Київщина очима француза: життя та побут у малюнках Де ля Фліза"

Автор : Венжинович О.

У цій збірці, я підготувала для вас цікаві (суб'єктивно оцінюючи звісно) зображення селян ХІХ століття Київського округу. Якщо пильніше вдивлятися у ці ілюстації, можна надибати чимало незвичних моментів, декотрі з яких я додала в опис. При нагоді, діліться у коментарях власними спостереженнями!

Домінік П'єр Де ля Фліз.

Французький лікар та етнограф, що з волі обставин мав нагоду досліджувати українські землі та її жителів у ХІХ столітті. Він був сином полковника П'єра-Августина де Ла Флізе, лікаря, начальника військових та цивільних шпиталів м. Нансі.

Під час битви під Красним, Домінік потрапляє у полон до Російської імперії. Він почав надавати допомогу не лише російським солдатам, а й іншим полоненим. З плином часу, продемонструвавши свою непересічну особистість, його відправили займатися лікуванням місцевих жителів Київщини де й оселився, та одружився з представницею українського старшинського роду Софією Маркевич.

У 1831 році Де ля Фліз переїхав до Білої Церкви, куди його запросили Браницькі та Руліковські для боротьби з епідемією холери. За цей період він зробив щеплення від віспи понад десяти тисячам селянських дітей.

Окрім лікарської діяльності, він активно займався етнографічними, ботанічними та зоологічними дослідженнями, описуючи життя містечок і сіл Київщини. Його альбоми, створені в рамках програм Комісії для опису губерній Київського навчального округу та Російського географічного товариства (1848-1857), містили унікальні матеріали про культуру, побут, архітектуру, одяг, звичаї та фольклор українських селян.

Хоча частина його робіт зникла, багато з них зберігається в архівах Києва, Чернігова та Санкт-Петербурга. В його альбомах можна знайти народні перекази, пісні, прислів’я та детальні замальовки сільського життя XIX століття.

Перший альбом : "Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи" 1854 р.Зберігається в ЦНБ (Київ). Відповідно до фаху, автор описував хвороби місцевих жителів, народну медицину та рослини які використовувалися. Подекуди, навіть зображував хворих. В окремій частині цього альбому, присутній досить докладний опис сіл Київської округи : ландшафту (себто наявності боліт гір та вод), кількість жителів та їхні зображення, також опис овочів, фруктів, і навіть риб.

Приємного перегляду!

Бортники.
Зустріч нареченого, що йде до дому нареченої. Мати приймає його з хлібом і сіллю в шубі одягненій навиворіт.
Звичай селян Радомисльського повіту відвозити померлого до цвинтаря на санях, навіть влітку.
Танці селян Київського та Васильківського повітів.
Селяни Чорнобильського, Шепелицького…
Селяни Веприковського, Плісецького…
( Якщо другий чоловік ліворуч не стоїть спиною, чи можна його вважати одним з перших представників емо культури?) )
Зверніть увагу на дівчину. Практика зістригання волосся хоч і була, та використовувалася у виключно критичних ситуаціях (у випадку вошей). Про це теж згадує автор.
Хворі на ковтун.

Опис та зображення ковтуна у селян півночі Київської області :

“У Радомишльському повіті люди загалом нижчого зросту й не такі міцні. Серед них більше русявих, а найпоширеніший колір очей – блакитний. Вони схильні до ковтуна – хвороби волосся, яка погіршує їхнє здоров'я і робить непридатними до військової служби. Ця хвороба не зустрічається в південній частині Київської губернії, що свідчить про її ендемічний характер лише в Литві та її околицях, оскільки в інших частинах Європи вона невідома”.

(Цікаво, чому влітку з димарів звичайних хат йде дим?)

Це безперечно, не усі ілюстрації з великого альбому П’єра Де Фліза. Частина з них може здатися вам більш цікавішими, чи навпаки. Тому в нашому телеґрам каналі я залишу оцифровану версію праці, аби ви змогли ознайомитися з нею ще ліпше!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Часопис "Просвіта"
Часопис "Просвіта"@ChasopysProsvita

114Прочитань
0Автори
10Читачі
На Друкарні з 14 січня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається