На жаль зазвичай всіх вчать що треба просто накласти турнікет якомога вище і більше не чіпати його до приїзду в госпіталь а там як лікар вирішить. Це неправильно оскільки в більшості випадків це закінчується ампутацією кінцівки яку можна було б врятувати. Також на жаль траплялись випадки коли кінцівка була взагалі не пошкоджена однак на неї наклали турнікет через кров на одязі, протримали кілька годин і як наслідок ампутація повністю здорової кінцівки. Тож даю рекомендації що робити щоб цього не сталося.
Застереження: рекомендую по можливості попрактикуватись з інструктором на курсах такмеду перед тим як робити це з живими людьми
Перше що варто запам'ятати - турнікет якомога вище це лише тимчасове рішення поки поранений знаходиться під ворожим вогнем. Щойно пораненого переміщено в відносно безпечне місце необхідно зрізати одяг з пошкодженої кінцівки для огляду рани та зробити конверсію турнікета (тобто заміну його на інші способи зупинки кровотечі якщо це реально), і це має вміти кожен військовослужбовець.
Конверсія турнікета неможлива при відриві кінцівок, ушкоджені магістральних артерій та розташуванні ран у місцях де неможливо зробити тампонаду або тиснути на рану. Також небезпечно робити конверсію турнікета якщо протримали його на кінцівці понад 2 години або коли невідомий час накладання, та якщо постраждалий у стані шоку (основні ознаки - відсутність пульсу на променевій артерії (зап'ястя) та порушення свідомості).
Якщо протипоказань немає то турнікет замінюють на тампонаду рани однак важливо зробити це правильно. Рану треба затомпонувати максимально туго - тобто беремо гемостатичний бинт і запихаємо якомога більше, максимальну кількість яка влізе. Далі важливо правильно притиснути рану. Для цього ставимо руки в положення як на фото нижче і тиснемо на рану з усіх сил всією своєю вагою десь 3хв. Лікті мають бути прямі, концентруємо вагу тіла на руках, як в планці.
Іноді можна почути пораду впиратися кулаком в рану однак краще все ж так як на фото. Це обумовлено тим що витримувати тиск спираючись на кулак все ж важкувато, і положення рук як на фото буде більш зручним варіантом
За відсутності гемостатика тампонувати рану можна і звичайним бинтом. Однак в такому разі тиск на рану не 3хв як з гемостатиком, а 10+хв. Синтетичні тканини які відводять вологу для тампонади не підходять.
Робити тампонаду треба на твердій поверхні оскільки якщо зламані кістки то є ризик зробити ще гірше. Далі на рану накладають тиснучу пов'язку (ізраїльський бандаж) і вже після цього послабляють турнікет, це робиться повільно (не швидше ніж за 1хв). Липучку при цьому не відклеювати. Якщо кровотеча поновлюється то закручуємо назад. Якщо не поновлюється - переміщаємо турнікет ближче до рани - на 5-8см вище рани або якщо на цій відстані суглоб то одразу над суглобом. Фіксуємо липучкою але не закручуємо вороток, це на випадок якщо через певний час кровотеча все ж поновиться.
У разі якщо конверсія турнікета неможлива, то накладається другий турнікет на висоті 5-8см вище рани або якщо на цій відстані суглоб то одразу над суглобом. Верхній турнікет повільно послабляється, у разі відновлення кровотечі затягується назад. Нижній затягується сильніше, і так поки не вийде послабити верхній без відновлення кровотечі. Верхній залишається зафіксований на липучці на випадок пізнішого поновлення кровотечі. Це дозволить ампутувати меншу частину кінцівки що в подальшому значно полегшує протезування та реабілітацію.
ВАЖЛИВО! Після конверсії або переміщення турнікета атегорично заборонено лишати пораненого без нагляду. Час конверсії або переміщення турнікету також треба записувати. Зазвичай це записують у супровідній документації але у разі її відсутності можна маркером на самій кінцівці
