Гробниці та загалом поховання... що ж вони з себе представляють? Часто зустрічається тлумачення, що вони напряму пов'язані зі спадковою аристократією. Утім, читаючи книгу Ґребера та Венґрова запевнився в протилежній точці зору, де все зав'язано на сезонності.
Коли заходить річ за стародавні міста, по якимось дотепним причинам ієрархія сприймається як природній стан речей. Нюанс же полягає в тому, що часто на це навіть немає вагомих доводів. Розглянемо ж це на прикладі одного з величних міст - Теотіуакана.
Люди сучасності, середньовіччя, або навіть минулого століття — всі думали і сприймали речі по-різному. Утім, що можна сказати точно з приводу сприйняття, так це те, що дивлячись на минуле в нас нема потреби обирати між егалітарним чи ієрархічним початком людської історії.
Коли заходить мова про поширення цінностей по світу в нас автоматом проскакують думки з приводу того, що вони обов'язково приймали комерційну форму. Утім, відсутність уяви не виправданням. В цій вирізці, засновуючись на етнографічних дослідженнях ми побачимо багатість цих шляхів.
Ну що ж, повертаємося до безсмертної [поки] теми, а саме того, як бачили колонізатори чи, наприклад, єзуїти туземців. Зокрема, від яких відповідних звичок по їхньому відношенню варто було б давно відмовитися, побачив ширшу, складнішу картину.
Вівейруш ді Кастру завдяки досвіду та дослідженням амазонських спільнот конструює нове бачення на «популярні» для нас вислови. Людина — це тварина! Скаже модерна людина, попиваючи лавандовий раф в хіпстерському закладі. Ді Кастру пропонує інше: тварина — це людина.
У відгуку на роботу «Seeing Like a State» я вирішив продемонструвати, як Джеймс Скотт ґрунтовно пояснює, чому провалювалися проекти по покращенню умов людського життя. Розробки проектів наукового діловодства, запланованих міст, промислового сільського виробництва і т. д.
Крізь терени структуралізму та відмову від останнього, на користь сучасного постструктуралізму, Леві-Стросс шукає те, як же зароджуються міфи індіанців, або ж казки, наприклад, колоніальних Французів.
У 2014 році на початку вторгнення ми стали відкривати для себе значення ПТСР, та навіть в злиднях 2024 продовжуємо регулярно їх переосмислювати. Утім, можна задатися і наступним питанням: як на її схожі прояви дивляться Інші з більш сакральної точки зору?
Крізь терени міфів та поглядів Інших, Леві-Стросс намагається відшукати, як зароджуються міфи індіанців, або ж казки, наприклад, колоніальних французів, беручи за відправну точку «Історію Рисі» — міф про яку прослідковується в тих чи інших формах у багатьох спільнот.
Коли ми йдемо вбивати оленя то знайти його важче, ніж вбити. Чому? Тому що зазвичай зустрівшись з хижаком обидва зупиняються, набираючись сил перед фінальним ривком, який і вирішить їхню долю на цей день. Це ясно, утім, як нас бачать олені (і загалом тварини), а останніх туземці?
Авторська спроба висвітлити історію ідентичності македонців кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Авторська розвідка австро-угорського періоду історії Боснії й Герцеговини: політичний, соціально-економічний й націєтворчий аспекти.
Аналіз того, звідки таки пішли східні слов'яни і хто кому старший брат.
Нове дослідження американських вчених дозволило переглянути уявлення про традиційну роль жінок у суспільствах мисливців та збирачів. У більшості досліджених суспільств жінки також активно приймали участь у полюванні.
Давні люди були не тільки гарними мисливцями, які могли видобути м’ясо бізона чи оленя. Важливу значимість їхнього раціону становила їжа рослинного походження та морепродукти.
У ДНК давніх жителів Уругваю та Панами виявляється переконливий генетичний слід, який веде до денисівської людини. Яким чином денисівці подолали величезну відстань і потрапили до Південної Америки, залишається загадкою.
У цій статті ми запрошуємо вас на подорож у минуле, де ви побачите, як жили і працювали наші предки в своїх хатах, які елементи інтер'єру використовували і чому, а також як можна застосувати класичні прийоми у сучасному дизайні.
Цікаві дослідження були проведені групою американських антропологів та етнографів з Інституту імені Кінсі, які свідчать про те, що поцілунок не являється настільки розповсюдженою практикою серед безлічі людських культур.
Бойки — етнографічна група українців, які населяють гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України.
Ідеї з дизайну інтер'єру
Письменник, блогер, антрополог
