Портленд Трейл Блейзерс
Результати минулого сезону : 13 місце, 33-49.
Зміни в ростері :
Прийшли - Скут Хендерсон (3 пік), Малкольм Брогдон, Кріс Мюррей (23 пік), Тумані Камара (52 пік), Роберт Вільямс, Діандре Ейтон.
Залишились - Енферні Саймонс, Шейдон Шарп, Матісс Тайбул, Джерамі Грент.
Нарешті це сталося - шляхи Деміена Лілларда та Блейзерс розійшлися! В Портленді зірковий розігруючий провів 11 років своєї кар’єри, посідав третє місце, після Стефа (14 років) та Клея (12 років) за тривалістю виступів за один клуб, серед діючих гравців. Можна довго дискутувати про те, скільки років віддав Дейм френчайзу, скільки якісних сезонів власної карʼєри. І чи достатньо сил доклало керівництво френчайзу для того. Я ж пропоную подискутувати на тему майбутнього френчайзу вже без Лілларда. Чи є воно? І якщо є, то яке воно те майбутнє?
З Матіссом Тайбулом та Джерамі Грентом, влітку, керівництво Портленду продовжило співпрацю. На рахунок Тайбула, на мою думку, Блейзерс правильно зробили, що вписались. Запропонувавши йому угоду 33/3. Тим паче на фоні того, що Маверікс хотіли увірвати його собі. Доволі адекватну пропозицію за відносно молодого гравця, якому повних 26 років, який не сильно випадає з логіки побудови нового ростеру, як через свій вік, так і через свої навички.
А ось контракт Грента можна вважати провальним. Звісно не для гравця. Адже коли на голову падають 160 млн на 5 років, потрібно хапати той чемодан з грошима руками та ногами та тікати. Тоді як для клубу він може стати якущо не 100% провальним, то вже в близькому майбутньому доволі болючим. Підписували його, я гадаю, ще в той момент, коли керівництво Блейзерс зберігало надію на продовження співпраці з Ліллардом. І це був додатковий «жест доброї волі» в сторону Дейма, що ми готові витрачатись задля перемоги!
Сучасному ж Портленду, Грент - не приший кобилі хвіст. Він занадто старий для того, щоб триматись за нього, в перспективах зростання молодих гравців. Він потребуватиме мʼяч, в свою чергу відбираючи можливості розвитку Хендерсона, Шарпа, Саймонса, Мюррея. Яке на свій рівень гри, він не заслуговує подібного контракту.
З Саймонсом Блейзерс підписали угоду ще минулого сезону, 100/4. Цей контракт, можливо, також не з найкращих. Тим паче, що в Портленді може повторитись ситуація з Ліллардом-Макколумом 2.0 - грою в два гарди, що домінують на мʼячі. Яка не принесла бажаного результату. Але Саймонс вартує своїх грошей, особливо в порівнянні з Грентом, хоча б за рахунок власного віку та перспектив.
Про перспективи Шарпа, я гадаю, можна говорити у одному блоці разом з Скутом Хендерсоном. Шейдон - 20ти річний 6ʼ6 вінг, пік №7 минулорічного Драфту. Звісно, останні 10 ігор минулого, коли Блейзерс достроково відправили на відпочинок своїх кращих гравців - це не зовсім правильний показник на який слід рівнятись. Але в них Шейдон набирав 24+6+4 з лінійкою 46/36/78%. Дані показники, за ефективністю, були рівноцінними тим, що він демонстрував на протязі свого першого сезону в Лізі. Себто, навіть після того як виросло використання гравця, кількість кидків, він не просів у якості. Сподіваюсь саме в наступному сезоні ми матимемо змогу повноцінного оцінити його, без тиску на результат, з помилками, які він матиме право допускати.
