Ну ось і все, прийшов час вирішальної серії сезону. Не знаю як для Вас, а для мене, дуже часто, цей період викликає смуток. Хоча попереду фінальні матчі двох найсильніших колективів Ліги, все ж підсвідомо розумієш, що це останні подихи чергового, крутяцького сезону НБА!
Тому, в такі моменти завжди згадую про вислів : "Не плач, тому що це закінчилося. Посміхнися, тому що це відбулося". А отже, з усмішкою на обличчі, приступаємо до прев'ю Фіналу НБА сезону 2025/26!
🛣️ Шлях до Фіналу
Для обох колективів шлях до Фіналу був відмінним.
Нікс підійшли до заключної серії сезону на серії з 11 перемог поспіль, розтрощивши у другому та третьому раундах Філадельфію та Клівленд з сумарним рахунком 8-0. В цілому можна сказати, що їх суперники були +/- одного і того ж рівня, від яких ньюйоркці виглядали сильніше на дві голови.
У Сперс навпаки, з кожним наступним раундом, сила суперників зростала. Як і загальна кількість проведених матчів. В Фіналі Заходу, дещо сенсаційно, САС здолали Оклахому у виїздному, 7-му матчі.
На жаль так сталося, що я послухав декілька подкастів, подивився декілька відеооглядів прев'ю Фіналу і помітив певну тенденцію, з якою змушений дещо не погодитися.
Практично всі кого мені вдалося послухати - безбожно вилизували Нью-Йорк Нікс і те, які вони молодці, яку форму в плей-оф вони набрали.
Звісно, їх переможний стрік, а також форма, яку вони набрали - й справді серйозні! Все ж хотілося б дещо заспокоїти тих, хто розхвилювався і кого вразили ці перемоги. Адже варто подивитися і пригадати, проти кого вони були здобуті і в якому стані перебували їх суперники. Хоча і намагатимуся зробити це без надмірного ревізіонізму.
Те, що Нікс пройдуть Гокс - читалося. Як і те, що в цій серії вирішальну роль гратиме КАТ. Проти якого, фактично, у Атланти не було протидії. Звісно я очікував, що домінація Таунса виглядатиме дещо по-іншому. Все ж варто віддати належне розгромній перемозі Нікс у матчі №6. Це була не просто перемога, а наруга. Не дрібне, кишенькове пограбування, а повноцінний збройний напад з нанесенням важких тілесних.
Те, що у другому раунді на Нікс чекала Філадельфія, а не Бостон - це певний збіг обставин. Так, 76-ті перемогли Селтікс. Все ж було відчуття, що бостонці програли цю серію самі. Так, повернення Джоеля Ембііда посеред серії виявилося летальним для "кельтів". Але, чи зробили Селтікс все від них залежне, щоб перемогти? На мою думку - не зовсім. Що у другому раунді продемонстрував Майк Браун прямо сказавши, що секрету, як такого нема - ми просто атакували Ембііда, використовуючи слабкі сторони Філадельфії. Чого, на мій погляд, не вдалося зробити Бостону. Джо Маззуллі.
Так, серія проти Клівленда завершилася у першому матчі. І можливо, якщо б Нікс не дістали цей матч з задниці, Фінал Сходу склався б за іншим сценарієм. Але, чи варто нагадати, через що ньюйоркцям вдалося камбекнутися? А точніше через кого? І так, це також не було секретом ні для кого, що Джеймс Гарден поганий оборонець. Але те, що з часом Кавальєрс банально закинули грати - це нікого не збентежило? Якщо б я не знав контекст, я б подумав, що Клівленд саботують ці матчі. Можливо зливають тренера, чи ще щось.
На противагу цьому, кожен матч Сан-Антоніо у плей-оф, на шляху до Фіналу - гартував їх саме для цього моменту. Дві останні серії проти Міннесоти та Оклахоми Сперс закривали на виїзді. Я не маю на увазі, що Нікс підготували для себе "теплу ванну". Все ж, на мій погляд, не на цьому варто робити акцент для того, щоб підняти інтригу в серії, зрівняти шанси колективів на чемпіонство.
🏀 Сильні та слабкі сторони : ключові спостереження
Що мені сподобалося, на чому робили акцент аналітики, яких вдалося прослухати.
