Численні неандертальські похоронні ями в Бельгії, на південному заході Франції, на півночі Іраку дозволяють говорити про те, що давні люди ховали своїх одноплемінників, а отже, мали певну погребальну культуру.
Чому давні люди втратили густий волосяний покрив? Яка причина цьому сприяла, або, можливо, було кілька причин? Однозначної відповіді на це питання немає, але є кілька переконливих наукових гіпотез, які наближають нас до розуміння цього.
Нове дослідження американських вчених дозволило переглянути уявлення про традиційну роль жінок у суспільствах мисливців та збирачів. У більшості досліджених суспільств жінки також активно приймали участь у полюванні.
У ДНК давніх жителів Уругваю та Панами виявляється переконливий генетичний слід, який веде до денисівської людини. Яким чином денисівці подолали величезну відстань і потрапили до Південної Америки, залишається загадкою.
У Північній Італії при розкопках археологи виявили зуб зі слідами стоматологічного втручання, якому близько 14 000 років. На сьогоднішній день це – одне з ранніх свідчень спроби лікування карієсу.
Використання вогню та приготування їжі зіграли, можливо, одну з важливих ролей у еволюції давніх Ноmо. Приготовлена їжа могла стимулювати збільшення мозку давніх предків, що, судячи з усього, призвело до розвитку більш розвиненої культури.
Приблизно 75 000 років тому сталася подія, яка могла докорінно змінити долю давніх людей. Виверження супервулкана Тоба — один із найпотужніших за останні мільйони років.
Поховання двадцятирічної жінки в південно-західній частині Франції, яке було оточене предметами престижу і розкоші, досить відрізняється на фоні інших близьких поховань. Характер знахідки вказує на можливу соціальну нерівність у кам’яну добу.
Письменник, блогер, антрополог