Що стосується Скута - це буде дуууже цікаво! Надзвичайно талановитий та перспективний розігруючий який при трішки інших обставинах міг би бути обраний №1 на Драфті. Та й в цілому, в любий інший рік, претендувати на найвище місце. Гравець практично без мінусів. Так, не дуже добре кидає з-за дуги. Але влітку посилено тренувався над цим компонентом гри зі Стефом Каррі. Невисокий, по мірках НБА. Зріст всього лише 6ʼ2. В цьому плані дещо випадає з тенденції сучасного баскетболу. Проте має непоганий розмах рук - 6ʼ9. А недостатки компенсує силою, швидкістю, атлетизмом, володінням мʼяча, прийняттям рішень. Потужний як в плані розіграшу так і в плані набору очок. Добре захищається. Витривалий. Коли згадуєш Скута, гравцем, котрий перший спадає на думку для порівняння є Рассел Вестбрук. Не факт, що Хендерсону вдасться стати тріпл-дабл машиною. Але бачу у ньому потенціал стати багаторазовим учасником МВЗ, Збірних НБА. Як мінімум гравцем подібного калібру.
Ну і на останок новачки-ветерани - Брогдон, Ейтон та Вільямс. На рахунок Брогдона, на мою думку, його торгуватимуть. Тим паче, що він розігруючий, грає на тій ж самій позиції, що і молоді надії Блейзерс. Тоді як Ейтон та Вільямс можуть стати довголітніми бігменами клубу.
Джокер сезону : Діандре Ейтон
Центровий перейшов у комфортну для себе ситуацію. Після років в Санс, тиску першого піку, та чемпіонських амбіцій «сонячних», з якими Діандре так і не вдалось упоратись, він переходить у колектив, що тільки заходить у перебудову. Тут він спокійно зможе розвивати свої атакувальні навички. У нього появиться більше свободи дій. З наявним Вільямсом, з яким, я переконаний, Чонсі Біллапс намагатиметься його «спарувати» у певних пʼятірках, йому буде простіше діяти в обороні, у нього нарешті появиться рівноцінний йому партнер по фронткорту, зникне необхідність тягнути захист команди в соло. Звісно за умови, що Роберт не так часто травмуватиметься.
В цілому, вже наявний ростер Блейзерс виглядає дуже і дуже симпатично. Я навіть не впевнений, що їм потрібно буде танкувати. І вони зі старту зможуть грати в доволі конкурентний баскетбол, особливо з акцентом на оборону. Що буде дуже корисно для молодих зірок команди.
Прогноз : 15 місце Заходу.
Юта Джаз
Результати минулого сезону : 12 місце, 37-45.
Зміни в ростері :
Прийшли - Кейонте Джордж (16 пік), Тейлор Хендрікс (9 пік), Ромео Ленгфорд, Джон Коллінз.
Залишилось - Очай Агбажі, Колін Секстон, Кріс Дан, Джордан Кларксон, Тейлен Хортон-Такер, Сімоне Фонтеккіо, Лука Шаманіч, Келлі Оліник, Лаурі Маркканен, Вокер Кеслер.
Перед початком минулого сезону, з приходом на роль президента з баскетбольних операцій Денні Ейнджа, Юта пішла у перебудову. Вони обміняли своїх найкращих гравців Гобера та Мітчела, отримавши за кожного з них велетенську компенсацію. Окрім піків, взамін, з кожного з обмінів вони отримали доволі крутих та як виявилось перспективних гравців - Кеслера з обміну Гобера та Маркканена з обміну Мітчела.
Вокеру практично безслідно вдалося замінити Гобера, хоч як би профансько це не звучало по відношенню до триразового «Кращого Оборонця». В свій перший сезон молодий 7ʼ1 центровий набирав 9+8+2 блоки в середньому за гру. І хоча Гобер вигравав нагороди не за рахунок красивої статистики, а передусім за рахунок вміння самотужки впливати на здатність вдало оборонятись колективу і в цьому компоненті він був системоутворюючим та найціннішим гравцем Джаз, у Кеслера безперечно є потенціал практично безболісно замінити француза.
Джокер сезону : Лаурі Маркканен
Гравець, перспективи якого практично поховали після статистично невдалого вояжу в Клівленд, коли його доволі чудернацьким чином використовували на позиції легкого форварда. Втім, «Фіннішеру» вдалося потужно заявити про себе в дкбʼютному сезоні за Джаз, набираючи 26+9 з 50% влучань з поля та 39% влучань з-за дуги по майже 8 спробах в середньому за гру. Це дозволило Маркканену вперше в житті поїхати на МВЗ, а згодом виграти нагороду «Кращому Прогресуючому» гравцеві сезону.
Завдяки цим гравцям, а також тренеру-новачку Вілу Харді, Юта на старті минулого сезону демонструвала переможний баскетбол і довший час йшла у верхній частині турнірної таблиці ЗК.
