Завершальне прев'ю цього сезону! Приношу вибачення, що з запізненням.
Лос-Анджелес Лейкерс
Про минулий сезон :
Якщо б не обмін Луки Дончича і падіння з неба на голову Роба Пелінки щастя, що називається Ніко Гаррісон - цей сезон для Лейкерс став би черговим ігровим роком сповненим нудьги, підкилимних інтриг, драм, а фінальним актом був би "пук" в муку. Іншими словами ми б спостерігали з вами класичний прояв сучасного мистецтва.
Багато вболівальників Лейкерс встигли полюбити Ентоні Девіса. І для деяких з них, обмін ЕйДі став рівноцінний зраді, продажу душі. Все ж переважна більшість вболівальників цього клубу розуміла, що душа в Голлівуді - це дрібна валюта. А у ЛАЛ появилась можливість заповнити порожнечу постлеброноджеймівської епохи новою, справжньою суперзіркою.
Те, що Джей Джей Реддік виявився хорошим тренером - для мене це стало частково несподіванкою. Хоча я неодноразово наголошував на тому, що Реддік є розумним хлопцем і в силу моїх знань на розуміння баскетболу мені й справді здавалося, що він може стати хорошим тренером. Просто до кінця не вірилось у те, що цей успішний подкастер зможе мати позитивний вплив на сучасних Лейкерс, зокрема на їх головних зірок, які вже давно перестали слухати будь-кого окрім себе.
Так, Бронні Джеймс виявився нікудишнім гравцем. З іншої сторони цьому наче і не варто було дивуватися, оскільки НБА, а також Лейкерс зокрема - це не про меритократію.
З приходом Дончича Лейкерс не те, щоб ожили. Але вони стали іншими. Лука був не у формі. Своїм зовнішнім виглядом скоріше нагадував Джей Ді Венса з мемів - трохи круглого, вспухлого та смішного.
Також була невдала спроба обміняти Далтона Кнехта на Марка Вільямса. Але про цю угоду, таке враження, хотілося б так само швидко забути, як ту саму ніч випускного.
Про міжсезоння :
В основному акцент робився на тому, що команді потрібно знайти центрового, який би задовільнив потреби Луки Дончича. Адже під кінець його каденції в Далласі, пара центрових Дерек Лайвлі та Деніел Ґеффорд була наче втіленням ідеалу.
Знайшли Діандре Ейтона.
Так, звичайно, вболівальники Лейкерс ще тішитимуть себе ілюзіями про те, що це колишній пік №1 Драфту. Що це колишній френчайз центровий Фінікса. Що він перебуває близько до свого фізичного прайму і у якого є хоча б крихти спортивної гідності, щоб він спробував реабілітувати своє чесне ім'я в Лізі. Я кажу, що ці "потішання" будуть тривати максимум до Різдва, після чого таки доведеться знімати рожеві окуляри та просити Олексія Леня на колінах, щоб той повернувся в Лос-Анджелес.
Адже окрім номінальної гри на позиції центрового, потрібно доволі реально виконувати функції центрового, зокрема відповідати за оборону і все що з нею пов’язано, а також те, що краще підходитиме під стиль гри словенця. А це не про сьогоднішнього Ейтона.
Ще один акцент робився на тому, що Лука Дончич повинен привести себе у форму. І, сказати чесно, по тому як він виглядав влітку та восени, перед стартом сезону, виглядає так, що він чи не вперше за 5 чи 6 років підходить до початку регулярки у своїй найкращій фізичній формі!
Так за різними даними, Лука скинув близько 12-15 кілограм ваги, порівняно з минулим сезоном. Окрім цього він підписав новий контракт з Лейкерс. Тому, як мінімум це має тішити вболівальників.
Серйозною втратою стане відхід з команди Доріана Фінні-Сміта, який минулого сезону виконував функцію "Швейцарського ножа". Цікавими є підписання Маркуса Смарта та Джейка ЛаРавії.
Про майбутній сезон :
Новий сезон Лейкерс починають без Леброна Джеймса. Для "короля" це вперше в кар'єрі, коли він змушений буде пропустити матч-відкриття сезону. Це, без перебільшення, історичний момент - мов корона, яка нарешті впала, і тепер усі затамували подих : чи зможе Лука Дончич зробити те, чого не зміг зробити Ентоні Девіс? Підняти її і одягнути собі на голову?
Гадаю йому вдалося зробити це ще під час минулого сезону, зокрема в плей-оф. Головне витримати тиск медіа, а він буде. Зокрема тієї частини, яка лобіюється Клатч Спортом. Пережити декілька перших ігрових днів з Ейтоном і постаратися не розбити стілець об голову якогось Далтона Кнехта.
