Важлива передмова: більшість інформації взято з книги “Історія європейської цивілізації. Близький Схід”. Тож це фактично спроба передати сутність розділів за авторством Єлени Девеччі, з використанням інших досліджень задля доповнення загальної картини. Також, велика увага буде приділятись саме Єгипту, адже одним з найголовніших джерел листувань залишається саме Єгипет.
Період дипломатичних відносин, що це? В першу чергу, це період з 1500 — 1200 рр. до н.е., коли в регіоні Близького Сходу постали регіональні сили, такі як: Єгипет, хуритська держава Міттані, Аласія (спірно, адже деякі дослідники не відносять її до цього списку), Вавилон, Хетська імперія (а також пізніше Ассирія, що разом з хетами витіснить хуритів).
Фактично цей період існував завдяки встановленню малої групи регіональних сил, що контролювали більшість територій та мали сфери впливу зі своїми васалами, що змушувало ці регіональні сили до постійного діалогу між собою та активної дипломатії, задля уникнення небажаних війн, а також активної торгівлі та обміну ресурсами. Його початок пов’язують з Амарнським періодом в Єгипті (термін в Єгиптологої, пов’язаний із заснуванням нової столиці фараоном XVIII династії Аменхотепом IV Ехнатоном на місці сучасної Амарни, а також встановленням культу бога Атона), адже саме в Амарні зберіглося безліч листувань між ‘єгипетськими фараонами: Аменхотепом III, Аменхотепом IV, а також першими трьома роками правління Тутанхамона, та правителями інших регіональних держав, а також окремими єгипетськими васалами. Загалом, збереглися листування приблизно за період 30 років. Правителі в своїх листах звертаються один до одного “брат”, наполягаючи на дружніх та братерських зв’язках один з одним. Звертання брат застосоване тут не випадково, адже в родині-общині термін “брат” означав рівного собі, що проявляло немов би рівень поваги до свого співбесідника. Обов’язковим елементом на ряду зі звертанням “брат” було також використання повних титулів царя-адресата, а також уявна цікавість щодо здоров’я “брата”, його дружин, дітей, чи наприклад колісниць (як це часто запитували у єгипетських фараонів), відсутність таких здавалось б дрібниць чи інших протоколів, могло викликати справжню образу та повноцінний протест, що завадило б обміну та торгівлі один з одним. В підтвердження цьому є вказівки на можливі санкції: божественні та воєнні, хоча останні декларувалися також як божий суд. З точки зору Єгипту цікаво зазначити також той факт, що для листування використовувалась глина, а не папірус чи шкіра тварин: пов’язано це скоріше за все з довгим збереженням глиняних табличок, на відміну від вже згаданих, стандартних та більш звичних матеріалів для Єгипту (2). В якості lingua franca виступала аккадська мова, що використовувалася також і для всіх інших видів міжнародних документів, таких як договори та укази. Одначе, листи з Вавилону і Ассирії написані середньовавилонською та середньоассирійською, в той час як міттанські, хетські, єгипетські і сирійсько-палестинські — на локальних варіаціях так званої “переферійної” аккадської. Ці свідчення можуть говорити про те, що міжнародний період має полікультурну природу (3) . Також варто зазначити, що відносини будувались на механізму обміну, який мав два різновиди:
Обмін дарунками, між дипломатією і торгівлею.
Більшість листів Амарнського періоду окрім як обміну люб’язностями та привітаннями мали запит чи посилку наступного об’єкта обміну або подарунків. Розмір цього запиту чи посилки подарунка залежали від приводу чи потреби царського двора та відповідно самого характеру потреби. Ця “ритуалізована торгівля” включала в себе доволі довгі переговори та урочисту церемонію, відповідно до якої наприклад, “подарунки” відправляють або просять у конкретних випадках, таких як наприклад будівництво храмів та палаців. Запит чи подарунки залежали від розподілу сировини кожної країни: так, з Єгипту потребували та відсилали золото, чорне дерево та слонову кістку, в обмін на які, наприклад Кіпр (Аласія) міг запропонувати особливі мідні злитки і деревину для будівництва кораблів, Міттані, Вавилон та Ассирія в свою чергу пропонують лазурит, агат, коней, колісниці та зброю, в той час як Хатті (хетти) є найбільшим експортером срібла. В листах з запитом певного ресурсу часто спостерігається певна нав'язливість та наполегливість з відправкою певних ресурсів, цьому передує екзотичність товару, адже мати в своєму розпорядженні рабів з Єгипту, будучи державою Кіпру, а також ліжко з згаданого чорного дерева рахувалось доволі значимим аргументом. Тобто мати в своєму розпорядженні екзотичний товар чи виріб з іншої держави допомагало підвищити престиж царя серед рівних собі царів, та серед своїх підданих. Показовим в цій справі слугує лист від царя Аласії до царя Єгипту, з відправкою мідних злитків та запитом в обмін.
