Коротко про меч:
Цей меч — один із найдавніших зразків використання кирилиці на території України.
Палеографи (фахівці з давнього письма) датують напис орієнтовно 1000–1050 роками.
Артефакт знайшли ще у 1890 році в селищі Фощевате (Хвощове), поблизу міста Миргород на Полтавщині.
Вигляд та походження:
Клинок двосічний: довжина — 85,3 см, ширина — 5 см. З одного боку на ньому викарбувано «КОВАЛЬ», а з іншого — «ЛЮДОТА» (п'ята літера втрачена через ерозію металу, але більшість науковців трактують її як «Т», хоча є версії й про «Ш»).
Руків'я меча поєднує кілька культур:
Бронзове навершя та перехрестя виконані в скандинавському звіриному стилі «Рінгеріке» (початок XI ст.).
Трубкоподібне руків'я, імовірно, потрапило з Британських островів (кінець XI ст.).
Технічне виконання об'єднало навички каролінгських майстрів (у виконанні напису), скандинавський орнамент та елементи Русі (форма руків'я з опущеним перехрестям). Цей меч — яскравий приклад культурного синтезу епохи.
Скандал навколо меча:
Навколо меча досі тривають гострі суперечки.
Археолог Федір Андрощук у своїй статті заявив, що «меч Коваль Людота — це міф, такий самий, як і його українське походження», а дослідники нібито сприйняли напівстерті жолоби від латинських літер і геометричних знаків за кирилицю.
Через ці сумніви артефакт прибрали з постійної експозиції Національного музею історії України, де його можна було вільно побачити до 2020 року.
У чому ж цінність меча, якщо напис дійсно кириличний й походить з території України?
1. Грамотність ремісників — доказ того, що ковалі Русі вміли читати й писати.
2. Жива мова — свідчення використання давньоруської (протоукраїнської) мови в побуті.
3. Технологічний зріз — джерело даних про рівень розвитку зброярства й зв'язки Русі з Європою.
4. Унікальний прецедент — це перший знайдений на наших землях меч із персональним підписом майстра.
