Жак Майоль (Jacques Mayol) — французький фрідайвер, який став відомим широкій публіці завдяки художньому фільму Люка Бессона «Блакитна прірва» (1988 р.). Бессон намалював образ скромного, замкнутого романтика, який мріяв стати частиною Океану.
Та чи справді він був таким?
Людина завжди любила пірнати. За цим заняттям стояв не тільки практичний сенс — збирати молюсків та лангустів, шукати перлини, — а й вічна людська цікавість: вивчити невідомий світ.
У 50-х роках XX століття виникає спільнота людей, які починають бодатися між собою за глибину. Лікарі та вчені попереджають: на глибині 50 метрів людина загине. Але фрідайверів це не зупиняє. Починається шалена гонка за кожен сантиметр блакитної прірви.
1960 — Енцо Майорка: 45 м, потім 49 м.
1961 — Енцо Майорка: 50 м!!!
Межу досягнуто! Учені зміщують планку смертельної небезпеки глибше. І ви вірите, що хтось звертав увагу на заяви вчених?
1965 — Тетаке Вільямс: 59 м.
І тут на авансцену виходить Жак Майоль, який любив пірнати з дитинства, та вже приймав участь у міжнародних змаганнях з фрідайвінгу. Але заявляється він скоріше не як спортсмен, скільки як авантюрист та дослідник власної природи й океану.
1966 — Жак Майоль: 60 м. І цей карнавал безумства продовжується.
1966 — Енцо Майорка: 62 м.
1967 — Роберт Крофт: 64 м.
1968 — Роберт Крофт: 73 м.
1969 — Енцо Майорка: 74 м.
1969 — Жак Майоль: 75–77 м.
1973 — Енцо Майорка: 80 м......
Дельфін чи чарівна русалка.
Вперше Майоль зіткнувся зі зграєю невеличких дельфінів десятирічним хлопчиськом, коли пірнав із братом у японського острова, уявляючи себе шукачем перлів. Ця подія залишила в пам'яті юнака незабутнє враження, до якого він неодноразово повертався у своїх спогадах.
1957 рік. Майоль починає працювати в океанаріумі Маямі, де знайомиться з дельфінихою на ім'я Клоун, яку він називав Примадонною.
— Вона почала зі мною фліртувати
— Як вихована дівчина, вона не дозволяла мені торкатися її плавника))
- Навіть поцілунок найкрасивішої дівчини у світі не приніс би мені стільки задоволення, як торкання до Клоун
Але за цим сексуалізованим гуморком стояла щира дружба людини та дельфіна, якого він вважав рівним до себе. Спілкування з Клоун стало поворотним моментом у його житті. Майоль почав набагато серйозніше вивчати дихання, розслаблення та можливості адаптації людини до підводного середовища.
Від рекордів до досліджень
1976 — Жак Майоль: 101 м; 1983 -105 м!!!
Але на той час, вже роздратований цією «лихоманкою рекордів», Майоль виступає із заявою, загальний зміст якої:
у фрідайвінгу немає місця мірянню розмірів геніталій, та переходить до наукових досліджень власного тіла.
Сенсори та катетери, розміщені всередині та зовні. Наслідки тих експериментів відчувалися роками у вигляді білю. Але це дало вченим безцінний матеріал про те, як функціонує організм людини на глибині в стані АПНОЕ.
Майоль вивчав поведінку не тільки дельфінів, але і інших тварин, які живуть у водойомах та вміють затримувати дихання- ігуан та тритонів, жаб та крокодилів.
Із самого початку Майоль практикував йогу, щоб досягти результатів у фрідайвінгу і пропагував її іншим любителям пірнати.
Так хто ж такий Жак Майоль?
Уж точно не той покритий лоском герой, яким зобразив його всесвітньо відомий режисер.
Жак Майоль -ексцентричний спортсмен, жадаючий слави, але готовий у будь який час бігти від суєти в океан, щоб побути на самоті. Авантюрист та мандрівник міняючий професії та місця, як рукавиці, але вірний справі усього життя, вивчати власну природу та океан.
Страсний коханець, і ця тема окремого дослідження))), але й дослідник, який дав людству цінний матеріал про природу АПНОЕ.
Захисник дикої природи та філософ який написав книгу "Homo delphinus"
Людина яка пристрасно закохалася в Клоун, але так і не стала справжнім дельфіном...
X-MIX — культура екстремальних видів спорту.
Досліджуємо історію, людей, місця, музику, мистецтво та філософію екстремальної культури.
Продовження історій, цікаві знахідки та нові публікації — у нашому Telegram-каналі.
