Пізно ввечері 7 вересня Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку. Це сталося після затримання посадовців Офісу Генерального прокурора в межах масштабної операції НАБУ за результатами розслідування «кришування» нелегальних колцентрів. Що це за справа, яка коштувала посади Генпрокуророві? У чому полягає «прибуткова» схема, наскільки вона поширена і які ще високопосадовці й держоргани можуть бути причетні до цього «бізнесу» — давайте розбиратися.
«Канцлер», «Муза», «Шеф» — хто всі ці люди
У неділю, 6 вересня, суд відправив під арешт із заставою 120 млн грн Сергія Кропиву — заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора. Справу кваліфікують за ст. 255 і ст. 209 ККУ — створення злочинної організації та відмивання майна. Широкому загалу він став відомим під псевдонімом «Канцлер» із плівок НАБУ.
За інформацією НАБУ і САП, у середині 2025 року він створив і очолив злочинну організацію, учасники якої налагодили «механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності так званих колцентрів».
Детективи оприлюднили записи розмов підозрюваних, які містять деталі схеми та промовисті діалоги про нерухомість, дорогі годинники, інше майно та його легалізацію. В матеріалах йдеться, що допомагали «Канцлеру» в цих клопотах близька особа «Муза», водій «Камрад» та помічник «Флеш».
За версією слідства, під псевдонімом «Муза» фігурує 24-річна Єлизавета Івахненко з Одеси, заступниця декана факультету кібербезпеки Одеської юридичної академії. 7 вересня 2026 року ВАКС відправив її під варту до 2 листопада 2026 року включно із правом на заставу 20 млн грн. Того ж дня ВАКС узяв під варту на 60 діб водія Кропиви Сергія Куцого, який на плівках фігурує як «Камрад», із правом на заставу 3 млн грн. Ім’я «Флеша» публічно не розкривають.
Та найцікавіша фігура цього розкладу — «Шеф», якого підозрюваний також називає «Андрійович». Тож подивімося, що відомо про нього зі ЗМІ та матеріалів, які представили в суді.
Звичайний посадовець у незвичайних обставинах
Коли Кропиві обирали запобіжний захід 6 вересня 2026 року, прокурор САП Микола Карась пояснював, ким, на думку сторони обвинувачення, є «Шеф» із плівок НАБУ. Його головна теза: з розмови від 4 березня 2026 року «вбачається, що Кропива перебуває під протекторатом Генерального прокурора, чим пояснюється наявність великих владних повноважень у Кропиви». У відео НАБУ цей фрагмент звучить так: «Алло. Так, Андрійовичу. Так, так, шеф», а в суді прокурор зачитує продовження: «Хто ж мене образить? Ви ж за мною. Тому це всі знають».
26 січня 2026 року «Шеф» дає вказівку Кропиві встановити генератор для будинку. Той приймає до виконання: «Коротше, 30 кВт інвертор, 60 батарей, газовий генератор. Все зрозумів, є, все зробимо, все зробимо», а згодом і каміни. Хто за це платить, прокурор САП зауважує іронічно: «ну за ремонт у нас платить заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва».
Перед службовим відрядженням до Мадрида, яке припадає на день народження Генпрокурора 14 березня, за даними слідства, Кропива організовує квитки для співмешканки та дружини «Шефа». Також на плівках зафіксовано, що він дає розпорядження зняти номер для учасниці поїздки та підшукати ще один готель для звіту: «І поруч із цим готелем у радіусі 10 хвилин ходьби знайдіть якийсь готель, ну, де можна просто номер офіційний, бюджетний якийсь».
Окремий сюжет — перерозподіл справ, який, за версією слідства, мав дати «Канцлеру» владу над усіма провадженнями щодо колцентрів. На записах фігуранти обговорюють зміни до наказу Генерального прокурора № 309, які мали це впровадити, і, за словами сторони обвинувачення, Генпрокурор ідею підтримував: «Алло, бро, зараз, я думаю, Василина викличе, вони там із шефом домовляються щодо цього 309-го наказу. Всі кібери, кіберівська історія наша. Всі ашотівські справи ми забираємо собі».
