2024 рік став для нашої школи роком експериментів та інновацій у форматі навчання та позашкільної діяльності.
Ми провели два масштабних ярмарки мейкерів та безліч тематичних таборів та майстерок, які показали, наскільки важливим є створення культури та простору для творчості та експериментів у сучасній освіті. Оскільки мені пощастило бути одним з координаторів цих заходів, я візьму на себе відповідальність підбити деякі підсумки та поділюся власними висновками та ідеями на майбутнє.
Чому мейкерство важливе для сучасної освіти
Світ змінюється, і все більше освітян розуміють, що традиційна модель передачі знань від вчителя до учня вже не відповідає потребам сучасності. Сьогоднішні діти живуть у світі, де важливі не стільки самі знання, скільки вміння їх застосовувати, створювати нове та адаптуватися до змін (що в умовах війни є життєвою необхідністю).
Мейкерський рух - це значно більше, ніж просто майстрування виробів власними руками. Це філософія навчання через створення, де кожна помилка - це НЕ невдача, а можливість навчитися чомусь новому.
Коли учень створює щось своїми руками, він не просто засвоює інформацію - він експериментує, розв'язує проблеми, вчиться працювати в команді та розвиває критичне мислення.
Що я зрозумів протягом року
Досвід організації та проведення мейкерськихх заходів показав кілька важливих речей:
Діти природно тягнуться до творчості та інновацій. Часто на перервах в класах молодшої школи можна побачити, як діти роблять оригамі-закладки для книжок, складають паперові літачки, будують з LEGO, малюють на дошці. Учні середньої школи в’яжуть гачком іграшки та аксесуари. Якщо просто надати дітям деякі матеріали для творчості без конкретних інструкцій, вони обов’язково знайдуть їм застосування самостійно.
Дітям не вистачає базових навичок для мейкерства. Робота з ножицями, папером та клеєм може стати справжнім випробуванням для деяких дітей, що зростають у світі з планшетами та смартфонами. Сюди ж я відніс би роботу з лінійкою, зав’язування вузлів (можна почати зі шнурків 😉) тощо.
Практичне навчання підвищує мотивацію. Учні із задоволенням створюють на уроках різні моделі, особливо, якщо їх можна буде забрати додому.
Для творчості потрібен час, місце та ресурси. Якщо у вчителя не буде часу та ресурсів - він не підготує відповідне середовище для дітей. Якщо у дітей не буде часу та місця для творчості - вони не зможуть сповна насолодитись процесом творення.
Виклики та можливості
Звісно, розвиток мейкерського руху в школі - це не легкий шлях. Можна стикнутись з різними викликами:
Потреба в обладнанні та матеріалах. Деякі проєкти можуть потребувати специфічних інструментів, яких немає в школі.
Необхідність підготовки вчителів. Вчителі повинні володіти не лише теоретичними знаннями, а й практичними навичками, щоб передати досвід учням.
Інтеграція мейкерських активностей у навчальний процес. Це вимагає змін у підходах до викладання.
Балансування між структурованим навчанням та вільною творчістю. Це завжди виклик для школи.
Однак ці виклики відкривають нові можливості. Наприклад, обмеженість ресурсів стимулює творчість. На нашому першому School Maker Faire майже всі проєкти були з картону від пакування продуктів, що закуповує школа.
Погляд у майбутнє
Мейкерський рух в освіті - це не тимчасовий тренд, а необхідність сучасного світу. Для мене сучасна школа - це не просто місце, де передають знання, а простір для експериментів, творчості та інновацій.
Що для цього потрібно?
Створення постійного мейкерспейсу в школі.
Інтеграція елементів мейкерства в щоденний навчальний процес. Наприклад, створення міждисциплінарних проєктів на уроках.
Розвиток співпраці з іншими школами та мейкерськими спільнотами для обміну досвідом.
Залучення більшої кількості учнів з батьками та вчителів до мейкерського руху.
Трансформація ролі вчителя
За цей рік змінилось і моє розуміння ролі вчителя в освітньому процесі. Якщо раніше я бачив себе передусім як носія знань, то тепер усвідомлюю, що моя роль значно складніша і цікавіша.
В контексті мейкерського руху вчитель стає більше фасилітатором – людиною, яка створює умови для навчання та підтримує учнів у їхніх експериментах.
Особливо яскраво це проявлялося під час підготовки до ярмарків мейкерів. Я помітив, що найкращі результати були там, де я не давав готових рішень, а допомагав учням та вчителям знаходити їх самостійно.
Це змінило і мій підхід до викладання інформатики. Тепер я намагаюсь створювати більше можливостей для практичного застосування знань, заохочую експерименти та підтримую ініціативи учнів.
І найголовніше – я вчуся разом з ними, адже у світі технологій та інновацій неможливо знати все.
Висновок
Головний урок, який я виніс з цього року - мейкерство в школі це не про конкретні проєкти чи заходи. Це про створення середовища, де діти можуть експериментувати, помилятися, вчитися на своїх помилках і створювати щось нове.
Мейкерський рух - це міст між традиційною освітою та потребами майбутнього. І наше завдання як освітян - будувати цей міст разом з нашими учнями. Я бачу, як ці зміни надихають і мене, і моїх колег, і це найкраща мотивація для того, щоб рухатися далі.