Лос-Анджелес Кліпперс
Про минулий сезон :
Перед минулорічними Кліпперс хотілося б зняти капелюх, якщо я б носив такий. Адже після того, як ЛАК відмовилися продовжувати контракт з Полом Джорджем. Після того як стало зрозуміло, що Кавай Леонард пропустить левову частину сезону, знову, особисто у мене виникали сумніви щодо того, на скільки високо їм вдасться фінішувати в турнірній таблиці. А вони взяли і фінішували на 5 сходинці Заходу, вигравши 50 матчів.
В якийсь момент сезону вони були однією з кращих команд НБА. Як мінімум якщо довіряти просунутим статистичним метрикам.
Івіца Зубац виріс в легітимного гравця рівня Збірної НБА. Коли Кавай був здоровий - грав на високому, близькому до елітного рівня. Ширина ротації команди вражала.
Все ж, коли справа дійшла до реального баскетболу, а не до статистики - Кліпперс доволі жорстко поставили на місце.
Джеймс Гарден, як це постійно з ним трапляється в плей-оф, наче та карета з "Попелюшки" Шарля Перро - як тільки насуваються важливі матчі, цей хлопець перетворюється на живе перевтілення гарбуза. Ротація Кліпперс, виявляється не такою ж вже й широкою та якісною. І навіть тепер вже рідні стіни нової арени Інтуїт Доум, з найманими "ультрас", не сильно то і допомагають.
Про міжсезоння :
Найбільше мені запам'яталось скандалом пов'язаним з корупційними махінаціями клубу та Кавая Леонарда.
Минулого міжсезоння, в моїх очах, НБА зазнала декілька репутаційних ударів "під дих".
Окрім божевільних висловлювань Адама Сільвера про те, що Ліга у нас тепер "гайлайтна" і що баскетбол, як такий, дивитися більше не потрібно. Достатньо скачати китайський тик-тик, дивитися 5 секундні кліпи і вчасно підтирати салфеткою слину, яка тектиме з рота від перенапруження когнітивних процесів. Скандал з Каваєм був одним з таких.
Не знаю як ви, але скажу особисто за себе, що я й справді велику частину свого життя прожив у ілюзіях. Зокрема тих, що пов'язані з меншовартістю. Що ось "за бугром" все чудово, все розвинуто, все класно. Попри очевидні проблеми які існували, існують і продовжуватимуть існувати в Україні, з якими потрібно боротися і намагатися виправляти хоча б на індивідуальному рівні, ось ці "західні демократії", на мою думку, обісрались на повну. Швидше за все вони завжди такими були, просто в силу свого досвіду, світогляду, мені не одразу це вдалося помітити.
Але так, випадок з Каваєм яскраво демонструє, що "там" такі ж самі потвори. Які "сцяють" простим людям в очі, вдаючи, що вони самі розумні і можуть обходити правила просто тому, що багаті.
Які "популяризують" баскетбол проводячи виставкові матчі в Об'єднаних Арабських Еміратах, замість того, щоб по справжньому популяризувати його в таких країнах як Камерун, Сенегал та інших. Але, звідти ніхто не занесе бабок))
По суті Кліпперс, як і Кавая, мали б покарати. По факту, за Кліпперс, а конкретно за Балмера, заступились інші власники клубів НБА.
В Україні корупція і тому вона пАгана. А наша корупція НАЙКРАЩА у світі! Чиста, доглянута і в шапці. Головне не переплутайте!
Повертаючись до баскетболу, влітку, Кліпперс підписали Бредлі Біла, контракт якого Фінікс розписав, як до того Бакс розписали контракт Лілларда. Також з ринку вільних агентів до них прийшов Кріс Пол, який оголосив, що наступний сезон стане для нього останнім в кар'єрі та Брук Лопез.
З Джеймсом Гарденом та Ніколя Батюмом Кліпперс продовжили співпрацю. На Драфті під 30-м піком обрали Яніка Конана Нідергаузера. Окрім цього, за підсумками тристороннього трейду, з Кліпперс пішов Норман Павел, на зміну якому прийшов Джон Коллінз.
Про майбутній сезон :
З огляду на вік основної обойми ЛАК, їх майбутній сезон можна назвати "Останнім походом ентів". Не знаю, правда, хто в історії Кліпперс стане їх "Саруманом". І навряд чи їм вдасться здобути перемогу, за підсумками цього походу.
Але, як там кажуть про самураїв? Що у них нема цілі, зате є шлях?
Ну, ось ці енти-самураї і йтимуть кудись. Попутного їм вітру в срак...
Ґолден Стейт Ворріорс
Про минулий сезон :
Сезон, в першій половині якого, у повітрі витало відчуття приреченості.