Цьогоріч, на Драфті Джаз випав 9 пік під яким вони обрали Тейлора Хендрікса. Також їм дістався під 16 піком Кейонте Джордж, якого вони отримали з минулорічної угоди з Міннесотою по Гоберу. Напередодні Драфту, навколо Хендрікса точилося багато розмов стосовно його обрання в Даллас. Оскільки він є своєрідним бігменом нового формату, який при потребі може виступати в ролі центрового маленької пʼятірки, або четвірки в масивнішому лайнапі. Ріст 6ʼ9, розмах рук 7ʼ1, Тейлор чудово оборонявся на рівні університетів, атлетичний з можливістю кидати з-за дуги. Тоді як Кейонте Джорджа я б охрестив як «Бредлі Біла для бідних». 6ʼ4 гард основною функцією якого є скоринг. Але судячи з його виступів в Літній Лізі та під час передсезонних матчів, цей хлопчина може з легкістю стати чи не найбільшим "стілом" минулого Драфту!
Також Юта обміняла Джона Коллінза з Атланти. Зараз вартість форварда найнижча в його карʼєрі, але я переконаний, що він зробить все у своїх силах, що повернутись на той рівень, за який йому раніше заплатили 125/5. Тим паче, що у нього є живий приклад з Маркканеном, котрому вдалося реанімувати карʼєру.
Про перспективи Юти наразі говорити важко. Тим паче наступного сезону, оскільки їм ще не вдалось обрости доволі великою кількістю талановитої молоді, котра б мала високі перспективи. А так, як Юта це доволі непривабливий ринок, слід чекати на те, що вони розвиватимуться в першу чергу за допомогою Драфту, а отже наступні декілька років знаходитимуться ближче до низу турнірної таблиці.
Прогноз : 12 місце Заходу.
Оклахома Тандер
Результати минулого сезону : 10 місце, 40-42.
Зміни в ростері :
Прийшли - Василій Міцич, Кейсон Воллес (10 пік), Давіс Бертанс.
Залишились - Тре Менн, Шей Гілжес-Александер, Аарон Віггінс, Джош Гідді, Джейлен Вільямс, Айзея Джо, Лу Дорт, Кенріх Вільямс, Усман Дженг, Алексей Покушевскі, Джейлін Вільямс, Чет Холмгрін.
Оклахома під керівництвом Сема Престі та Марка Дейнела впритул наблизилась до статусу нового, найперспективнішого колективу Ліги. У Оклахоми є декілька дуже цікавих молодих гравців, декого з них можна віднести до статусу зірок НБА. А також численну кількість Драфт піків : 17 першого раунду та 19 другого раунду до 2030 року. Звісно, привабливість Оклахоми, як ринку, не настільки висока порівняно з такими колективами як Ворріорс, Лейкерс, Нікс і т.п. Що може негативно вплинути на якість запрошених, виміняних гравців. Але, що є у Оклахоми і чого нема у вже згаданих колективів, так це молодої та сильної суперзірки.
Так, Кліпперс вже на протязі кількох років, я переконаний, кусають лікті. А вже через 2-3 роки можуть почати кусати інші частини тіла. Оскільки, прогрес Шея Гілжеса-Александера відбувається «семимильними кроками». Після переходу в Тандер, за останні чотири сезони оборонець набирає без малого 25+5+5 в активі у якого також 1,3 перехоплення та 0,8 блока в середньому за гру. Це показники рівня суперзіркового гравця. Особливо на фоні минулорічного перформенсу : 31,4+4,8+5,5+1,6+1 при лінійці 51/34,5/90,5. 5 місце у гонці за МВП та потрапляння в Першу Збірну НБА. ШГА опинився в ідеальній для себе ситуації, коли його другий рік в Лізі, гравець провів поруч з Крісом Полом. Тандер тоді вийшли в плей-оф де їм вдалося нормально так погаласувати в серії проти Рокетс.
Окрім ШГА також вистрілили й інші молоді та перспективні гравці Тандер. Так, Джейлен Вільямс посів друге місце в голосуванні за «Новачка Року», закінчивши сезон з доробком 14+5+3+1 перехоплення при майже 36% влучних кидків з-за дуги та 52% з поля. Джош Гідді все більше і більше нагадує мені «версію Бена Сіммонса здорової людини», завершив сезон з доробком 17+8+6 та 33% влучних кидків з-за дуги. Лу Дорт хоч і не виділявся якимись феноменальними діями в атаці, проте все ще залишається одним з найкращих персональних оборонців Ліги. Така собі адекватна та зменшена версія Ділона Брукса.
