Міністерство цифрової трансформації України – мабуть, чи не найбільш всеохоплююча гілка виконавчої влади останні декілька років. Феноменальним чином спеціалістам під керівництвом Михайла Федорова вдається і розвивати військово-промисловий комплекс, і відновлювати інфраструктуру, і просувати український tech-сектор, уже не кажучи про цифровізацію державних послуг.
Важливим сектором повноважень Мінцифри є й просування в урядовому просторі інтересів українського бізнесу. І ось що цікаво: останнім часом усе більше й більше ініціатив міністерства рясніють згадками про криптовалютний сектор. Разом із цим, остання згадка про будь-які зсуви в цьому напрямку датується червнем цього року. Тоді зʼявилася інформація, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) допрацьовує законопроєкт про крипто-податки.
Затишшя щодо криптовалютного регулювання та посилений інтерес Мінцифри до крипти може свідчити про те, що робота в цьому напрямку йде. Чому це можливо, і як міністерство може на це натякати – про це ви дізнаєтесь у цьому довгочиті.
Нормативно-правовий бекграунд
Регулювання цифрових активів – доволі довгий і важкий процес для нашої держави. З 2017 року точаться дебати щодо її законного статусу, що постійно повертаються на початкову стадію через економічні зміни всередині країни. За цей час, крипта стала фактично альтернативними грошима для українців – більше 15% населення є її активними користувачами, коли сама Україна на 5 місці серед усіх світових країн за прийняттям Web3-валюти.
Процес зрушився з місця у 2021 році. Тоді було створено вирішальний Закон України “Про віртуальні активи”, що закріплював статус криптовалюти як власності. Його було підписано Президентом ще 15 березня 2022 року, але за цей час так закон так і не набрав чинності, загрузнувши в багаточисленних редагуваннях.
Та не зміни в законі є причинами відкладання його в довгу шухляду. Документ набирає чинності тільки після “внесення змін до податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами”.
Справа в тому, що Закон “Про віртуальні активи” не затверджує податок за ініціювання крипти, а ініціює оподаткування саме дохід з її купівлі-продажу. Тобто, якщо людина купувала Біткоїн на 10,000 грн, а потім із ростом монети продала його за 11,000 грн, то саме з різниці в 1000 грн користувач мусить сплатити податок. Що цікаво: головною умовою для сплати податку є саме позитивний фінансовий результат операцій із інвестактивами. Така структура є новою, а також передбачає нові методи фінансового контролю.
Себто, саме неадаптованість податкового кодексу до таких нововведень і гальмує повне регулювання криптовалюти. Та варто зазначити, що відповідний законопроєкт було відправлено на розгляд Верховною Радою України та Комітетом із питань фінансів, податкової та митної політики ще 13 березня минулого року.
Улітку цього року регулювання цифрових активів здобуло неабиякого прогресу. У червні Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) завершила розробку проєкту про оподаткування криптоактивів і оновила текст закону “Про віртуальні активи”. Ба більше, зміни передбачають й адаптацію до європейських норм регулювання активів MiCA. Що цікаво, Україна може стати першою Європейською країною, що імплементує такий документ.
Деталі регулювання
У разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про цифрові активи матиме такі ключові положення:
Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юрособа має оформити білу книгу (по суті проспект емісії).
Ставка оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.
Останніми кроками залишається ухвалення змін до Податкового кодексу, що дозволять державі оподатковувати операції з криптовалютами. Та досі залишається невідомим стан справ із оновленим законодавством для крипти. Тим не менш, у нього залишається неабиякий потенціал. Паралельно з цим, від державних урядовців зʼявляється все більше та більше натяків на те, що криптовалюта може бути повністю прийнята – як із законодавством, так і без.
Уряд і бізнес просуває крипторегулювання
Міністерство цифрової трансформації завжди визнавала криптовалюту як невідʼємну сферу економічних інтересів громадянина, натомість розуміння її як цілої індустрії повною мірою відбулося цього року. Серед найголосніших ініціатив у цьому напрямку, які запровадила державна структура – Crypto Aid for Ukraine, унікальна платформа спрямування пожертвувань у криптовалюті, ідею якої нещодавно перейняв Ізраїль. Ба більше, у журналі “Incredible Tech: Investor’s Guide to Ukrainian IT”, що присвячений яскравим представникам українського бізнесу, знайшлося місце й для криптовалютних компаній – зокрема, для Hacken і біржі KUNA.
Що важливо, Мінцифри наразі розробляє е-гривню, яка функціонує за допомогою технології blockchain і, фактично, є крипто-CBDC (Central Bank Digital Currency, з англійської: “цифрова валюта центрального банку). Її пілотне введення в обіг має розпочатися у 2024 році.
Та дійсно унікальною ініціативою Мінцифри є освітня. Навчальні програми міністерства покривають широкий спектр тем: від політології та соціології до штучного інтелекту й урбаністики. Серед цих тематик зустрічається й крипта. Безкоштовні курси від WhiteBIT, вебінари від її засновника Володимира Носова, а також навчальні матеріали від експертів – усім цим буквально рясніє Дія.Освіта. Сам Володимир Носов стверджує, що регулювання – це логічний і ефективний крок, а також натякає, що його не уникнути Україні:
“Регулювання – закономірна реакція на поширення криптовалют і їхній перехід у масове використання. Державні інституції не можуть просто ігнорувати цей ринок, тому прагнуть встановити свої правила. (...) Я однозначно на боці регулювання. За умови, коли воно реалізується тією мірою, що не шкодить самій індустрії.”
Окрім Носова, ще один визначний український керівник натякає на прийняття криптовалюти – Сергій Коваленко, CEO “Yasno” – українського енергопостачальника. На пропозицію головного редактору dev.ua Стаса Юрасова додати крипту в програму лояльності, він відповів, що “крипта в нас зʼявиться”. Так він міг натякнути на можливість сплачувати за електроенергію в криптовалюті.
Натяки чи реальні плани?
Наразі важко казати про те, чи мають заяви Мінцифри щось спільне з курсом держави на регулювання криптовалюти. Зрозуміло лише одне – візія міністерства повністю відображає розуміння Web3 як вагомої індустрії, а криптовалюти – необхідного фінансового інструменту громадян України. Сильна позиція урядової структури, а також українського бізнесу, уже виступає каталізатором прийняття законодавства про віртуальні активи, і її результати ми побачимо рано чи пізно.
