Олдувайська культура підносить нові сюрпризи

Кам’яні знаряддя, що відносяться до типу олдувайської культури, були виявлені поряд з останками давнього парантропа (масивного австралопітека). Кенійська знахідка дає підставу засумніватися в тому, що винахідниками олдувайських знарядь були ранні Homo. Судячи з усього, завдяки цьому відкриттю, межі раннього олдувая доведеться відсунути майже на мільйон років тому.

Прийнято вважати, що Homo habilis (найдавніші представники людського роду, які жили близько 2 млн. років тому) є першими виробниками кам’яних знарядь олдувайської культури, а попередники Homo – австралопітеки не робили таких знарядь. Однак нові наукові відкриття вказують на те, що це далеко не так.

Ранній олдувай («олдован») є найбільш примітивною та найдавнішою археологічною культурою, пов’язаною з обробкою каменю. Ця культура виникла понад 2 млн. років тому, і проіснувала близько мільйона років: для неї характерні такі види кам’яних знахідок, як чопери кількох різновидів, сфероїди, скребки, протобіфаси, поліедри, проторізці, відщепи, уламки з ретушшю та кам’яні ножі. Назва цієї культури пов’язана зі Східно-Африканською рифтовою системою – олдувайською ущелиною в Серенгеті (Танзанія) в районі великого кратера Нгоронгоро. Саме тут на початку 1930-х років Льюїс Лікі та його дружина Мері виявили численні сліди поселень епохи раннього кам’яного віку. Можна сказати, що олдувай був важливим кроком у розвитку культурної діяльності, який вигідно виділяв давніх людей серед інших приматів. Звичайно, приматологам відомі випадки, коли дикі мавпи також використовували каміння як знаряддя; більше того, тварини надавали їм певні форми. Проте такі навички були не досить стійкими серед мавп і згодом могли швидко втрачатися, чого не можна сказати про ранні культури наших давніх предків.

Отже, до недавнього часу серед вчених закріпилася думка, що олдувайська культура є продуктом діяльності Homo habilis. І все ж таки така модель виявилася не дуже стійкою, оскільки з’ясувалося, що галькові знаряддя праці були виявлені поряд з осколками кісток антилоп і австралопітеком гарі (2,5 млн років тому). Втім, ця знахідка була винятковою, хоча вона відсунула межі олдувайської культури майже на півмільйона років.

Нове дослідження, яке було нещодавно опубліковано в журналі Science, ще більше ускладнює дане положення. Знаряддя, характерні для раннього олдувая, були виявлені поруч із останками примітивного австралопітека. Знаряддя датуються віком близько 2,9 млн. років. Місце знаходження – Ньяянга (Nyayanga), на заході Кенії. Два масивні корінні зуби парантропа – це не єдиний сюрприз, який чекав дослідників; поряд були виявлені ребра бегемотових з характерним глибоким порізом, що вказує на те, що парантропи використовували кам’яні знаряддя для обробки м’яса тварин. Це дивно, адже бегемот – досить велика, спритна та небезпечна тварина; вона має велику силу. За статистикою, бегемоти нападають на людей набагато частіше, ніж африканські леви. Як правило, вони переміщуються групами, що робить їх ще більш небезпечними.

Все це дозволяє припустити думку про те, що Homo habilis були не першими істотами, які використовували та виготовляли знаряддя олдувайської культури. Виходить, що все це могли робити австралопітеки набагато раніше. Виявлені в цій місцевості кам’яні знаряддя, безперечно, можна віднести до предметів олдувайської культури. Антрополог Томас Пламмер (Thomas Plummer) – один із учасників дослідження зазначає, що виявлені поруч сліди кісток древніх бегемотів можуть трохи спантеличити вчених, адже парантропи (також відомі як масивні австралопітеки) переважно мали рослинну дієту і на великих тварин не полювали. З іншого боку, вчені припускають, що парантропи могли вживати м’ясо, незважаючи на особливості зубного апарату, який був адаптований для їжі рослинного походження, за умови, що вони справді обробляли м’ясо своїми кам’яними знаряддями.

Втім, не варто скидати з рахунків й інше припущення про те, що бегемот і парантроп могли виявитися поряд, вже після їхньої загибелі, а обробляли тушу тварини олдувайськими знаряддями зовсім інші істоти. Хоча, заради справедливості варто сказати, ніяких слідів давніх Homo поряд виявлено не було. Залишаються питання, на які поки що немає остаточної відповіді.

Проте ця знахідка дає підстави переглянути усталену картину у зв’язку з ранніми людьми як винахідниками олдувайської культури, межі якої тепер відсунуті майже на мільйон років тому.

Джерело:

Plummer T. et al. Expanded geographic distribution and dietary strategies of the earliest Oldowan hominins and Paranthropus // Science. – 09.02.2023. – Volume 379, Issue 6632. – P. 561–566.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Сергій Клемін
Сергій Клемін@serhii_klemin

Письменник, блогер, антрополог

806Прочитань
4Автори
22Читачі
На Друкарні з 21 червня

Більше від автора

  • Homo sapiens «постаріли» майже на сотню тисяч років

    Повторний аналіз знахідок з печери Джебель-Ірхуд (Марокко) дозволив встановити більш давній вік останків Homo sapiens, який складає приблизно 318 тис. років.

    Теми цього довгочиту:

    Антропологія
  • Погребальні ритуали неандертальців

    Численні неандертальські похоронні ями в Бельгії, на південному заході Франції, на півночі Іраку дозволяють говорити про те, що давні люди ховали своїх одноплемінників, а отже, мали певну погребальну культуру.

    Теми цього довгочиту:

    Антропологія
  • Від вовни до голої шкіри

    Чому давні люди втратили густий волосяний покрив? Яка причина цьому сприяла, або, можливо, було кілька причин? Однозначної відповіді на це питання немає, але є кілька переконливих наукових гіпотез, які наближають нас до розуміння цього.

    Теми цього довгочиту:

    Антропологія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається