Неможливо бути майстром у всьому, та це і непотрібно
Добрий вечір, дорогі гості та читачі. Сьогодні, я розкажу вам, що у мене на думці, знову. Чомусь, стало модно мати багато різних занять та поїдачів часу. Насправді, ці всі речі для людини не є необхідними, тому ми або слідуємо тренду, або елементарно стараємось втекти від своїх думо та переживань, постійно відволікаючи себе певною діяльністю.
Прочитав я тут якось заголовок: “Як же добре інколи просто помріяти”, або якось так. Після прочитання, я потішився, що люди хоть трішки почали приходити до усвідомлення засміченості нашого мозку та постійної діяльності. Ех, ці старі добрі часи про які я люблю розповідати постійно у своїх дописах, ну я ж історик, як-не-як. Цікаво було людям у яких все дозвілля зводилось до простого сидіння із своїми думками або спілкування з ближніми. У такій діяльності точно народжувалась якась нова думка або ідея. Сьогодні у нас чомусь мало народжується нових ідей, у більшості ми просто доїдаємо за іншими, та слухаємо їх. Про це у мене також був допис, дуже непогано я справився з ним.
Отже, цікавий у мене настрій зараз, витончено підбирати слова, а не поливати вас безладом з моєї голови. Був у мене період який надихнув мене написати цей пост, я просто займався всім чим міг, всіма видами діяльності: настільні ігри, вивчення мов, вчив програмування, працював і займвся спортом. Цей час був для мене повчальним, і я усвідомив, що копицю сіна у жменю не помістиш.
Мене почало істи зсереднин відчуття безкорисності та непрактичності такого життя, та я полишив більшість з того чим я займався у той період, та і не жалкую. Було щось схоже на життя самурая, шлях без цілі. Самурай ніс службу, та це і було його завданням, а ми просто робимо купку речей яким надаємо забагто значення.
Чи женемось ми за трендом, чи хочемо стати кращою або розуміншою версією себе кожного дня, немає значення. Головне те, що якщо людина ловить себе на думці що вона робить щось не так — ця думка її не покине доти, доки не буде відповіді на викликаюче напругу питання. Мозок ніколи не дасть вам витрачати ресурс організму даремно ^_^. Не чекайте холодного душу, зрештою.
Зрозуміти, для чого мені це
Це є наріжним каменем моєї життєвої філософії: якщо я не можу пояснити самому собі сенс дій які я виконую, тоді я повинен якнайшвидше перестати їх робити. Я боюсь когнітивного дисонансу, зрештою. Та і стояти на місці я також не хочу, потрібно завжди прагнути до більшого. Я не зміг пояснити на певному етапі сам собі для чого мені ця вся кількість неприбуткових занять, та діяльності яка не може принести мені явної користі. Відповідь також може бути, але якщо вона незадовільна, тоді шлях припиняється. Розворот на 180 і покидаємо це місце місячною ходою. Ці всі речі робились через велику кількість вільного часу, але це була незадовільна відповідь, треба було присвятити свій час чомусь конкретному та серйозному.
Можливо, ти втікаєш від чогось?
У моєму випадку це не було причиною розмаїття занять, але я переконаний що багато людей постійною зайнятістю та квапленням втікають від чогось. Потяг, який на повній швидкості летить у стіну, пам’ятаєте? Інколи потрібно нічого не робити та лежачи дивитись у стелю. Це також діяльність, я вас запевняю. І вона дуже продуктивно впливає на ваше самопчуття, та, більшість часу проведеного із собою без ґаджетів та позитивно впливає на ваше самопочуття, відключення світла мають декілька плюcів, хих. Люди стали забувати коли вони проводили час на самоті та наодинці, навіть практика медитації націлена на очищення голови від думок. А ви зробіть навпаки — викличте їх та відповідайте на всі питання які ваша свідомість вам поставить, це буває дивовижно.
Перше питання на яке потрібно відповісти це: “чи не забагато часу я витрачаю на речі які не приносять мені ніякої користі?”. Я не можу не погодитись, що багато чого я роблю чисто для гедоністичного задволення, але я не можу також не погодитись що ми стали м’якими, точніше, технологічний прогрес та розвиток людського виду з нами це зробив. Для мене є дивиним як люди реагують на елементарний сніг, від якого вже всі відвикли. Але ми не живемо у теплих краях, еге ж?
Постійних рух та життя у швидкому темпі корисний для тих, до кого біжать, але не для усіх. Дайте собі відповідь для чого ви витрачаєте свій час на забави та на іграшки, і яку конкретну користь вони вам приносять.
Мейнстрім
Сьогодні стало модно читати, займатись спортом та скоро стане модним цим не займатись. Трендовим стало слідкувати за своїм здоров’ям, не пити та не курити. Люди люблять мейнстрім та коритись моді тому що вони так почувають себе у безпеці. Людина як і всі інші тварини підкоряються стадному інстикту та тривожаться коли група їх підозрює або відкидає. Але не всі люди відчувають себе корисними або задоволеними у мейнстрімі. Здаватись кимось набагато гірше як бути чесним, а якщо брехня заволодіває тобою та ти вже прийняв чужородне тіло…
Відчувайте себе та не втікайте від себе, живіть з собою наодинці, оскільки Ти постійно сам з собою, і якщо у тебе конфлікт з своїм внутрішнім голосом, тоді у тебе серйозні проблеми. Не брешіть собі, не втікайте від себе, використовуйте свої ресурси з розумом та ніколи не соромтесь себе.
Свім тепла, мир