🗽 Для Нікс :
📍 Підбирання в атаці
📍 Наявність повноцінної п'ятірки шутерів
Про силу підбирання в атаці Нікс я писав протягом кількох років. І хоча я це ототожнював зі стилем гри Тома Тібодо, попереднього тренера, все ж ньюйоркці і після його відходу продовжили бути однією з найкращих команд Ліги в підбиранні м'яча на чужому кошику (12.7 разів, 6 місце в регулярці), виграючи приблизно 33-34% підбирань в атаці, що також дозволило Нікс перебувати серед лідерів за цим показником.
В матчі №7 Фіналу Заходу, в першій його половині, Оклахома домінувала над Сан-Антоніо у цьому аспекті гри. Та й загалом, краще підбирали м'яч на обох половинах майданчику, що дозволило їм постійно триматися у грі. Після чого, в другій половині стався розворот на 180 градусів. І хоча рахунок залишився +/- рівним все ж було відчуття, що Сперс перехопили ініціативу.
Попри те, що у Оклахоми були хороші показники влучань з-за дуги протягом регулярки, все ж я не сприймав їх як колектив шутерів. Тим паче після того, як з ротації випали такі гравці як Айзея Джо та Аарон Віґінс. В кінцевому результаті, Джейлен Вільямс та Еджей Мітчел пропускали кінцівку серії, Чет Голмґрен випав з гри. Ні Дорт, ні Карузо, ні Джайлін Вільямс так і не змогли реалізувати власні кидки. Що явно зіграло на руку Сан-Антоніо.
Зважаючи на те, в якому "вогні" перебувають Мікал Бріджес, Лендрю Шемет, та й в цілому Нікс - це явно є ключовою, сильною стороною Нью-Йорка. Закидати, перекидати суперника. Адже в межах двоочкової зони, в фарбі, набирати очки буде важко. Єдиний шанс виграти в команди Вембі - це влучати з-за дуги.
👽 Для Сперс :
📍 Наявність Брансона та Таунса в обороні
Не те, щоб у Нікс більше не було слабких сторін. Сюди ж можна записати і те, що вони все таки продовжують сильно покладатися на Джейлена Брансона як основного і єдиного координатора в атаці, який є менш ефективним без м'яча ніж з м'чем в руках. Але наявність Джейлена та Карла в обороні - це проблема.
Майк Браун був відвертим на рахунок Ембііда, Гардена, що як тільки подібні хлопці присутні на паркеті в суперників - їх одразу ж починають тероризувати. Джейлен Брансон це така ж солодка булочка, як і Джеймс та Джоель.
Таунс - це машина по зароблянню дурних, необов'язкових фолів. Так, цього сезону, цього плей-оф він демонструє свою найкращу гру в обороні в кар'єрі. Але, якщо проти східних суперників, його помилки виявлялися некритичними і їм не вдалося на них капіталізувати свою перевагу, через відсутність потрібних виконавців, таланту. Гадаю у Сан-Антоніо з цим може не виникнути проблем.
❌ Матчапи та Х-Фактори
Х-Факторами серії, вважаю, стануть центрові Нью-Йорк Нікс.
Що Карл-Ентоні Таунс, що Мітчел Робінсон, несуть у собі сукупність сильних сторін та загроз, проти яких, потенційно, Віктор Вембаньяма може не знайти протидії.
Що КАТ, що Робінсон є кремезними, рухливими, фізично сильними центровими. Не скажу, що попередні суперники САС мали гірших центрових. Але, інколи складалося враження, що їм чогось та й бракувало. Так, в минулій серії, на диво Айзея Гартенштайн виявився найкращою відповіддю проти Вембаньями. Але і він часто не встигав проти Віктора, особливо в моменти, коли Вембі вирішував обіграти його 1 в 1. В цьому аспекті, як на мене, що Робінсон, що Таунс можуть виявитися більш слушними.
Що Робінсон, що Таунс є елітними підбираючими центровими. Як в атаці, так і в обороні. В серії проти Оклахоми, 2 з 3 поразок Сан-Антоніо припали на матчі, коли Вембаньяма підбирав значно нижче своїх середньостатистичних показників : 4 і 6 разів.
