Етнографія

Сьогодні ми розглянемо питання, звідки взявся міф про "первісну релігію" й те, що туземці дивляться на свій світ як діти. Де відбувся цей критичний поворот, коли всі локальні концепції почали розглядати як відсталі? Відповідь криється в часах модерну та розквіту позитивізму.

Процес збирання меду бортниками, хворі на ковтун, сани влітку, та чимало інших цікавих подій що відбувались на Київщині, зображеній у ХІХ столітті французом Домініком П'єр Де ля Флізом!

Яка одна з найбільш цинічних речей живе та процвітає в нашому світі? Аналіз вигод і витрат. Розглянемо яскраві приклади безликого розрахунку безцінного, як вигляд з вікна, природа і т. д., в чому нам допоможе відомий антрополог Джеймс Скотт.

Тихе, невибагливе повсякденне неповинування вислизує з-під уваги істориків, так як зазвичай не згадується в архівах, не розмахує прапорами, не має керівників, не пише маніфестів та не має постійної організації. Розглянемо ж приклади цього неповинування, які наводить Джеймс Скотт.

Жак Ле Ґофф — відомий західний медієвіст, який протягом ХХ ст. видав багато видатних робіт, де одна з головних концепцій полягає в довгому Cередньовіччі. Сьогодні ж ми пройдемося по нарисам збірника «Середньовічної уяви», що мене найбільше зацікавили та вразили.

Гробниці та загалом поховання... що ж вони з себе представляють? Часто зустрічається тлумачення, що вони напряму пов'язані зі спадковою аристократією. Утім, читаючи книгу Ґребера та Венґрова запевнився в протилежній точці зору, де все зав'язано на сезонності.

Коли заходить річ за стародавні міста, по якимось дотепним причинам ієрархія сприймається як природній стан речей. Нюанс же полягає в тому, що часто на це навіть немає вагомих доводів. Розглянемо ж це на прикладі одного з величних міст - Теотіуакана.

Люди сучасності, середньовіччя, або навіть минулого століття — всі думали і сприймали речі по-різному. Утім, що можна сказати точно з приводу сприйняття, так це те, що дивлячись на минуле в нас нема потреби обирати між егалітарним чи ієрархічним початком людської історії.

Коли заходить мова про поширення цінностей по світу в нас автоматом проскакують думки з приводу того, що вони обов'язково приймали комерційну форму. Утім, відсутність уяви не виправданням. В цій вирізці, засновуючись на етнографічних дослідженнях ми побачимо багатість цих шляхів.

Ну що ж, повертаємося до безсмертної [поки] теми, а саме того, як бачили колонізатори чи, наприклад, єзуїти туземців. Зокрема, від яких відповідних звичок по їхньому відношенню варто було б давно відмовитися, побачив ширшу, складнішу картину.

Вівейруш ді Кастру завдяки досвіду та дослідженням амазонських спільнот конструює нове бачення на «популярні» для нас вислови. Людина — це тварина! Скаже модерна людина, попиваючи лавандовий раф в хіпстерському закладі. Ді Кастру пропонує інше: тварина — це людина.

У відгуку на роботу «Seeing Like a State» я вирішив продемонструвати, як Джеймс Скотт ґрунтовно пояснює, чому провалювалися проекти по покращенню умов людського життя. Розробки проектів наукового діловодства, запланованих міст, промислового сільського виробництва і т. д.

Крізь терени структуралізму та відмову від останнього, на користь сучасного постструктуралізму, Леві-Стросс шукає те, як же зароджуються міфи індіанців, або ж казки, наприклад, колоніальних Французів.

У 2014 році на початку вторгнення ми стали відкривати для себе значення ПТСР, та навіть в злиднях 2024 продовжуємо регулярно їх переосмислювати. Утім, можна задатися і наступним питанням: як на її схожі прояви дивляться Інші з більш сакральної точки зору?

Крізь терени міфів та поглядів Інших, Леві-Стросс намагається відшукати, як зароджуються міфи індіанців, або ж казки, наприклад, колоніальних французів, беручи за відправну точку «Історію Рисі» — міф про яку прослідковується в тих чи інших формах у багатьох спільнот.

Коли ми йдемо вбивати оленя то знайти його важче, ніж вбити. Чому? Тому що зазвичай зустрівшись з хижаком обидва зупиняються, набираючись сил перед фінальним ривком, який і вирішить їхню долю на цей день. Це ясно, утім, як нас бачать олені (і загалом тварини), а останніх туземці?