Так (говорить) цар Аласії до мого брата, царя Єгипту. Знай, що в мене і на моїй землі все добре; а що до тебе: як твоє здоров'я та здоров'я твоєї родини, твоїх ді- тей, твоєї дружини, як твої коні та колісни ці, твоя земля, хай все в тебе буде добре! Поглянь, ти мій брат! Тому що ти написав мені: «Чому ти не прислав мені вісника?» Насправді (букв. однак), я не знав, що ти приносив жертву, не бери близько до сер-ця! Як тільки я дізнався, ось, шлю тобі вісника. Я відправлю тобі з вісником сто талантів міді? Натомість, ось, що твій вісник матиме привезти: ліжко з чорного дерева плаковане золотом, колісницю шукіту (плаковану) золотом, двох коней, сорок два відрізи льняної тканини, п'ятдесят льняних шалей і дві льняних одежини, чотирна дцять (стовбурів) чорного дерева, двадцять фіалів ароматної олії; і з розкішного льону: чотири відрізи та чотири шалі, 3 товарів, яких не вистачає: [...] зі шкіри осла [...] опочивальні; фіали, котрих не вистачає: 30 [...] я відправлю з моїм вісником. [...35...] як раніше [... на землі) Аласії, мої купці та двадцять твоїх купців [...] з ними. Укладемо угоду між нами, що мій вісник прийде до тебе, а твій вісник прийде до мене. Крім того: чому ти не прислав мені олію та льон? Щодо мене, все, що ти хотів, я тобі (завжди) давав. Чи я не відправив тобі повний фіал ароматної олії, щоб полити на твою голову, коли ти зійшов на трон твого царства?
М. Ліверані. Листи Амарни. Листи “Великих царів”, Видавництво Paideia, Брешія, с. 416-417.
Зберігся також доволі цікавий лист від царя Вавилону Бурна-Буріаша II, що мав особливий стиль листування, до Ехнатона, де також видно запит та відправлення чогось в замін.
…Ніпхуррірії, царю держави Міцрі, скажи: так говорить Буррабуріаш, цар держави Карадуніаш, твій брат. Зі мною [все] добре. З тобою, з твоїм домом, твоїми дружинами, твоїми синами, твоєю державою, твоїми вельможами, твоїми кіньми, твоїми колісницями нехай буде все гаразд! З тих пір, як мої батьки й твої батьки встановили між собою дружбу, вони надсилали один одному чудові подарунки й не відмовляли один одному в жодному доброму проханні. Тепер мій брат надіслав [усього] дві міни золота у подарунок. Тепер, ось, якщо золота вдосталь, надішли мені [стільки ж], скільки твої батьки, а якщо його мало, надішли половину від того, що надсилали твої батьки… Й ти, чого забажаєш в моїй країні, напиши, щоб [це] доставили тобі…У подарунок тобі я надіслав три міни прекрасного лазуриту й п’ять упряжок коней із п’ятьма дерев’яними колісницями
История Древнего Востока. Тексты и документы: Учебное пособие / Под ред. В. И. Кузищина. – М.: Высшая школа, 2002. – С. 220–221 (ЕА 9: Бурна-Буриаш II – Эхнатону).
З точки зору археології, більш ясна картина обміну та торгівлі близького сходу з’явилась завдяки знайденому у 1982 році фінікійському Улу-бурунському кораблю. Судно ймовірно йшло від левантійських берегів. Серед вантажу найбільше було злитків олова та міді, двох металів, що необхідні для виробництва бронзи: проведений аналіз показав, що злитки міді походять з Кіпру (Аласія), походження ж олова нажаль не вдалось встановити. Серед іншого, вантаж налічував: ханаанські амфори з фісташковою смолою, піфоси кіпрської кераміки, предмети розкоші на кшталт чорного дерева, слонової кістки та кістки бегемота, страусині яйця, перлини агата, фаянс, гірський кришталь, а також золоті речі.