«Ашот» — це, ймовірно, Ашот Шатавович Гєворкян, начальник Департаменту процесуального керівництва провадженнями щодо організованої злочинності та захисту інвестицій ОГП. Це, зокрема, справи, що стосуються створення злочинної організації. Справи колцентрів також входять до цієї категорії. У тій самій розмові Кропива пояснює, що робити, якщо Гєворкян буде їм протидіяти: «Якщо там, коротше, Ашоту не подобається, може піти на фіг», «щоб ми були незалежними».
Конкуренцію за ці справи чути й в інших записах. «Проблеми почалися, всі регіони хочуть 255-ту або ОЗГ», — переказує Кропива чужу репліку і скаржиться, що Гєворкян нікому нічого не віддає. А в іншій розмові дає пряму вказівку: «Бро, привіт! А подивися, щоб цю справу точно в Ашота забрали».
Далі Кропива планує зустріч, на якій ці межі мали б узгодити: «Марія Сергіївна, Крим, ти, я і Ашот у МС будемо зустрічатися». «Марія Сергіївна», вона ж «МС» — це перша заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко. Вихід на випадок незгоди він формулює просто: «Якщо там щось когось не буде влаштовувати, тоді шеф сам скаже, як має бути, і воно так буде, як нам треба».
Записи вказують, що Кропива міг лобіювати через «Шефа» кадрові питання. Зокрема, призначення партнера своєї сестри, Максима Штомпеля, на посаду заступника керівника Черкаської обласної прокуратури. У розмові з ним Кропива звітує, що питання ще не порушував, але вже знає, коли це зробить: «Ні, Макс, не питався ще… З шефом буду якраз їхати у відрядження, то там з ним вже поспілкуюся на наступному тижні». Тоді ж він підбирає кадри й для іншого регіону: «Якщо що, то запропонують Дніпро, тому там в понеділок я вже підібрав людину на Дніпро. Там він пройде поліграф». За інформацією слідства, питання вирішилося — саме в той час Штомпеля призначили на посаду.
Підсумовуючи ці факти в суді, прокурор САП нагадав, що за своєю посадою підозрюваний не мав повноважень призначати цих людей і що це компетенція Генерального прокурора.
Про власну кар’єру «Канцлер» говорив так: «Треба замом ставати, Сєрий, відчуваю», — міркує Кропива під час розмови з водієм, на що водій відповідає: «Ви, в принципі, і так майже зам». Офіційно сідати в крісло заступника Генерального прокурора підозрюваний, утім, не поспішав і пояснював, чому: «інформаційно не хочу на себе… виштовхувати», бо «мені капець, там є стільки, за що мене можна». За версією обвинувачення, такою була його влада: повноваження заступника Генерального прокурора без самої посади — щоб не бути надто помітним.
Плівки свідчать, що таємничий «Шеф» раніше міг очолювати Державну податкову службу України. Прокурор САП під час засідання підкреслив, що Кропива вітав заступника голови ДПС Панченка із призначенням, а той відповів: «Мені вже шеф минулого тижня дзвонив: „А чого не виставляєшся? Так зам же ж твій призначений“», і одразу додає: «Харьківска та Львівська — стовідсоткове розуміння. Каса буде замикатися на ньому». За версією обвинувачення, це призначення відбулося за опосередкованого впливу Кравченка — чинна в.о. голови ДПС до того була його заступницею в Київській ОВА.
Прокурор Карась завершив виступ у суді двома цитатами, які, на його думку, характеризують підозрюваних «спати так з королевою, красти так мільйон» та «“насовати” всім правоохоронцям і робити все, що захочу». Суд призначив Кропиві заставу 120 мільйонів гривень. Також йому заборонили спілкуватися зі свідками, підозрюваними і низкою інших працівників прокуратури, наказали здати всі закордонні паспорти й службовий паспорт і носити електронний засіб контролю.
Перелік тих, з ким Кропиві заборонено спілкуватися в разі виходу під заставу, сам по собі є показовим. Це Генеральний прокурор Руслан Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко. Далі — працівники прокуратури: Максим Штомпель, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, з яким живе сестра Кропиви; Айдин Худієв, керівник Управління забезпечення виконання повноважень Генерального прокурора і колишній підлеглий Кравченка у військовій прокуратурі; Петро Баранчук, керівник Департаменту кібербезпеки ОГП; Іван Тимошенко, директор Департаменту інформаційних технологій ОГП, якого Кропива, за словами прокурора, сам і привів у відомство; Вікторія Дідич, дружина фігуранта справи Олександра Дидича, яка працює в керівному складі Черкаської обласної прокуратури; Юрій Папуша, керівник Харківської обласної прокуратури. Замикає перелік президент ФК «Харків» Богдан Бойко, якого слідство називає негласним куратором колцентрів.