Майк Данліві так і не зумів знайти підсилення для Стефа Каррі. Чутки про інтерес в бік Лаурі Маркканена, Пола Джорджа, залишились просто чутками. Клей Томпсон пішов геть з команди. Новачки, що поповнили ростер Ворріорс не вражали. Наявна молодь ҐС, в кращому випадку прогресувала недостатньо для того, щоб ставити перед командою амбітні цілі. В гіршому випадку - перебувала в стагнації.
Події розвивались явно не за найкращим сценарієм. Адже не на таке завершення кар'єри заслуговував Стеф Каррі, який все ще демонстрував високий рівень гри.
І коли здавалося, що "Бетмен" ось-ось впаде під натиском ворогів, йому на допомогу прийшов "Робін"!
Здавалося б доволі заїжджена та банальна алюзія, все ж максимально влучна у випадку з ҐСВ!
Обмін Джиммі Батлера, як тоді мені здавалося, нависав над Ворріорс як "Дамоклів меч". Це був чи не єдиний, очевидний варіант розвитку подій, як для клубу так і для самого гравця. Тим паче, що з початку, ні сам Батлер не поспішав в Ґолден Стейт. Ні головні люди в організації ҐС, такі як Каррі, Ґрін та Керр, не були у захваті від можливого залучення до складу вікового гравця, з високою зарплатою, травматичного та проблемного у роздягальні.
Все ж, перехід Джиммі виявився приємнішим ніж смак меду та масла, що були додані в склянку теплого молока! А рекорд 23-7 у матчах регулярки, в яких Батлер та Каррі грали разом, свідчив про те, що в ігровому плані тандем цих гравців працював як має бути! Нарешті у Стефа появився рівноцінний йому за рівнем та якістю гри партнер, справжня зірка №2, другорядний скорер, яким, на жаль, вже не міг бути Клей Томпсон. І яким, на жаль, так і не зміг стати Джонатан Кумінґа.
На жаль, виступи в плей-оф для Ворріорс закінчились у другому раунді, в серії проти Міннесоти. На мою думку, передусім через травму Стефа Каррі.
Про міжсезоння :
Влітку Ворріорс зконцентрувалися на відновленні ветеранів та покращенні взаємодій між гравцями. Так Джиммі Батлер запрошував гравців до себе додому, на такий собі кількаденний "ретрит".
На ринку вільних агентів попрацювали доволі стримано, по суті підписавши одного Ела Горфорда. Окрім цього продовжили співпрацю з кількома ветеранами, в тому числі з Квентіном Постом, Гільєрме Сантосом, Ґарі Пейтоном. Також відновили співпрацю з ДіЕнтоні Мелтоном.
Нарешті завершили сагу з продовженням контракту Джонатана Кумінґи. Домовились про продовження на 2 роки за 46.8 мільйонів.
Про майбутній сезон :
Перспективи Ворріорс мене не можуть не тішити. Якщо ми говоримо саме про ігрову складову. І якщо б плей-оф розпочинався десь за декілька тижнів, їх шанси на успіх я б оцінював доволі високо.
Але, до плей-оф ще потрібно дожити. У нашому випадку буквально. У випадку з гравцями Ґолден Стейт - формально. Адже ключовим гравцям команди, що визначатимуть гру, не просто далеко за 30 - їм далеко за 35. Тим паче, що у кожного з них просто гігантський пробіг, без прив'язки до віку. Лише у плей-оф, Батлер, Каррі, Ґрін та Горфорд сумарно зіграли 651 матч. Це дуже багато. Це неймовірне додаткове навантаження.
Тому, основним завданням на сезон стане те, щоб максимально без втрат, максимально здоровими ввійти в постсезон.
Фінікс Санс
Про минулий сезон :
Так влітку цього року, в Тайланді, трапилася доволі цікава, водночас кумедна та неординарна подія.
В одній з місцевих провінцій Накхон Натчасіма, поруч з Національним Парком Кхао Яй, дикий слон на ім'я Плай Біанг Лек тихенько зайшов собі у один з продуктових магазинів. Незважаючи на свої гігантські розміри, 30-ти річний слон делікатно ходив собі по магазину, чемно їв крекер, банани і практично без шкоди пішов звідтам геть.
Згадав я цю історію тому, що є такий вислів : "поводить себе наче слон у крамниці з посудом".
На відміну від Плай Біанг Лека, Мет Ішбіа залетів у Фінікс не просто як слон, а як стадо слонів, практично вщент розтрощивши колектив, який лише нещодавно виходив у Фінал НБА і вважався одним з претендентів на те, щоб бути домінантною силою Заходу на роки вперед.
Звичайно, всіх "собак" вішати на Ішбіу я не стану. Але його імпульсивне та токсичне бажання перемагати вже і на вчора й справді зруйнувало структуру ростеру команди.
Підсумок : 11 місце Заходу, 36 перемог проти 46 поразок, не вихід навіть в плей-ін.