Конкретно у Робінсона може бути багато мінусів. Зокрема його низький % влучань з лінії штрафних, схильність до травм. Хоча пишуть, що він буде готовий вже до матчу №1, все ж побачимо на скільки добре йому вдалося відновитися після операції на зламаному мізинці. Хоча б тому, що у Робінсона дуже активні руки. В цьому аспекті, можливо, він найкращий центровий у Лізі, який може обороняючись 1 на 1, встигати на ногах при чому вдало вибивати м'яч під час володінь суперників. Тому, Вембі варто начуватися.
Особисто мені цікаво чи вдасться Майк Браун до рішення частіше задіювати Таунса з Робінсоном у одному лайнапі? Так, звичайно, це матиме й негативні наслідки, як для створення простору, так і для оборони проти мобільних п'ятірок з гравців, що загрожуватимуть кидками з-за дуги. Але мати дві такі вежі під кошиком, тим паче, коли одна з них може розтягувати Віктора, витягувати його ближче до дуги - це, як на мене, може виявитися цікавим рішенням!
Що стосується матчапів, як вже багато хто зауважив, Сан-Антоніо перейшли на так звану "One Man Zone" оборону, де Віктор залишається чатувати в районі фарби, самостійно створюючи зональну оборону, натомість решта гравців захищаються більш персонально.
Джейлен Брансон часто бачитиме перед собою когось з трійки оборонців Фокс/Гарпер/Касл. Початок серії, очікую, розпочнеться саме з того, що Стефон оборонятиметься персонально проти Джейлена, а далі зважатимемо на ситуацію. Вінги відповідатимуть за вінгів. Фокс, швидше за все, перекриватиме найменш небезпечного атакуючого гравця Нікс. Гарт, Шамет.
У зворотньому напрямку, Нікс пробуватимуть оборонятися проти Вембаньями всіма доступними одиницями. Масивні Анунобі, Гарт. Центровими Таунсом та Робінсоном. Згідно такого розкладу, Брансон відповідатиме за найменш небезпечного атакуючого гравця Сперс, ідентично Фоксу. Моментами це буде Шампань, Картер Браянт та інші гравці, які переважно нестимуть загрозу стаціонарно.
Брансон шукатиме Фокса. Намагатиметься грати через пік-енд-рол та пік-енд-поп. Фокс, Касл, Гарпер, Вассел шукатимуть Брансона. У відповідь намагатимуться залучати у свої комбінації Брансона та Таунса.
🏆 Прогноз серії
🏆 Перемога Сан-Антоніо Сперс з рахунком 4-2
Очікую від Сперс тотального полювання на Джейлена Брансона з максимальним перекриттям кисню для нього. Як то кажуть "відрізати змії голову". Після чого, з Нікс буде простіше розібратися.
В попередніх серіях Касл довів, що може вдало захищатися проти Едвардса, Шея. Не хочу знецінювати Брансона, але, на мій погляд, проти нього мало б бути оборонятися легше. Через різницю у розмірах. Через те, що проти нього буде простіше грати в атаці, заощаджувати більше сил на оборону.
Також я очікую, що "вогняні" серії Шемета та Бріджеса завершаться. Мікал вже в останньому матчі проти Кавальєрс "потух". Тоді як Шемет навряд чи продовжить влучати з-за дуги на рівні 60% в плей-оф, 81% в останніх 6 матчах.
Я не вірю, що Анунобі та Гарт вдало оборонятимуться проти Вембаньями. Хоча багато хто серед аналітиків називають їх ключовими оборонцями Вембі. Віктор надто високий для них і будь-який кидок з-під їх опіки має бути для нього відкритим.
🏆 МВП Фіналу НБА
🏅 Віктор Вембаньяма
Не очікував я, що йому разом з Сан-Антоніо вдасться з першого разу не просто вийти у Фінал НБА, але й на шляху здолати Оклахому. Але, ось ми тут.
Сподіваюся це лише початок його тривалої подорожі в НБА, за якою, особисто мені, буде дуже цікаво спостерігати!
Бажаю Всім цікавих матчів, приємного та безпечного перегляду, де б Ви не були!