Наступного ж сезону, до Оклахоми приєднаються одразу декілька дуже цікавих гравців. В перше чергу мова піде про Чета Холмгріна, який через травму ноги пропустив цілий минулий сезон, а вже наступного - складе конкуренцію Віктору Вембаньямі у боротьбі за звання «Новачка Року».
Джокер сезону : Чет Холмгрін
Холмгрін є дуже і дуже цікавим проспектом. В атаці він чимось нагадує Кевіна Дюрента. У нього добре поставлений джампер, кидок з-за дуги, що при його 7ми футовому рості просто до неможливості ускладнює захист проти нього. В обороні - це блок машина. Так, звісно, йому буде дуже складно проти технічних та потужних центрових таких як : Йокіч, Ембіід, Сабоніс і т.п. Проте хайлайтів з «гамаками» буде достатньо.
Василій Міцич, з яким Оклахома влітку підписала контракт 23,5/3 - 2х разовий чемпіон ЄвроЛіги та 2х разовий МВП Фіналу Чотирьох у доробку якого є також звання МВП ЄвроЛіги 2021 року. Досвідчений та інтелектуальний розігруючий, який стане чудовим доповненням другої ланки Тандер.
Доукомплектувала Оклахома задню лінію підписанням новачка Кейсона Воллеса, за яким вони піднялись на Драфті з 12 до 10 піку. В першу чергу Воллес є надзвичайним оборонцем, що добре грає в захисті як при індивідуальних діях так і при командних. Чимось в цьому аспекті нагадує Патріка Беверлі, лише вищий ростом - 6ʼ4.
Так, у нього є доволі серйозні проблеми в атаці. Які, як на мене, можуть покритися наявністю таких гравців як ШГА, Холмгрін та Вільямс. Мені подобається думка стосовно того, що Воллес може стати наступником Дорта, якого, в теорії, можуть обміняти в найближчому майбутньому. Тим паче, що Оклахома обміняла собі дві зарплати Бертанса та Оладіпо. В сумі 3 гравця дадуть близько 42 мільйонів зарплати на наступний сезон. Що разом з піками може перетворитись на чудову пропозицію за солідного гравця. Підсумовуючи, хочеться побажати Оклахома удачі! Адже в недалекому майбутньому, вони можуть стати наступним, тріумфальним колективом, на кшталт Денверу, фундамент якого заклався з вдалих піків та зірок, що були вирощені власними силами.
Прогноз : 9 місце Заходу.
Міннесота Тімбервулвз
Результати минулого сезону : 8 місце, 42-40.
Зміни в ростері :
Прийшли - Шейк Мілтон, Трой Браун, Леонард Міллер (33 пік).
Залишились - Майк Конлі, Джордан МакЛафлін, Ентоні Едвардс, Нікел Александер-Вокер, Джейден МакДеніелс, Кайл Андерсон, Наз Рід, Лука Гарза, Карл-Ентоні Таунс, Руді Гобер.
Попри негаразди котрі спіткали Міннесоту минулого сезону, травми, дискваліфікації, бійки, особисто собі я дав шанс з ТВ. Я все ще хочу побачити як цей колектив проведе свій перший повноцінний тренувальний табір, пройде передсезонні ігри і ввійде в сезон без травм. І тільки після цього можна буде робити висновки стосовно подальших перспектив теперішнього ростеру клубу.
До позитиву я б відніс серію проти Наггетс. Особисто для мене було неозброєним оком помітно, що саме серія проти Міннесоти далась найважче Ніколі Йокічу. У нього вперше в кар'єрі у серії плей-оф, % влучань двохочкових кидків впав нижче 50% - 48%. На це, очевидно, вплинула наявність під кільцем Гобера та Таунса яким вдалося скувати дії найкращого в світі гравця. І це ще в серії були відсутні Джейден МакДеніелс та Наз Рід, які точно були б не зайві у цій серії, тим паче в протистоянні з тими ж Наггетс. Особливо Рід, ще один бігмен, з яким, доречі, Міннесота продовжила влітку контракт 42/3, з останнім сезоном негарантованим. Та й не тільки Наггетс. Адже будь ці гравці присутні у поєдинку проти Лейкерс, не дискваліфікуй себе по дурості Гобер перед протистоянням у плей-ін, саме Міннесота могла б теоретично вийти у плей-оф з 7 місця, попасти на підрозібраний Мемфіс, а дальше.. звісно, спекуляції на тему "якщо б баба була дідом" далекі від конструктиву, втім, все могло б скластись для ТВ зовсім по іншому.
