Археологія

Як свідчать археологічні й письмові джерела, давні слов'яни найчастіше виготовляли дерев'яні статуї божеств. Але жодної дерев'яної статуї дотепер не знайдено. Більшість їх після прийняття християнства спалили або скинули в річки. Та й дерево не є довговічним матеріалом.

В Європі та та Візантійській імперії в X—XIII ст. неабиякої популярності набув напівказковий роман Псевдо-Калісфена "Александрія", написаному в III ст. В одній із редакцій роману було описано вознесіння Александра Македонського:

Давні люди були не тільки гарними мисливцями, які могли видобути м’ясо бізона чи оленя. Важливу значимість їхнього раціону становила їжа рослинного походження та морепродукти.

У Північній Італії при розкопках археологи виявили зуб зі слідами стоматологічного втручання, якому близько 14 000 років. На сьогоднішній день це – одне з ранніх свідчень спроби лікування карієсу.

Використання вогню та приготування їжі зіграли, можливо, одну з важливих ролей у еволюції давніх Ноmо. Приготовлена їжа могла стимулювати збільшення мозку давніх предків, що, судячи з усього, призвело до розвитку більш розвиненої культури.

Існує кілька наукових припущень, які пояснюють можливі причини інтенсивного розвитку мозку у давніх людей. На деяких із них варто зупинитися докладніше.

Хотілося б зупинитися на найбільш оригінальних спекулятивних гіпотезах про походження людини, які демонструють, скоріше, вільний політ уяви, ніж відображають стан речей у зв’язку з науковими даними.

Поховання двадцятирічної жінки в південно-західній частині Франції, яке було оточене предметами престижу і розкоші, досить відрізняється на фоні інших близьких поховань. Характер знахідки вказує на можливу соціальну нерівність у кам’яну добу.

Переклад треду від Hermahai