Генпрокурор Кравченко у своєму дописі від 6 вересня заперечив причетність до незаконних «офісів» і доручив перевірити працівників ОГП на поліграфі. Наступного дня, 7 вересня по обіді, він зібрав журналістів на неформальну зустріч, де вкотре відкинув звинувачення і взяв під сумнів докази слідства. Увечері того ж дня, після зустрічі з Президентом і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, Кравченко подав у відставку.
Як зростав Кропива
Сергій Кропива розпочав службу в органах внутрішніх справ у 2005 році. Його кар’єра стрімко пішла вгору у 2019-му, коли начальником Департаменту кіберполіції призначили Олександра Гринчака, а Кропиву — його першим заступником. У листопаді 2019 року заступником начальника цього ж департаменту стає Денис Колесник — чоловік Ірини Венедіктової, яка на той момент була депутаткою, а з березня 2020 до липня 2022 року — Генеральною прокуроркою. Нагадаємо, у 2020 році Колесник потрапив у гучний скандал: ЗМІ писали, що він звільнився з кіберполіції, отримав близько 750 тис. грн вихідної допомоги, а через 10 днів поновився на посаді.
У цей період доходи Кропиви також швидко зростають: у 2021 році його офіційна зарплата сягнула майже 400 тис. грн на місяць. У повідомленнях НАБУ йдеться, що з цього ж року родичі «Канцлера» активно почали набувати нового майна.
У січні 2022 року Кропива стає радником Венедіктової в Офісі Генерального прокурора, а в червні того ж року очолює новостворений Департамент процесуального керівництва у справах проти економіки та кібербезпеки. Після звільнення Венедиктової влітку 2022 року та призначення Генеральним прокурором Андрія Костіна Кропива також звільняється. З листопада 2022 року він реєструється підприємцем і за кілька місяців декларує понад 4,82 млн грн доходу в ресторанній сфері.
У липні 2023 року Кропиву призначають заступником голови Одеської ОВА. За матеріалами слідства, під час його перебування на цій посаді відбулася легалізація майна на майже 49 млн грн.
Область тоді очолював Олег Кіпер — колишній працівник прокуратури. За часів Януковича він був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ Пшонки. У 2014 році його люстрували, проте він поновився через суд у 2019-му. З 9 червня 2020 року Кіпер обіймав посаду заступника прокурора Києва, а з 11 вересня 2020 року — керівника Київської міської прокуратури.
За версією блогерів та ЗМІ, схема системного прикриття колцентрів могла зародитися саме в часи, коли Кіпер був прокурором у столиці. Ще однією ланкою цієї мережі журналісти називають Марію Вдовиченко: із вересня 2020 до травня 2023 року вона працювала заступницею Кіпера в прокуратурі Києва, з червня 2025 року — заступницею Генпрокурора, а з 11 грудня 2025 року — першою заступницею.
Улітку 2025 року Кропива повертається до Офісу Генерального прокурора. У відео НАБУ це призначення пов’язують із сумнозвісним законом № 4555-IX, який «ставив НАБУ і САП у фактичну залежність від рішень Генерального прокурора»: після відкату цих правок чинною залишилася норма, яка дозволила призначати на прокурорські посади без обов’язкових конкурсних відборів.
Деталі «схеми»
Захист Кропиви в суді наполягав, що «не побачив в матеріалах кримінального провадження доказів причетності підзахисного до «кришування» колцентрів». Матеріали, які прокурор САП зачитував на тому ж засіданні, свідчать про інше. За даними слідства, водій Куций забирав оплату з колцентрів і передавав гроші Кропиві просто в будівлі ОГП. Уся ця діяльність не була секретом і для інших співробітників прокуратури. 16 березня 2026 року в службовому автомобілі ОГП записано розмову. У ній інший водій Офісу Генпрокурора пояснює співрозмовникові, чим займається Кропива, а саме «є особою, яка кришує колцентри по всій Україні».