Великим скарбом для археології цього періоду слугують також палаци невеликих царств чи окремих васалів, що яскраво показують процес збагачення царських дворів близького сходу, а також появою в них екзотичних та вишуканих товарів. Царства Катни (сучасний Телль-Мішріф) на окраїні сирійського степу та Угариту (нині Шамра) на північному узбережжі Сирії зберегли велику кількість інформації та містять чимало знахідок. Зокрема, це знахідки як і екзотичних товарів так і тих, що свідчать про активну торгівлю та обмін навіть “малих” царів з “великими”. Найкраща демонстрація багатства двору Катни проявляється в дорогоцінних виробах, як привезених, так і виготовлених місцево. Місцеві вироби мають так званий “міжнародний” стиль, суміш різних стилів: зокрема, в випадку Катни це було поєднання сирійського стилю з єгипетським та месопотамським. Угарит же зберіг велику кількість товарів розкоші, зокрема, розкішна мікенська та мінойська кераміка, що свідчить про контакти з Грецією та безпосередньо Критом.
Ще доволі популярним запитом був саме щодо фахівців, які цінувались при царських палацах. Особливо цінувались лікарі, музиканти, екзорцисти, а також спеціалісти у “фахових” заняттях окремого царства, що славиться своїми людьми. Фахівців могли як і “позичати” на якісь церемонії чи в випадку хвороби, так і повноцінно дарувати чи потребувати. Прикладом подібних обмінів є лист фараона до Мілкі-Ілу в Гезер:
У Мілкі-Ілу, чоловікові Гезеру, (пише) цар, Я передаю тобі цю табличку, щоб повідомити: я послав тобі Ханію, головного конюха (єгипетських) військ, з усім (необхідним), щоб отримати гарних кравчинь: срібло, золото, льняний одяг, «одяг», карнеол та кожний (високий) камінь, крісло з чорного дерева, І кожну високу гарну річ. Всього сто шістдесят дебенів (у срібних шекелях), всього сорок кравчинь, по сорок срібних шекелів за кожну. Відправ мені дуже красивих кравчинь, без будь- яких дефектів, і твій цар господар скаже тобі: «Все добре, у відповідності з деле шею, що я тобі відправив!» І знай, що у царя все добре як у Сонця; з його військами, його кіньми та його колісницями все добре. Амон дав вищу та нижчу держави, де встає сонце та сідає під ногами царя.
М. Ліверані. Листи Амарни. Листи “малих царів”, Видавництво Paideia, Брешія, с. 99—100
Шлюбні союзи.
Укладання шлюбу задля встановлення дипломатичних відносин чи примирення не новина і не диковина в історії, тож не дивно, що держави бронзової доби користувались подібними практиками. З точки зору Єгипту варто зазначити, що немає свідчень про одруження єгипетських принцес з царями інших держав, чи не єдиним випадом може слугувати приклад Анхесенпаатон, вдови Тутаанхамона, яка мріяла захопити Єгипетський трон та задля цього просила хетського царя Суппілуліума І відправити до неї свого сина задля одруження, але Цаннанца вмер дорогою до Єгипту, що розлютило його батька. Суппілуліум I вдерся до єгипетської Сирії, де його війська зупинила чума. Одначе, подібна політика Єгипту запалювала немов азарт серед інших царів, що лише підбурювало до постійних спроб отримати в “колекцію” свого палацу дружину з Єгипту. Так, зберігся лист касситського царя, імовірно Кадашман-Енліля I до фараона Аменхотепа III:
(крім іншого) ти, брат мій, коли писав мені, що не даєш дозвіл на шлюб з твоєю дочкою, про що тобі я писав, ти так сказав: «Споконвіків дочку царя Єгипту нікому не віддавали!»Чому 6 не віддати її?. Ти цар, роби як ти хочеш! Якщо віддаси її, хто тобі що скаже? Коли мені про це розказали, я так написав (моєму брату) «Дорослі дочки, гарні жінки, мають тут бути! Відішли мені гарну жінку на твій (вибір): що зможе сказати: "Вона не дочка царя!» Але ти не відправив мені її Може ти не бажаєш братерства та союзу, коли пишеш про шлюб, щоб укріпити наші відносини? Я також саме задля братерства та союзу, щоб укріпити наші відносини, тобі написав про шлюб. Брат мій, чому ти не прислав мені жінку? Можливо, так як ти не прислав мені жінку, і я тобі повинен відмовити та не від правити жінку? Але ні: з тих дочок, що маю, не відмовлю тобі! Можливо, коли я тобі писав про шлюб та писав також про тварин, ти ... твоїх батьків щонайшвидшие і з твоїми батьками, вони кажуть .... Зараз, ти не хочеш чекати поки моя дочка, котру відправлю до тебе, народить! Всіх тварин, що я просив у тебе (з слонової кістки), відправ мені (їх). Стосовно золота відправ з того, що є, багато, перед тим, як твій вісник прийде до мене, зараз, відразу, в в середині цього літа, чи в місяці Думузу чи місяці Абу, так, щоб я міг закінчити роботу, котру розпочав. Якщо цим літом, в міся і Думузу чи Абу, ти пришлеш мені золото, про яке я тобі писав, я віддам тобі свою дочку. Ти (всеодно) вишли золото відразу. за твоїм рішенням. Але якщо до кінця місяця Думузу або Абу ти не пришлеш мені за лото, щоб я закінчив роботу, навіщо воно мені буде потрібно потім, коли вже закінчу її? Ти відправиш мені триста талантів золо та, я (їх) не прийму, та відправлю (їх) знову тобі, але не віддам вже мою дочку для шлюбу.
