Є такі 2 чувака - Brenntkopf Studio Kharkiv і вони випускають типу інді ігри у Steam. Щоб популяризувати інді ігри, в Steam є система кураторів, які можуть рекомендувати (або ні) певні проекти, і завдяки їх підписникам - більше людей бачать інді ігри.
Я це все пишу, тому що знаю, що 99% людей ще не підписалися на мене в Steam щоб читати там огляди (група нова, бо стара група ще на старий нік).
———————————————————————————————————————————
Тепер до суті. Я отримав ключ на Son of Perun Kharkiv ще 22 серпня. І тоді вже знав, що це люте лайно, бо пограв у інший проект BSK - Chronicles of Vipers (тут є мій огляд https://gamekombo.com/reviews/chronicles-of-vipers-review/). Та я не усвідомлював масштаб того лайна у яке мені доведеться зіграти…
Цей шматок коду має десь 8 рівнів, так як кількість завантажень прямує до рівня фаст-тревелів у Starfield - точніше порахувати не зміг.
Перший рівень видно що полірувався довго і багатьма людьми, бо він виглядає навіть, як лаба на тертьому курсі КН.
Нам дають брифінг, ми п’ємо якісь аналізи старої бабки, у якої відмовила печінка, і біжимо слухать рагульскі діалоги.
Кумир геймдіза з BSK - Тодд Говард, тому ми тупо бігаємо по порожнім локаціям кілометри ігрової відстані просто щоб подивитися на бомжів з ХТЗ та послухати парашні цитати АУЕшників.
І нарешті нам дають ГЕЙМПЛЕЙ. Він вивалюється смердючою масою нам прямо на голову, у вигляді бігаючих та орущих гопніків із шаблею. Вони миттєво опиняється біля нас після одного з діалогів, при цьому табличка з поясненням що робити у 3ьох абзацах висить аж пів секунди.
У нас є аж дві фіксовані зброї - перший це каломет пародіюющий пістолет Робокопа. При чому ГГ тримається за магазин, щоб не трусилися руки від кількості вжитої горілки, а за анімацію перезарядки кібербидло швидко нашматовує нашого бравого мусора.
Друга зброя це псіонічні здібності героя у вигляді синьої соплі яка карає ворогів. У цієї зброї є фіолетова шкала перезарядки і триває вона досить довго, тому ефективна лише для ближнього бою. Також для реалізму ми не можемо пасивно генерити цю енергію, якщо у нас увімкнений пістолет. Тому якщо ви використали всю синю соплю і патрони, то вас радісно викохають “мерефянські птахи”.
В принципі це і вся гра на 40 хвилин - бігай та читай “азирівку“ та іноді стріляй у пачку ботів, яку автор радісно генерить прям під твоїм носом у найневідповідніший момент. Сюжет тут типовий пострадянський геймплей - ми граємо за оперативника, який бігає по місту і вбиває понаєхов з області, що намагаються захопити реактор разом з ПВК.
Хочеться ще сказати про технічний стан. Він максимально убогий - дерев’яні текстури, заліпання в текстурах, не можливість піднятися по сходах, окрім як стрибками - що тут скажеш олдовий-ретро шутер.
Ледь не забув, у грі є гарна музика та український дубляж, рекомендую послухати плейліст з цієї гри, хоч я його і не знайшов ( у грі автор не зміг звести звукові доріжки і плеєр не зупиняється коли починаєш діалог) . Управління плеєром - M - відкрити плеєр, ← | → - гортаємо плейліст, ↓ - включити/зупинити плеєр
Який же тут вирок - та простий, автор робить абсолютно таку саму гру другий раз підряд, з тими ж багами, з тими ж дурними промитими руснею гегами і просить за це гроші.
Як казав наш мудрий отаман - “Я ж нє лох?!“ То і ви - не будьте, лайно є лайном скільки разів його не продавай у різній обгортці, навіть українській.