Сторона обвинувачення наголошує: обшуки проводили вибірково, лише за адресами «недружніх» колцентрів. На плівках зафіксовано, як напередодні обшуків у Дніпрі 25 лютого 2026 року головний спеціаліст ІТ-департаменту ОГП Данило Сліпчук за дорученням Кропиви перевіряв адреси колцентрів — які «наші», а які ні: «Подивись, будь ласка, Дніпро, Січеславська набережна, 29А», а за дві хвилини відповідь — «Алло, то не наш». У день самих обшуків Кропива телефонує президентові ФК «Харків» Богдану Бойку, якого слідство вважає негласним куратором колцентрів, і просить у нього чергові цілі: «по кому ми ще не проїхалися КАМАЗом? Ми сьогодні по Дніпру будемо всіх дивувати».
Висвітлення цих рейдів планували як піар-кампанію: «просто розтягуємо, там по 10 на тиждень проводимо. І головне, дуже добре висвітлюємо цю всю х***».
Відкриті дані це підтверджують. За даними звіту «Kyiv Calling» від Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC), у липні 2025 року українські правоохоронці розпочали масштабну боротьбу з цим явищем, яку публічно очолив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
Ми вирішили дізнатися, в яких регіонах прокуратура найактивніше боролася з офісами (або за контроль над ними). Для цього ми проаналізували 88 офіційних Telegram-каналів органів правопорядку, прокуратури й судів із січня 2021-го до вересня 2026 року. Динаміка цільових дописів чітко показує зміну публічного лідера. З 2021 по 2024 роки найбільше комунікувала про протидію шахрайським колцентрам Нацполіція.
Але починаючи з 2025 року лідерство бере прокуратура: 65 проти 54 дописів у 2025-му. А за неповний 2026 рік оприлюднено 291 допис, 189 з яких (65%) публікували органи прокуратури — більше, ніж вони писали про це всі попередні п'ять років.
Найбільша активність прокурорів, очікувано, на Дніпровщині. Ця область — абсолютний лідер в Україні за загальною кількістю шахрайських колцентрів, які ще неформально називають «дніпровські офіси». У 2025–2026 роках ми зафіксували 161 цільовий допис про дії проти колцентрів у цьому регіоні. 134 з них (83,2 %) належали прокуратурі.
Лідерство прокуратури у висвітленні обшуків помітно й в інших ключових регіонах. У Києві та області її частка становить 69,5 % (105 зі 151 допису), у Львівській області — 84,5 % (49 із 58), на Закарпатті — 93,8 % (30 із 32), у Запорізькій — 88,6 % (31 із 35) та Одеській — 85 % (34 із 40)
Примітно, що комунікація щодо викриття колцентрів особливо активізувалася у липні–серпні 2026 року: лише за ці два місяці опубліковано 110 цільових дописів, 75 з яких належать ОГП та прокуратурам областей. Лідерами за кількістю таких публікацій у цей період стали Київ і Київська область, Львівська та Дніпропетровська, а також Запорізька, Одеська, Вінницька, Закарпатська й Івано-Франківська області. На мапі нижче вони позначені зірочками.
«Офіси» — система, що конкурує з легальним банкінгом
Щоб зрозуміти, за що посадовці ризикують свободою, варто поглянути на масштаби цієї нелегальної індустрії. За даними звіту «Kyiv Calling», економіка шахрайських колцентрів в Україні генерує до 1 мільярда доларів США щомісяця. Їхню кількість станом на середину 2023 року оцінювали від 1000 до 2000. За підрахунками експертів, «на офісах» працює від 60 до 125 тисяч осіб. Навіть нижня межа цих оцінок становить дві третини від кількості працівників усього легального банківського сектору країни.
