Автори: The Economist
Замало, щоб перемогти російські GRC, але сильний символічний старт
Краще пізно, аніж ніколи. Від початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року Володимир Зеленський, президент України, благав про винищувачі F-16. Перші десять (з можливих 79) прибули в Україну в останній день липня, через рік після того, як неохоча адміністрація Байдена нарешті дала зелене світло на їх відправку своїм більш охочим європейським союзникам. До кінця 2024 року Україна має отримати 20 винищувачів американського виробництва. Решта, обіцяні так званою коаліцією F-16 на чолі з Данією та Нідерландами, прибуватимуть партіями протягом 2025 року.
За словами Бена Годжеса, колишнього командувача американськими силами в Європі, розчарування з приводу того, скільки часу пішло на доставку літаків в Україну, дуже велике. Однією з причин затримки з наданням достатньої кількості F-16 для того, щоб мати вплив, він називає «жалюгідну» нестачу навчальних місць для українських пілотів - «політичне рішення адміністрації». Свою лепту внесли і мовні труднощі. Україна має чудових, загартованих у боях пілотів. Але F-16, навіть ці відносно старі літаки, дуже відрізняються і є більш складними, ніж радянські Міг-29 і Су-27, до яких вони звикли.
Іншим фактором є час, необхідний для створення інфраструктури для їх прийому. Літаки потребують більшого технічного обслуговування, ніж їхні російські аналоги. Бортовим інженерам потрібна така ж підготовка, як і пілотам (хоча деякі західні цивільні підрядники майже напевно вже працюють в Україні). Частина ремонту і технічного обслуговування може також здійснюватися в сусідніх країнах НАТО - Польщі і Румунії, що розлютить росію.
Літаки, що прибувають, є пріоритетною ціллю для росіян, говорить Ніко Ланге, колишній начальник штабу міністерства оборони Німеччини. Саме тому вони були розгорнуті з великим ступенем секретності, на розосереджених базах з підземними або укріпленими укриттями, разом з макетами. Але така розпорошеність ускладнює логістику: потрібно більше людей і більше запчастин.
Наскільки велике значення матимуть F-16? Дуглас Баррі, експерт з питань військово-повітряних сил Міжнародного інституту стратегічних досліджень, вважає, що головна безпосередня цінність - це підвищення бойового духу. Початкова кількість невелика, і українці будуть використовувати їх обережно, щоб уникнути втрат, які б дали аосії пропагандистську перемогу. Але вони повинні почати приносити поступову користь.
Згідно з повідомленнями, Америка оснащує F-16 сучасними ракетами класу «повітря-повітря» (такими як далекобійні AIM-120 і AIM-9X, новітня версія Sidewinder), а також високошвидкісними протирадіолокаційними ракетами (HARM). Вони зможуть нести до чотирьох плануючих бомб GBU-39 (по суті, це снаряд з крилами, який можна запускати з літака), які, хоча і менші за свої російські аналоги, є набагато точнішими і дальнобійнішими. Вони також можуть нести касетні боєприпаси для застосування проти військ і бронетехніки. Як повідомляється, модернізовані радари вже в дорозі.
F-16 можуть зменшити безкарність, з якою російські Су-34 обстрілюють лінію фронту в Україні. Росіяни щодня скидають понад сотню грубих, але ефективних плануючих бомб, не покидаючи повітряного простору росії. Пріоритетним завданням, за словами пана Ланге, буде змусити російських пілотів триматися далі, інакше вони ризикують бути збитими. AIM-120D - це всепогодна ракета з власним активним радаром, яка, як вважається, має дальність польоту до 180 км (112 миль), хоча, коли ціль намагається ухилитися, ракета повинна повертати і розвертатися, що зменшує її дальність.
F-16 можуть використовувати дешевші ракети з тепловим наведенням AIM-9X для знищення крилатих ракет, які завдають шкоди цивільній інфраструктурі України. Їх 20-мм шестиствольна гармата [за системою] Гатлінга має бути ефективною проти повільних російських безпілотників «Гєрань», копій іранських «Шахедів». F-16 також можуть запускати протикорабельні ракети «Гарпун» проти решти російського Чорноморського флоту.
Але оскільки кількість літаків зростає повільно, може пройти деякий час, перш ніж F-16 зможуть мати значний вплив. У нещодавній доповіді Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), іншого аналітичного центру, стверджується, що Україні потрібно набагато більше літаків, ніж було обіцяно. З 79 обіцяних літаків щонайменше десять - це двомісні навчально-тренувальні літаки. Деякі з інших можуть бути в такому поганому стані, що слугуватимуть переважно як джерело запасних частин. Україна може отримати достатньо лише для трьох-чотирьох ескадрилій. У звіті стверджується, що для досягнення локальної переваги в повітрі і підтримки наземного наступу їй потрібно 12 ескадрилій або більше, по 18 літаків в ескадрильї.
Україна була задоволена пропозиціями Франції та Швеції щодо винищувачів Mirage та Gripen. Але через переваги польотів на одному типі літаків, вона воліла б отримати більше F-16. Сет Джонс з CSIS каже, що Україна може подолати розрив у кількості винищувачів, об'єднавши F-16 з саморобними безпілотниками-«напарниками». Україна будує все більш ефективні безпілотники всіх видів і використовує їх в інноваційний спосіб.
Потрібен час для інтеграції F-16 в українські системи протиповітряної оборони і набуття досвіду експлуатації. Координація польотів літаків з кількох аеродромів буде непростим завданням, каже генерал Годжес. Одним з ключів до розкриття їхнього потенціалу є літаки управління і спостереження ASC-890; у травні Швеція оголосила про передачу двох таких літаків. Але поки що не зрозуміло, коли українські екіпажі будуть готові до польотів на них.
Тим не менш, прибуття F-16 знаменує собою початок розбудови військово-повітряних сил за стандартами НАТО. Це підключає Україну до добре розвиненого ланцюга постачання F-16. Системи озброєнь НАТО, такі як ракети Storm Shadow/SCALP, будуть набагато ефективнішими, якщо їх буде нести літак, для якого вони були розроблені, а не якщо встановлювати їх на застарілі МіГи і «Сухі». Українські F-16 також оснащені системою Link-16 - тактичним каналом передачі даних НАТО, який забезпечує безпечний зв'язок і покращує обізнаність про обстановку. Попри те, що винищувачів F-16 надто мало і вони запізнились, не можна недооцінювати їх важливість.
