Повторний аналіз знахідок з печери Джебель-Ірхуд (Марокко) дозволив встановити більш давній вік останків Homo sapiens, який складає приблизно 318 тис. років.
Одна з найпопулярніших наукових теорій про походження Homo Sapiens вказує на те, що колиска сучасного людства пов’язана з Африкою. Саме там з’явилася давня людина сучасного анатомічного типу менше 200 тис. років тому, яка швидко поширилася та витіснила інші види людства. Традиційно найдавнішими знахідками ранніх розумних людей вважалися останки, які виявлені поряд із селом Херто формації Борі, а також зразки, які виявлені недалеко від села Кібіш на березі річки Омо на території Ефіопії. Проте порівняно недавній перегляд датування знахідок з Джебель-Ірхуд (печера на території Марокко) значно збільшують вік кісток (раніше вважалося, що знахідкам близько 160 тис. років) від 240 тис. до 318 тис. років. Все це вказує на те, що давні люди сучасного анатомічного типу з’явилися і поширилися на африканському континенті набагато раніше, ніж вважали вчені.
Фактично, Джебель-Ірхуд – палеолітична стоянка в західній частині Африки, де були виявлені найдавніші останки Homo sapiens. Виходить, що ранні сапієнси, які опинилися на своєрідній розвилці між Homo heidelbergensis і Homo neanderthalensis, розійшлися з ними близько 350–200 тис. років тому, що добре узгоджується з сучасними уявленнями антропологів.
Фактично, Джебель-Ірхуд – палеолітична стоянка в західній частині Африки, де були виявлені найдавніші останки Homo sapiens.
Ще в 1967 р. антрополог-початківець Річард Лікі (Richard Leakey) знайшов кілька кісток і пару черепів поруч із річкою Омо в Південній Ефіопії. Спочатку останки були помилково сприйняті як не дуже давні, однак після проведеного ретельного аналізу прошарку з вулканічного попелу в цій місцевості було встановлено, що вік черепів Оmо І та Оmо ІІ становить близько 197 тис. років. Проте згодом дослідники з Кембриджського університету знову проаналізували два шари вулканічного попелу, в яких були виявлені черепи. При цьому вони використовували аргон-аргоновий метод датування (удосконалений варіант калій-аргонового методу). Аналіз та дослідження зразків привели групу вчених під керівництвом Селін Відал (Céline M. Vidal) до висновку про те, що останки Оmо старше на 36 тис. років, ніж передбачалося раніше. Виходить, що давні люди жили на території Південної Ефіопії близько 233 тис. років тому.
Інша знахідка найдавніших людей сучасної анатомії пов’язана із селом Херто формації Борі (в районі Афара). Відкриття було зроблено групою дослідників під керівництвом американського антрополога Тіма Вайта (Timothy White) з Каліфорнійського університету і пов’язане воно з трьома людськими черепами. Вченим знадобилося три роки, щоб упорядкувати та зібрати черепи, які були виявлені в 1997 р. Точний вік цих черепів вказує на цифру 160 тис. років. Даним знахідкам було дано назву людина розумна найстаріша Homo sapiens idaltu, яка являється архаїчним попередником Homo sapiens sapiens. «Ідалту» в перекладі з афарської мови означає «старший, найстаріший». Зменшені надбрівні дуги, гладке обличчя та опуклий лоб – є яскравими ознаками сучасної людини. Дані характеристики відрізняють цих людей від їх більш давніх попередників з більш масивними бровами та вузькими лобами. Вік знахідки свідчить, що найдавніші люди тривалий час співіснували поруч із неандертальцями.
Втім, на фоні цих гучних відкриттів найважливіша подія сталася на території Королівства Марокко. Ще в 1962 р. у печері Джебель-Ірхуд був виявлен череп, який чудово зберігся. Згодом там же дослідники виявили ще кілька кісток, нижню щелепу та частину черепної коробки, які належали трьом дорослим людям, підлітку та дитині. Щоправда, щоб отримати всі останки, дослідникам довелося винести з печери понад двісті кубометрів каміння. Початкові спроби встановити вік знахідок призвели до розкиду цифр від 40 до 190 тис. років. Проте вже в 2007 р. вік останків становив 160 тис. років. Судячи з усього, давні люди з Джебель-Ірхуд мали тонкі надбрівні дуги і плоске обличчя, що вказує на ознаки сучасних людей, якщо не брати до уваги велику щелепу та зуби. Цікаво, що кілька років тому ті ж дослідники знову аналізували шари в Джебель-Ірхуд, і вже дійшли висновку, що їм від 240 до 318 тис. років, що є набагато давнішим, ніж передбачалося раніше.
Поряд із зубом, вік якого, згідно з результатами радіометричного аналізу, становив близько 318 тис. років, вчені виявили там же палеолітичні інструменти та сліди розпалювання багать, ймвовірно, для приготування їжі. Вік згорілих інструментів, судячи з проведеного термолюмінісцентного аналізу, становив близько 315 тис. років. Виходить, що останки давніх людей з Джебель-Ірхуд на сьогоднішній день є найдавнішими свідченнями Homo Sapiens. Звісно, підборіддя і лоб у них не так сильно виражені, як у сучасних людей, але по ряду інших характеристик вони є типовими представниками сучасного анатомічного типу.
Знахідки ранніх Homo Sapiens у Джебель-Ірхуд, у Херто і в районі села Кібіш вказують на те, що вже понад 200 тис. років тому давні люди не зосереджувалися в якомусь одному місці, а поширювалися на території африканського континенту. Завдяки заново перерахованим результатам ми можемо говорити про те, що останки людей з Джебель-Ірхуд є давнішими доказами існування розумних людей в Африці.
Джерела:
Hublin J.-J. et al. New fossils from Jebel Irhoud, Morocco and the pan-African origin of Homo sapiens // Nature. – 2017. – Vol. 546, P. 289–292. Published: 08 June 2017.
Vidal C.M., Lane C.S. et al. Age of the oldest known Homo sapiens from eastern Africa // Nature. – 2022. – Vol. 601, P. 579–583. Published: 12 January 2022.
White T. D., Asfaw B. et al. (2003). Pleistocene Homo sapiens from Middle Awash, Ethiopia // Nature. – Vol. 423 (6491). P. 742–747. Published: 12 June 2003.
