Вознесіння Александра Македонського

В Європі та та Візантійській імперії в X—XIII ст. неабиякої популярності набув напівказковий роман Псевдо-Калісфена "Александрія", написаному в III ст. В одній із редакцій роману було описано вознесіння Александра Македонського:

"...Я подумав ще і запитав себе — чи справді тут кінець землі, чи ж тут спирається на неї небо? І вирішив шукати істину. Я наказав узяти з числа птахів у цьому місці двох. Це були величезні білі птахи, й ручні, тому що, забачивши нас, вони не втекли... Я наказав виготовити з дерева різновид ярма і прив'язати його до їхніх ший. Потім я доручив принести бичачу шкіру і покласти її всередині ярма. У такий спосіб спорудивши щось на зразок кошика, я ввійшов у нього, міцно тримаючи спис семи ліктів завдовжки, на кінці якого була кінська печінка. Негайно ж птахи злетіли, щоб з'їсти печінку. І я піднявся разом із ними в повітря; здавалося, я був близько до неба. Я сильно тремтів, відчуваючи холод і вітер, збурений крилами птахів...".

У 1900 році поблизу села Сахнівки на р. Рось під Каневом (Черкаська область) випадково знайли скарб. Найціннішою знахідкою була золота з емалями діадема із зображенням вознесіння Александра Македонського. Діадема у перекладі з грецької — пов'язка на голові, вінець.

Найдавнішими прототипами діадеми були стрічки, які в древній Греції носили як знак влади. У Візантії просту білу стрічку замінила багряна, гаптована перлами. А вже в XI—XII ст. діадеми з коштовного каміння і золота зображувалися на мозаїках і фресках у Візантії та Києва.

У XIX—XX ст. на території колишньої Давньої Русі знайдено дві повністю збережені діадеми і деталі від дев'ятьох інших. Першу цілу діадему знайшли в 1889 р. на території садиби підпоручика Гребеновського в Троїцькому провулку в Києві під час земляних робіт. Вона прикрашена християнськими зображеннями святих — Христа, Богоматері, Іоанна Хрестителя, архангелів Михаїла та Г'авриїла, апостолів Петра і Павла.

Друга діадема походить із Сахнівського скарбу. Два грифона підіймають Александра на небо колісницею, їхні масивні фігури покриті вигадливим орнаментом із бірюзової, багряної, синьої та жовтої емалі.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
С
Сергій@loveaction

3.2KПрочитань
0Автори
12Читачі
На Друкарні з 4 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Автохтонне походження Київської Руси

    У сучасному медіапросторі закріпився стереотипний образ походження Київської Руси саме за «норманською теорією», але існують і інші. Одна з них «автохтонна теорія» походження Руси.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Що таке історія емоцій?

    Емоції — це не лише наші переживання, а й потужна сила, яка формує історію. Як почуття впливають на культурні трансформації, політичні рухи та особисті рішення? Відкрийте нові горизонти вивчення емоцій і дізнайтеся, як вони змінюють наше життя!

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Смарагди Клеопатри: як прикраси стали інструментом влади

    Історія знає небагато жінок, які залишили по собі такий потужний слід, як Клеопатра — остання цариця Стародавнього Єгипту. Вона володіла не лише політичним розумом і дипломатичним талантом, а й винятковим вмінням створювати образ, що підкреслював її силу та вплив.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Автохтонне походження Київської Руси

    У сучасному медіапросторі закріпився стереотипний образ походження Київської Руси саме за «норманською теорією», але існують і інші. Одна з них «автохтонна теорія» походження Руси.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Що таке історія емоцій?

    Емоції — це не лише наші переживання, а й потужна сила, яка формує історію. Як почуття впливають на культурні трансформації, політичні рухи та особисті рішення? Відкрийте нові горизонти вивчення емоцій і дізнайтеся, як вони змінюють наше життя!

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Смарагди Клеопатри: як прикраси стали інструментом влади

    Історія знає небагато жінок, які залишили по собі такий потужний слід, як Клеопатра — остання цариця Стародавнього Єгипту. Вона володіла не лише політичним розумом і дипломатичним талантом, а й винятковим вмінням створювати образ, що підкреслював її силу та вплив.

    Теми цього довгочиту:

    Історія