Міннесота, як на мене, володіє всіма інструментами для того, щоб боротися і вийти переможцем з будь-яким колективом Західної Конференції. Їх гравці атлетичні, здоровенні! Окрім цього, з кожним роком все сильніше і сильніше лунають голоси людей, які стверджують, що Ентоні Едвардс не просто перспективний малий, який скоро стане френчайзом Міннесоти, але й гравцем, який має перспективи стати одним з кращих, якщо не кращим, гравцем всієї НБА!
Джокер сезону : Ентоні Едвардс
Молодий, талановитий, атлетичний гравець вже минулого сезону продемонстрував вражаючий стрибок - вперше поїхав на МВЗ! В середньому набирав 24,6+5,8+4,4+1,6 перехоплення +0,7 блока та 37% влучань з-за дуги при 7,3 спробах за гру. В серії проти Наггетс, за 5 матчів, практично набирав 32+5+5 і виглядав як людина, яку дууууже важко зупинити. На баскетбольному майданчику він робив практично все, що хотів. А йому всього лише 22 роки!
Окрім Едвардса, не можу не згадати про прогресу Джейдена МакДеніелса, який став справжнім оборонним відкриттям минулого сезону. Аргументовано претендував на потрапляння в Оборонну Збірну НБА. За інформацією інсайдерів, ріст Джейдена тепер становить 6'11. Його заміри розмаху рук наразі невідомі, але вони були в районі 7 футів ще минулого сезону, порівняно з яким він виріс на 2 дюйми. Відповідно, якщо ця машина виросла в рості, то і в розмасі рук він додав! За ним точно потрібно буде слідкувати!
Ще одного монстра Міннесота придбала на Драфті. Леонард Міллер, 6'10 форвард з розмахом рук 7'2, минулого сезону в коледжі набирав 18+11+1 блок. Його порівнюють з "худим Полом Міллсапом". Хоча Міллер не настільки добре зарекомендував себе як оборонець, проте в атаці доволі здібний молодик. Атлетичний, як на свої розміри добре володіє м'ячем. Звісно, пробитися через ротацію Гобера, Таунса, Ріда, з якими він боротиметься за хвилини буде нелегко, але потенціал у цього хлопця чудесний!
Також команду поповнили Мілтон та Браун, які хоч ніколи зірок з неба не хапали, проте у своїх попередніх колективах були міцними рольовиками.
Саме майбутній сезон дасть відповіді на те, якою насправді є Міннесота і які перспективи, стеля, є у цього клубу. До мінусів я б відніс те, що майбутній сезон водночас і стане останнім для цього ростеру. Просто по причині зарплатної відомості. У ТВ, наступного сезону, вже зайнято близько 150 млн гарантованими контрактами в платіжці. Опцією команди можна скинути більше 10 млн контрактами Мілтона, Брауна та Вендела Мура. Але це без урахування контрактів Конлі, Андерсона та того ж таки МакДеніелса, яких, я гадаю, Міннесота захоче продовжити. І з великою долею ймовірності їм таки доведеться прощатися, скоріше за все з КАТом. Оскільки Едвардс обміну не підлягатиме, а ціна Гобера навряд чи повернеться до свого пікового стану. Відповідно, саме Таунс є логічним вибором "на вихід".
Прогноз : 8 місце Заходу.
Денвер Наггетс
Результати минулого сезону : 1 місце, 53-29. Чемпіони НБА 🏆
Зміни в ростері :
Прийшли - Джейлен Пікет (32 пік), Джастін Холідей, Джуліан Строзер (29 пік), Хантер Тайсон (37 пік).
