Поховання двадцятирічної жінки в південно-західній частині Франції, яке було оточене предметами престижу і розкоші, досить відрізняється на фоні інших близьких поховань. Характер знахідки вказує на можливу соціальну нерівність у кам’яну добу.
Знаменита знахідка в Сен-Жермен-де-ла-Рів’єр (від фр. Saint-Germain-de-la-Riviere) віком приблизно 15 570 років має винятковий характер, оскільки те, що було виявлено в ній, значно відрізняється від пам’ятників і поховань, характерних для мадленської культури тієї епохи (йдеться про культуру пізнього палеоліту, яка була поширена на території Франції в період 15 тис. – 8 тис. років тому). У цьому місці було поховано жінку, яка, ймовірно, мала важливе значення для своїх одноплемінників. Її поховання нагадує щось схоже на дольмен, неподалік якого був виявлений ріг північного оленя і рогатий череп бізона, який був пофарбований охрою і, судячи з усього, мав велику цінність. Більше того, це місце було прикрашене колекцією з 69 іклів благородного оленя. Антропологиня Маріан Ванхарен (Marian Vanhaeren), яка з колегами досліджувала це поховання, зазначає, що в тій місцевості в південно-західній частині Франції благородний олень не водиться. Детальний аналіз цієї колекції привів дослідників до припущення про те, що зуби молодого оленя були екзотичною цінністю і, найімовірніше, були отримані шляхом дальньої торгівлі, тобто були доставлені з далеких місць як престижні предмети.
Жіноче намисто з 22 іклів благородних оленів, що було знайдено в похованні Сен-Жермен-де-ла-Рів’єр, доповнює підвіска, яка акуратно зроблена зі стеатиту. В іншому намисті з 49 різців молодого оленя дуже обережно виконані отвори. Біжутерія мала високу цінність. Все це свідчить про те, що похована жінка, якій було близько двадцяти років, мала високий соціальний статус серед своїх одноплемінників. До її раціону входило м’ясо цінних бізонів, яким не могли регулярно харчуватися мисливці та збирачі південної частини Франції. Особливий раціон цієї жінки є ще одним аргументом, який свідчить про її особливе становище. Що це говорить? Предмети престижу, які були виявлені в даному похованні, спонукали дослідників задуматися про соціальну нерівність у добу мадленської культури.
Незважаючи на усталену думку антропологів про егалітарний характер племінних суспільств пізнього палеоліту, знахідка в Сен-Жермен-де-ла-Рів’єр свідчить про те, що дана жінка входила в привілейовану групу, а, отже, соціальна нерівність мала місце.
В причинах соціальної нерівності соціологи вбачають прагнення людей заохочувати найкращих та найкорисніших членів суспільства. Незалежно від типу суспільства люди виділяють важливість одних професій серед інших. Навіть у племінних культурах мисливці, воїни, шамани та цілителі мали і мають більш високу значущість та соціальний статус у порівнянні з іншими одноплемінниками. Судячи з усього, соціальна нерівність є набагато давнішою, ніж вважалося раніше. Поховання в Сен-Жермен-де-ла-Рів’єр, якому понад 15 тис. років, хороше тому підтвердження.
Судячи з усього, соціальна нерівність є набагато давнішою, ніж вважалося раніше. Поховання в Сен-Жермен-де-ла-Рів’єр, якому понад 15 тис. років, хороше тому підтвердження.
Американський антрополог, професор Алекс Бентлі (Alex Bentley) з університету в Теннессі (University of Tennessee, Knoxville) досліджує характер соціокультурних змін у період неоліту (пізніший період кам’яного віку). Разом із міжнародною групою вчених він вивчив понад 300 людських скелетів, які були виявлені в різних місцях Центральної Європи, в результаті чого дійшов висновку, що вже в неоліті був нерівний доступ до землі та ресурсів з боку стародавніх фермерів. Аналіз ізотопів стронцію виявлених скелетів говорить про те, що у чоловіків, які були поховані з характерними складними кам’яними інструментами, було менше різних ізотопів, що вказує на доступ цих фермерів до кращих земель.
Бентлі вважає, що соціальна нерівність могла виникнути близько 7 тис. років тому, на що вказують поховання стародавніх фермерів, які були поховані з характерними інструментами для роботи та які мали змогу обробляти найкращі землі. Проте давнє поховання на півдні Франції свідчить про те, що тенденція до соціальної нерівності була вже в добу верхнього палеоліту.
Джерела:
Drucker D. G. Determination of the dietary habits of a Magdalenian woman from Saint-Germain-la-Rivière in southwestern France using stable isotopes // Journal of Human Evolution. – 2005. – 49 (1). Р. 19 – 35.
Vanhaeren М. d’Errico F. Grave goods from the Saint-Germain-la-Rivière burial: Evidence for social inequality in the Upper Palaeolithic // Journal of Anthropological Archaeology. – 2005. – Volume 24, № 2. – Р. 117 – 134.