М. Ліверані. Листи Амарни. Листи “Великих царів”, Видавництво Paideia, Брешія, 1999., с. 348-350
В цей же час, доньки чи сестри “великих” та “малих” царів залишались лишень в гаремі фараона, будучи немов екзотичною прикрасою і не більше. Отож, в історії немає випадку, коли першою дружиною фараона ставала жінка з інших царств.
Серед яскравих прикладів подібних шлюбів є дружина Суппілуліумасу I, що походить з Вавилону та відіграватиме велику роль при дворі Хатті. Також, подібні шлюбні угоди мали комерційний характер: кожна сторона воліла отримати максимум з мінімальним вкладом в справу. Довгі листування були напруженими та доволі обережними, адже образа могла б зірвати “вигідну угоду”. В цих листуваннях участь часто приймали також і цариці-матері, подібним прикладом слугує центральна роль хетської цариці Пуду-Хепи в обговоренні шлюбу між її дочкою і фараоном Рамзесом II. Вважаючи на великі відстані між царствами, подорожі принцес були доволі тривалими, що вимагало також відправку повноцінного військового супроводу. Доволі показовим і цінним для дослідження цієї теми є шлюбний союз, а точніше витяг з договорі між хетським царем Суппілуліумосом I та царем Шаттіваза з Міттані, що був укладений в момент втрати незалежності хурритської держави:
Великий Цар так каже: «Бог бурі знайшов рішення у своєму випадку. Відтак я взяв Шаттівазу, сина царя Тушратти, під свій за хист посаджу його на трон його батька таким чином, щоб державу Міттані не зруй нувати». І завдяки моїй дочці я, великий Цар, правитель держави Хатті, повернув до життя державу Міттані. Я взяв Шаттівазу, сина царя Тушратти, під свій захист віддав йому у дружини свою дочку. Хай принц Шаттіваза стане царем Міттані, хай доч ка царя Хатті стане царицею Міттані. Тобі,Шаттівазо, дозволені наложниці, але не буде в тебе іншої дружини, важливішої за (мою) (дочку). Не роби так, щоб інша дружи на мала таке саме положення! І не буде ін ших (спадкоємців) поряд з нею. Не відвозь мою дочку в інше місце, вона має (правити) як цариця всією державою Міттан! Як і діти Шаттівази та моєї дочки, та їх діти та онуки у майбутньому будуть рівними у Міттані. У майбутньому люди Міттані не організову ватимуть жодних повстань ні проти прин ца Шаттівази, ні проти моєї дочки, цариці, ні проти (їхніх дітей) та дітей їхніх дітей. І у майбутньому) принц Шаттіваза буде бра том, одного рангу з моїм сином), діти прин ца Шаттівази, мої діти та мої онуки (діти принца Шаттівази) будуть братами та одно го рангу з моїми дітьми) та моїми онуками.
Хети намагались використовували шлюби як повноцінний політичний інструмент, на відміну від того ж Єгипту. Дуже часто подібні одруження мали задум політичного впливу, скріплення відносин між васалами та сусідами один з одним.
Використана література.
Posner E. Archives in the Ancient World / Ernst Posner. – Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1972. – С. 72–73.
Cohen R., Westbrook R. Amarna Diplomacy: The Beginnings of International Relations [Text] / Raymond Cohen, Raymond Westbrook. – Baltimore, London: The Johns Hopkins University Press, 2002. – Р. 10.
Історія Європейської цивілізації. Близький схід. – Харків: Фоліо, 2020. – С. 378–445.