Залишились - Джамал Мюррей, Крістіан Браун, Кентавіус Калдвел-Поуп, Реджі Джексон, Зеке Ннажі, Аарон Гордон, Майкл Портер, Влатко Чанчар, Нікола Йокіч, Діандре Джордан.
Минулого сезону, вперше в історії свого френчайзу - Наггетс вийшли у Фінал НБА та виграли його! Впершу чергу їм це вдалося завдяки високому рівню командної гри та феноменальним діям конкретних гравців, таких як Нікола Йокіч, який і став МВП Фіналу, та Джамала Мюррея, що нагадав про себе як про одного з найкращих гардів Ліги.
Але, недовго музика грала. Не встигли Наггетс допити своє чемпіонське шампанське, як звідусіль потекли струмки зради. "У Фіналі вони переграли Хіт, а ось зустрінься вони проти нормальної команди..", "ви бачили як підсилились Санс? Денверу точно гаплик!". Так, справді, панічні настрої по відношенню до Денверу небезпідставні. Окрім вже згаданих тез потрібно ще й згадати про те, що підсилились не одні Санс, навіть в Західній Конференції. Окрім цього, клуб покинули одразу декілька гравців, які відіграли ключову роль у виграному чемпіонстві.
Влітку команду покинули Брюс Браун та Джеф Грін. Втрата Гріна є в якійсь мірі терпимою. Його рівень гри візуально почав просідати. Хоча переконаний, що Денверу скоріше не вистачатиме його ветеранської присутності. Тим не менше, вона була не по кишені Наггетс. Та й самому гравцеві, після виграшу персня, хотілося на останок підзаробити грошенят. Подібною до цієї є ситуація Брюса Брауна. Правда Браун молодший, відігравав важливішу роль для команди і відповідно коштував набагато дорожче. Ще перед початком минулого року було зрозуміло, що Денверу банально повезло увірвати подібного гравця за смішний МЛЕ контракт розміром 6,5 млн.
З ігрової стороний, як вже зазначалося, втрата Брюса стане критичною. В якійсь мірі у Наггетс є надія на те, що його навички вдасться замінити вже Крістіану Брауну, минулорічному новачку команди. У якого чимось подібний стиль гри до свого однофамільця - насичений енергією, стрибучістю, рухом, грою від оборони, рухом без м'ча, катами, тощо. Але дві голови - краще однієї.
Цьогоріч, вони пікнули на Драфті одразу трьох гравців. Джейлен Пікет став 32 вибором на Драфті. Потужний як на свої розміри 6'4 гард якому через декілька тижнів виповниться 24 роки. Вибір подібного гравця завжди свідчить про те, що він береться не так під перспективу, як під цьогодення. Минулоріч, за університет Пен Стейт він набирав 17,7 очка, 7,4 підбирання, 6,6 асисти роблячи 0,9 перехоплення в середнньому за гру з лінійкою % влучань 51/38/76. Можливо і далеко, але мені він нагадує Брюса Брауна. Любить боротись на щитах та ставити скріни. Не настільки атлетичний, але, в якійсь мірі, здатний замінити певні навички Брауна, який вперше зарекомендував себе саме як бігмен в тілі гарда.
На позицію форварда взяли Джуліана Строзера та Хантера Тайсона під 29 та 37 піками відповідно. Тайсон трішки старший та крупніший. Йому 23 роки. Ріст 6'8, розмах рук 6'10. Хороший в обороні, добре підбирає. Дуже хороший шутер. Минулого сезону за університет Клемсону набирав 15+10 та влучав 40,5% кидків при 6 спробах з-за дуги. Здалека чимось нагадує Бояна Богдановіча. Строзер молодший і особисто на мій погляд дещо цікавіший новачок. Йому 21 рік. Ріст 6'7, розмах рук 6'9. Минулого сезону за Гонзагу набирав 15+6+6 з лінійкою 47/41/78. Універсальний форвард у якого практично нема слабких сторін. Він доволі хороший шутер, практично 41% влучань з-за дуги при 5,3 спробах в середньому за гру. Вміє поводитись з м'ячем, як в плані скорингу так і в плані плеймейкінгу, добре завершує під кільцем, особливо за допомогою улюблених флоутерів. Полюбляє грати в пік-енд-рол. В обороні швидкий, цупкий, добре обороняється як персонально 1 проти 1, так і в прикритті гравців без м'яча. Особисто для мене Джуліан є фаворитом на звання "стіл Драфту"!
