
Під таким гаслом живуть Тарас і Оксана, які одружились у 2024 році. Подружжя служить у 45 ОАБр, і радо поділились історією своїх стосунків.
«Ми розписались наприкінці 2023 року. Довго відкладали цей момент, думали зробити це після Нового року, або ж на День закоханих. Втім, коли стояли у черзі у відділі реєстрації шлюбів, щоб розпитати деталі, спонтанно вирішили більше не відтягувати з рішенням. Розписались прямо там у цивільному одязі, за спрощеною процедурою для військових. Вважаю, що хтось чекає закінчення війни, а можна чекати Перемоги уже сім’єю» — ділиться спогадами Оксана.
Тарас і Оксана познайомились у 2021 році на весіллі у друзів. У той день вони були дружбою і дружкою у молодих і майже одразу відчули спорідненість. А вже наступного дня Тарас запросив Оксану на побачення.
На той час Тарас займався виготовленням меблів, а Оксана працювала в офісі. Через 5 місяців пара уже жила разом. Пропозицію Тарас зробив у 2022 році в оранжереї Стрийського парку у Львові. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Тарас одразу пішов в армію.
«Мій чоловік добрий, турботливий, веселий, люблячий і ніжний. У нього багато чеснот, зокрема хоробрість. Коли він вирішив служити, я цьому не зраділа і сильно переживала за нього, хоч і пишалась. Пригадую, як їздила до нього на полігон – передавали волонтерську допомогу. Ті дні врізались у пам’ять. З часом я дедалі більше хотіла доєднатись до нього, бути справді корисною. Насправді ще студенткою я іноді задумувалась над можливістю стати військовою – це міг бути цікавий досвід»

Тарас довго відмовляв Оксану від бажання йти в армію, але дівчина виявилась наполегливою.
«Впертості мені не позичати. Незабаром я дізналась про актуальну вакансію діловода у 45 ОАБр, тож випала нагода працювати за спеціальністю»
Відтоді вони служать у лавах нашої бригади й намагаються цінувати кожну хвилину проведену разом. Звісно, бувають непорозуміння, зокрема через стресову службу, але переважно між Тарасом та Оксаною панує злагода. Побратими Тараса по-доброму заздрять, адже його дружина так близько від нього.


«Від початку війни мені доводилось пояснювати Оксані, чому не часто виходжу на зв’язок, а тепер вона мене розуміє. Це безперечна перевага служби разом – я завжди знаю, що Оксана поруч і з нею все добре, а вона знає те саме про мене. Через роботу бачимось не так часто, але відпустки завжди плануємо разом. З Оксаною маємо однакові погляди на життя, вона весела і з нею ніколи не буває нудно»
Іншим закоханим парам Тарас радить не відкладати почуття на потім. Якщо впевнені у людині — сміливо робіть вирішальний крок!
Відділення комунікацій 45 ОАБр