Про міжсезоння :
Влітку на Санс чекали тектонічні зміни які повністю поховали період забігу їх "Великого Тріо" з Кевіном Дюрентом та Бредлі Білом.
Контракт Біла розписали. Тоді як за 2-х річну оренду Кевіна Дюрента отримали в кращому випадку 25% того, що віддали : Джейлена Ґріна, Ділона Брукса та Кхамана Малуача.
Продовжили співпрацю з Ніком Річардсом, підписали Коліна Ґілеспі. Не зрозуміло для чого обміняли Марка Вільямса. Напевно щоб бути в тренді НБА з бігменами. Правда грати одночасно з трьома центровими без кидка.. це трохи за межею добра та зла.
Щоб хоч якось компенсувати ментальну травмну нанесену Девіну Букеру, гравцю зверху докинули 133 мільйони на 2 роки.
Про майбутній сезон :
В знаменитому ролику з колишнім мером Харкова, Михайло Д. звернувся до закадрового голосу з фразою : "нємножко тєкст па-дебільнаму напісан".
Те ж саме хотілося б сказати і про ростер Санс який поголовно складається з центрових та шутінг гардів.
"Нємножко ростєр па-дебільнаму составлєн. Давай по новай, Мет Ішбіа, всьо янйух".
Сакраменто Кінґз
Про минулий сезон :
Не хотілося мені заморочуватися на рахунок прев'ю Сакраменто, адже це брати по нещастю з Фініксом, у яких до болю подібна ситуація. Думав просто скопіювати текст про Санс, замінити декілька назв і все. Тим паче, що навряд чи хтось би це читав, відповідно не помітив би такої кричущої недбалості!
Все ж у Кінґз своя історія.
Як і у випадку з Санс, ще донедавна "королі" почувалися успішними. Хоча б відносно того, якими вони були 16 років поспіль, починаючи з середини 2000-х, закінчуючи 20-ми роками 21-го століття. Вийшли у плей-оф, мали чудового тренера, якісних зірок, перспективного молодого гравця.
Минулого сезону це все завершилося.
Так, від ростеру ще залишився каркас. Все ж, найкращий гравець команди, ДіАрон Фокс запросив обмін, за підсумками якого відправився в Сан-Антоніо, а йому на заміну прийшов Зак Лавін.
Якщо б це сталося в WWE, подібний розвиток подій я б порівняв з тим, як у одному з давніх сюжетів, Вінс МакМен "зняв маску", відкрив таємницю про те, що саме він є "Вищою Силою" яка стояла за всіма діями угрупування поганців "Міністерство Пітьми".
У випадку з Сакраменто, під маскою "короля" ховався б "бик" з Чикаґо.
Адже надивившись на "успіх" Чикаґо, в Сакраменто вирішили "у нас все точно вийде" і до білого європейського центрового без захисту, додали Демара Дерозана та Зака Лавіна. З відсутніми навіть натяками на оборону та шутинг збоку оточуючих ними гравців, без яких навіть теоретично неможливо уявити, щоб все це запрацювало. Я вже мовчу про практику.
Про міжсезоння :
В міжсезоння Сакраменто активно проявляли інтерес до Джонатана Кумінґи. А у підсумку підписали Рассела Вестбрука.
Без жодної компенсації обміняли Йонаса Валанчунаса в Денвер на Даріо Шарича. Гадаю він складе гідну компанію в лайнапі поруч з Вестбруком, Дерозаном, Лавіном та Сабонісом! Якраз залишатимуться в тренді з двома бігменами в п'ятірці!
Також продовжили контракт з Кіґаном Мюрреєм 140/5, що як на мене є переплатою. Але Бог їм суддя.
Найкращим підписання літа для Кінґз став Денніс Шрудер, який був частиною обміну. 44 мільйони на 3 роки, таким став його контракт.
Про майбутній сезон :
Це буде сезон сповнений болю, розпачу та страждань.
Я б навіть ризикнув сказати, що ще протягом цього сезону клуб попрощається з Домантасом Сабонісом. Який вже натякав на те, що готовий розглянути варіанти з продовженням кар'єри деінде. Інша справа, що Ліга в плані центрових укомплектована. І особисто у мене складається враження, що у нього або взагалі нема, або дуже мізерний ринок. Можливо когось ще зацікавить Малік Монк.
Вболівальникам Сакраменто я б рекомендував скористатися порадою такого собі Пінхеда, персонажа з фільму "Повсталий з пекла", який сказав одній з героїнь фільму, коли та почала плакати : "Будь ласка, давай без сліз. Вони є марною тратою чудового страждання".
Нехай навіть у стражданні ви знайдете бодай найменше джерело сатисфакції!
P.S.
Прев'ю Східної Конференції :
Прев'ю Західної Конференції :
