу розширену версію.

Основними векторами роботи Закордоту була розвідка та контррозвідка. Зокрема, у галузі розвідки такими завданнями стояло:

Збирання суспільно-політичної, військової та економічної інформації;

Організація агентури у політичних об'єднаннях тощо;

Контррозвідки:

Ведення обліку т. зв. «контрреволюційних елементів» тощо.

У сфері проведення безпосередніх диверсійно-терористичних операцій завданнями було:

Здійснення диверсій;

Провокації;

Проведення терактів;

Матеріально-технічне й ідеологічне забезпечення видання газет, листівок і т.д.

Закордот діяв на території України, Польщі та Румунії у 1920–1921 рр. Закордот був створений не раніше 21 травня 1920 р. та мав працювати, не заходячи за лінію Гомель-Краків-Галичина-Буковина-Бессарабія. На території кожного територіального утворення працював відділ Закордоту. Кожні три місяці складався кошторис, за яким фінансуватися. Всю техніку та фінанси їм передавали. Відділ кожного дня мав відсилати розвіддані за допомогою телеграфу, щотижня – рецензії місцевої преси. Відділ вів роботу через спеціальних агентів, яких відряджали у певні пункти для збирання відомостей військового, політичного та економічного характеру, а також іншими методами. Закордонний відділ ЦК КП(б)У для виконання покладених на нього завдань ділився на такі підвідділи: 1) партійно-оперативний;

2) агентурно-розвідувальний;

3) військово-політичний;

4) інформаційний.

Кожен з них мав визначені завдання. Агенти Закордоту діяли на різних рівнях, в тому числі серед керівництва УНР. У вересні 1921 р. на Волині діяли загони Закордоту, що нараховували кілька сотень солдатів. Однак їхня підготовка запланованого повстання та інша діяльність була припинена у зв'язку з викриттям польською владою.