Нікого не здивую тим, що екранний час досі з'їдає чималу частину кожного нашого дня. При цьому, коли ми бачимо щось варте уваги, то як ми це почали запамʼятовувати? Спробую вгадати — робимо скриншот чи тиснемо «Зберегти», маючи в думках лише одне: «О, це корисно! Повернусь до цього пізніше».
У більшості випадків не повернемось…
Той скриншот або нотатка приєднається до сотень інших, формуючи наш власний «Цвинтар добрих намірів». У ньому сотні збережених статей, скриншотів з Threads чи Reels, а ще там тисячі завантажених TikTok-відео, які «точно знадобляться». В цілому, багато різних ідей й думок, які так хотілось зберегти. Та усе це так і не стало по-справжньому твоїм.
Саме про цей торг ніхто не говорить вголос, коли рекламує тобі «Другий мозок» («Second Brain») або «Інтелектуальну операційну систему» («AI Operating System» або «Intelligent OS») як рішення всіх життєвих проблем, а особливо зростання персональної продуктивності.
Щоразу, коли ми перекладаємо запам'ятовування на телефон або штучний інтелект, пропускаємо єдиний момент, який перетворює інформацію на розуміння — мислення.
Людська пам'ять не працює як диск на компʼютері. Це не сховище, де все зберігається і чекає на нас. Наша памʼять — це результат вибору того, що заслуговує залишитися, що ми потім формулюємо власними словами. Скриншот зберігає зображення. Але не зберігає роздуми, які б сталися під час того як ми вирішували б що ця інформація для нас означає.
Ніхто не заперечить те, що «Збережене» симулює прогрес. Така тека навіть може на мить заспокоїти: «Я ж це зберіг!». Ми ж отримуємо легкий сплеск задоволення від того, що щось «зберегли» на «потім». Втім, тека «Збережене» до якої ніколи ніхто не повертається — це не Другий мозок. Те ж саме можна сказати про величезне сховище, вміст якого твій ШІ-асистент не використовує для формування власних відповідей. Зате це дуже організований та по-справжньому хороший спосіб не думати.
Така поведінка є прихованою поза обговоренням продуктивності. Ти кажеш, що залишаєшся організованим, будуєш свою життєву операційну систему чи ШІ-асистента, що знатиме все-все-все і допоможе тобі у майбутньому. Втім, наступного разу, коли тягнешся до кнопки збереження, насправді ж ми не прагнемо зберегти знайдене як щось важливе, а відкладаємо роздуми на потім — що на практиці означає назавжди.
Перевір це прямо зараз. Можеш сформулювати суть одного зі своїх старих збережених матеріалів одним реченням, своїми словами? Якщо так — ідея вже твоя, той файл (скриншот чи нотатка) вже не потрібен. Якщо ні — збереження не допоможе. У нас зберігається відтворення думки когось іншого, але не суть.
Проблема не в інструментах штучного інтелекту чи системах управління власними знаннями (Personal Knowledge Management). Проблема в тому, що такі компʼютерні засоби роблять збереження інформації занадто легким.
Коли зберігати легко — зберігаєш усе.
Коли зберігаєш усе — нічого не осмислюєш.
Саме з цього кола може не бути виходу: кількість збереженого просто перевищуватиме обсяг того, що ми можемо опрацювати самостійно.
Таке надмірне збереження ще й ламає наш внутрішній фільтр, оскільки памʼятаємо ми лише ті речі, що насправді мають для нас значення. А коли скриншотимо усе «йой, яке цікаве», то опиняємось з тисячами файлів без будь-якого розуміння що нам необхідно, а що — ні..
Для вирішення цієї дилеми не треба видаляти все збережене в «цифрі» або переходити в аналог і ховатися в бункері (ми й так знаємо хто там ховається). Необхідно лише докласти трохи зусиль, аби збільшити цінність збереження будь-якої інформації.
Перед тим як робити скриншот — перекажи зміст самому собі. Крім посилання, напиши зміст 1 коротким реченням із використанням власних слів, навіть якщо запис міститиме одруки. Спробуй отримати відповідь самому собі на питання: «Що б із цього я пам'ятав, якби файл зник завтра?».
Дещо забудеться. І нехай… «Зайве» зазвичай і так зникне незалежно від наших бажань. А те, що лишається «в голові» без допомоги сучасних технологій — майже завжди корисніше, ніж те, що лежить у теці в очікуванні перегляду.
Отож, тисни «Зберегти» лишень після того, як знаєш, чому саме ця інформація є для тебе важливою.
Обкладинка довгочиту згенерована штучним інтелектом
