Президент сигналізує саміту НАТО, що його пріоритети сьогодні можуть бути іншими.
Воєнна операція Ізраїлю та Ірану, що тривала протягом останніх двох тижнів, відвернула увагу світової спільноти від війни в Україні.
Саміт НАТО в Гаазі підтвердив, що президент Дональд Трамп вважає фінансування війни проблемою Європи. Незрозуміло, чи вистачить йому терпіння продовжувати домагатися миру.
Однією з найбільших дипломатичних втрат внаслідок повітряної війни між Ізраїлем та Іраном стало зменшення уваги США та висвітлення в ЗМІ війни в Україні. Незважаючи на продовження обміну тілами загиблих та військовополоненими, у мирних переговорах між обома сторонами, що розпочалися в Стамбулі на початку червня, не було досягнуто жодного прогресу.
Однак вже наступного тижня може відбутися третій раунд переговорів. До цього часу саміт НАТО в Гаазі давав можливість тримати Україну в полі зору США. Але цього не сталося.
Натомість, якщо саміт НАТО і мав якусь реальну мету, то це було закріплення зобов'язання європейських союзників витрачати 5% ВВП на оборону, що є ключовим пріоритетом президента Трампа з моменту його вступу на посаду.
Місія виконана. За винятком Іспанії, союзники по НАТО тепер взяли на себе це зобов'язання.
Як завжди бадьорий, генеральний секретар НАТО Марк Рютте надіслав президенту Трампу повідомлення, настільки слізно-улесливе, що навіть деякі провоєнні неоконсерватори могли б здригнутися і потягнутися за пакетом для блювоти.
«Пане президенте, дорогий Дональде... Ви привели нас до дійсно дуже важливого моменту для Америки, Європи та світу. Ви досягнете того, чого жоден американський президент за останні десятиліття не зміг досягти».
Потім його критикували за те, що на саміті він звертався до Трампа як до «татуся».
Проте не можна було позбутися відчуття, що Україна дещо опустилася в списку пріоритетів Трампа, а отже, і НАТО.
Якщо комюніке саміту у Вашингтоні 2024 року містило понад 5300 слів, багатих на нормативні наміри та бюрократичну балаканину, то декларація саміту в Гаазі 2025 року містила лише 425 слів, які майже виключно стосувалися мети витрат НАТО.
У той час як у Вашингтонському комюніке йшлося про те, що «ми продовжимо підтримувати її [Україну] на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО», Гаазька декларація цього не містила, що вже було сприйнято деякими провідними коментаторами як пом'якшення позиції НАТО.
Європейський гнів ще більше розпалила заява державного секретаря Марко Рубіо про те, що США на даний момент не підтримуватимуть подальші санкції проти Росії.
У декларації просто зазначено:
«Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов'язання надавати підтримку Україні, безпека якої сприяє нашій безпеці, і з цією метою включатимуть прямі внески на оборону України та її оборонну промисловість при розрахунку витрат союзників на оборону».
Для тих, хто не звик інтерпретувати тонкощі формулювань у комюніке, ці слова означають дві речі. По-перше, вживання слова «суверенні» означає, що, хоча деякі союзники можуть прийняти суверенне рішення про фінансування України, інші можуть вирішити цього не робити.
Це є чітким підтвердженням того, що ми спостерігаємо вже деякий час, а саме, що президент Трамп вважає фінансування війни в Україні проблемою Європи, а не Америки. По-друге, і що більш очевидно, фінансування України може сприяти досягненню союзниками цільового показника у 5%, хоча, принаймні для Великої Британії, це вже є реальністю.
Під час зустрічі, як відомо, президент України Володимир Зеленський запитав президента Трампа про можливість придбання додаткових ракет Patriot. Хоча Трамп не дав чіткої відповіді з цього питання, здається очевидним, що будь-які майбутні закупівлі Україною американського військового обладнання, якщо вони відбудуться, в будь-якому випадку будуть здійснюватися за рахунок європейських коштів.
Зі свого боку, Рютте, здається, самотужки намагається підтримувати європейський потік грошей. Виступаючи напередодні саміту, він згадав про обіцянки надати Україні додаткову підтримку в розмірі 35 мільярдів доларів у цьому році, не надаючи конкретних деталей.
Однак ми знаємо, що половина з обіцяних у квітні 24 мільярдів доларів включала кошти від Німеччини, які мають бути виплачені протягом 4 років. Отже, насправді НАТО на даний момент забезпечило лише 22 мільярди доларів на 2025 рік, що ще більше посилює тиск на величезні потреби України у фінансуванні війни.
У Гаазі ми не побачили жодного імпульсу для зусиль, спрямованих на припинення війни в Україні. Натомість, на тлі Гаазької декларації, яка відмовилася від будь-якого засудження Росії, сер Кір Стармер продовжує наполягати, що союзники залишаються рішучими «знову тиснути на Путіна, щоб він сів за стіл переговорів для беззастережного припинення вогню».
Як заїжджена платівка, британський прем'єр-міністр все ще вірить, що, оскільки США не пропонують нових коштів, Україна продовжує втрачати позиції на полі бою, а Європа намагається компенсувати різницю, Росія піде на беззастережні поступки з позиції сили.
Зі свого боку, президент Зеленський не відмовився від прагнення України приєднатися до НАТО, що унеможливлює будь-яку мирну угоду і, можливо, будь-яке тривале перемир'я з Росією.
Якщо Гаазький саміт щось і довів, то це те, що для президента Трампа більшим пріоритетом є змусити європейських союзників витрачати більше на оборону, ніж принести мир в Україну. Більше зосереджений на конфлікті на Близькому Сході, президент Трамп вкотре визнав складність припинення війни в Україні.
«Це складніше, ніж люди можуть собі уявити, — сказав він. — Володимир Путін виявився складнішим, і, чесно кажучи, у мене були деякі проблеми із Зеленським, ви, мабуть, читали про них. Це було важче, ніж інші війни».
Одне зрозуміло: американські підрядники в оборонній галузі, ймовірно, отримають найбільшу вигоду від Гаазького саміту. Щоб досягти 5% ВВП, Великобританія повинна буде збільшити свої витрати приблизно на 114 млрд доларів на рік до 2035 року, а Німеччина вже пообіцяла досягти цільового показника 5% на шість років раніше, у 2029 році, збільшивши витрати на 128 млрд доларів на рік.
Щоб розпочати витрачання коштів, Велика Британія погодилася придбати дванадцять найсучасніших літаків F35A вартістю 700 мільйонів доларів. F-35A здатний доставляти американські ядерні бомби B61, які були вперше розроблені в 1963 році. У цьому відношенні наша безпека залежить від того, чи зможуть літаки пролетіти достатньо далеко вглиб Росії через її складну систему протиповітряної оборони, щоб доставити гравітаційну ядерну бомбу до цілі.
Зі спаданням ажіотажу навколо саміту НАТО, головним питанням зараз є те, скільки терпіння буде у президента Трампа, щоб просувати мирну програму в Україні, тепер, коли європейські союзники погодилися витрачати більше і купувати американське обладнання?
Джерело — Responsible Statecraft