Головною ж перевагою Наггетс, як на мене, має стати те, що їм вдалося зберегти кістяк своїх найкращих гравців. Нікола Йокіч, Джамал Мюррей, Майкл Портер, Аарон Гордон, Кентавіус Калдвел-Поуп, Крістіан Браун. Допоки конкуренти по Лізі вимінювали собі гравців, збирали-перезбирали ротацію тих самих 5-7 гравців, як для прикладу Бостон чи Мілуокі, щоб ними грати у плей-оф, у Денвера вже є така ротація. І не просто "якась там" ротація, а перевірена золотом.
Чи варто взагалі згадувати про те, що за Денвер грає Нікола Йокіч? У розквіті сил, один з найкращих центрових, та й просто гравців в історії гри! Один з кращих гравців свого покоління, домінацію якого в регулярній частині чемпіонату вдалося зупинити лише за рахунок того, що звання МВП віддали Джоелю Ембііду, тим самим медіа "вкрали" у нас історичне досягнення у вигляді здобуття нагороди "Найціннішому Гравцеві" тричі поспіль! Після чого Нікола просто катком проїхався по опонентах в плей-оф, тим самим довів, що дарма його недооцінювали. І вартувало йому та його банді хоча б одного разу зібратися здоровими - всім хана!
Джамал Мюррей, пропустивши більше року через травму, повернувся дуже вдало! Мало того, що він не втратив ні форми, ні швидкості, ні якості гри, він, як мінімум в плей-оф, показав рівень гри на дві голови вищий від того, що він показував в регулярному чемпіонаті. В цілому, я гадаю, його спокійно можна включити до клубу гравців з приставкою "плей-оф" - як це "плей-оф Джиммі", "плей-оф Рондо". "Плей-оф Джамал" ще в баблі показав, з якого тіста він зліплений. Після чого він пропустив два розіграші плову через травму. Повернувся ж красиво! Як на мене він одразу помістив себе в дискусію про "кращу другу зірку", а його перформенс в Фіналі Західної Конференції проти Лейкерс - заслуговував на нагороду МВП ЗК імені Меджика Джонсона.
Аарон Гордон, на диво багатьох і на мій привеликий подив, зумів не просто вдало перенести свою ефективну гру в регулярній частині чемпіонату, а ще й змусів глянути на себе зі сторони "стоппера" - гравця обороний. Йому чи не найчастіше діставались найважчі матчапи, проти потужних габаритних гравців типу Таунса, Леброна, до рухомих Дюрента, Батлера, де у кожного з гравців був в наявності різноманітний атакуючий арсенал! Звичайно, Гордон "не повісив їм на руки кайдани", проте зіграв у кожній з серії достатньо добре, щоб зірки суперників не сильно вирізнялись ефективністю.
ККП зіграв на стабільно високому для себе рівні. Чемпіонському. Хто трішки налажав і не догравав до свого рівня, до рівня очікувань - це Майкл Портер.
Джокер сезону : Майкл Портер
Наступний сезон для молодого форварда стане дуже важливим! Не хочу розкидатись даремно словами і назвати наступний сезон "вирішальним", але поки що лише важливим. Оскільки одна справа - стати чемпіоном. Як то кажуть "переможців не судять". З іншої сторони, якщо Наггетс якимось чином не стали б чемпіонами, поступилися б в Фіналі чи у Фіналі Конференції, саме на Портера почали б косити поглядами. Контракт 179 млн на 5 років, а хлопець не може попасти камнем в море - все кидав в молоко! Бажання реабілітуватись за провальний постсезон і статус "валізи без ручок", яку протягли одноклубники. Від успішної гри Портера, багато в чому і залежатимуть шанси Наггетс на повторення успіху.
Сам генеральний менеджер Наггетс у одному з інтерв'ю сказав, що : "мої хлопці втомились, їм важко буде повторити". Втім, як на мене, саме Наггетс і є тими самими фаворитами на виграш титулу. Адже за них все ще грає найкращий в світі гравець. І вони все ще зберігають у себе чемпіонський кістяк. А котирування букмекерів, які стрибають по "зелених" командах, після чергового їх обміну, не більше ніж фальш та оверреакція.
Прогноз : 1 місце Заходу. Чемпіони НБА.
pics from : nba.com