За інформацією GI-TOC, нелегальне прикриття одного офісу коштує від 10 до 15 тисяч доларів США на місяць. За даними джерел «Дзеркала тижня» ця сума сягала 24 тис. доларів на місяць з одного колцентру і розподілялася серед всіх залучених силовиків. «Українська правда» зазначає, що частка Офісу Генпрокурора в цій «абонплаті» становила 7000 доларів. Якщо під таким прикриттям працювали хоча б 100 «офісів», тіньовий прибуток прокурорів міг сягати $700 тисяч. На піку 2026 року під контролем могло перебувати до 500 шахрайських колцентрів. Це могло приносити до 3,5 млн доларів «чорного кешу» щомісяця.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що система нелегального прикриття цього бізнесу в правоохоронних органах діє щонайменше з 2021-го року. Коментуючи нещодавні викриття, він додає: «історія, яку показали НАБУ, це лише 1% частини всієї системи, яка працює по кришуванню».
Покоління шахраїв
Шахрайські колцентри відкрито вербують молодь через рекламу й сайти пошуку роботи. За даними звіту GI-TOC, рекрутери «офісів» віддають перевагу кандидатам віком від 20 до 30 років, але нерідко наймають навіть неповнолітніх. Мотивація очевидна: замість 20 тисяч гривень на легальній роботі операторам обіцяють від 600, а з бонусами — щонайменше 1000 доларів США. Щоправда, реальність часто розчаровує, і звичайні працівники отримують лише 200–300 доларів.
Експерт з рекрутингу та військовослужбовець ЗСУ Сергій Марченко вказує на високу плинність кадрів у «офісах»: «в середньому "звонарі" працюють 3 місяці».
Усередині діє жорстка ієрархія: нижчий рівень — «холодники», які роблять перші дзвінки, вище — «клоузери», що доводять жертву до транзакції. Якщо планів не виконують, люди працюють під тиском по 12 годин майже щодня. Звільнитися з власної волі складно: відомі випадки, коли за спробу піти працівника били та змушували працювати далі.
Математика свідчить, що через ці злочинні синдикати вже пройшли сотні тисяч українців. Тобто організатори схем буквально виховують ціле покоління, для якого нормою стає кримінальна субкультура. Сергій Марченко у своєму блозі підкреслює: «Шахрайські колцентри вирощують покоління безпринципних шахраїв, абсолютно безбашенних, безжальних, звиклих до легких грошей і незвиклих працювати».
Карфаген має бути зруйнований
Спілкуючись із потенційними працівниками, рекрутери колцентрів часто використовують образ «патріотів» і переконують, що ошукують тільки росіян. Проте «патріотична» рамка не витримує перевірки.
У звіті GI-TOC «Kyiv Calling» колишня працівниця колцентру розповідає, що починала з дзвінків лише в Росію, а потім телефонувала в Україну та інші країни Європи; сьогодні жертв фіксують щонайменше у 29 країнах. В Україні їхньою мішенню часто стають найвразливіші категорії: зловмисники виманюють останні гроші в пенсіонерів та наживаються на родинах загиблих і зниклих безвісти.
Крім прямих збитків потерпілим, індустрія створює родючий ґрунт для бандитизму. Достатньо згадати події 20 червня 2024 року в Дніпрі, коли під час «рейду» нардепа Миколи Тищенка люди в балаклавах напали на колишнього військового з немовлям. Депутат виправдовував це тим, що потерпілий нібито був начальником безпеки мережі зі 120 колцентрів. «Дзеркало тижня» пише, що, за інформацією джерел, ці нелегальні офіси «кришують» представники СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Фінмоніторингу й навіть Державної прикордонної служби. А нещодавню стрілянину в Києві між співробітниками СБУ та ГУР окремі блогери назвали «переділом ринку». Прямих підтверджень цієї версії немає, але сама її поява ілюструє масштаб проблеми.
Офіційно НАБУ та САП не пояснили, чому назвали спецоперацію «Карфаген». Медіа та блогери побачили в цьому натяк на Офіс Генпрокурора. Та якщо повернутися до античного першоджерела, лишається сподіватися, що ця операція зруйнує і шахрайський Карфаген — багатомільярдну й однозначно шкідливу злочинну індустрію «офісів».
Примітка: цитати з плівок і з судового засідання подано в перекладі українською. Ознайомитися з оригіналами російською мовою можна у відео НАБУ і САП та в записі засідання ВАКС.
Підписуйся, щоб бути в курсі:
Telegram: https://t.me/liudy_z_kartonkamy
Instagram: https://www.instagram.com/liudy_z_kartonkamy/
Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61580320072721
X (Twitter): https://x.com/iz_kartonkamy
